Майже 100 співробітників, які працювали в різні періоди, зустрілись разом.
Сьогодні у Кременчуці відбулась незвична екскурсія. Незвична, бо її учасники – колишні співробітники і співробітниці військового Кременчуцького гарнізонного госпіталю, який працював у Кременчуці до 2005 року. Тоді ж госпіталь розформували. Сама будівля стала на роки пусткою (Детальніше про це у наступному матеріалі, авт), а медпрацівники вимушені шукати інше місце роботи.
Сьогодні ж на території вже колишнього військового госпіталю зібрались до 100 кременчужан, яким хотілось подивитися, що зараз в будівлі.
Як писала Кременчуцька газета, комплекс будівель передали частині Нацгвардії, яка базується в Кременчуці. Планується розширення частини з тим, щоб на її базі створити полк.
Колишні співробітники Кременчуцького гарнізонного військового госпіталю відзначають, що це добре. Бо тяжко було дивитися, як руйнується будівля. Адже дехто пам’ятає, як в 70-х роках минулого століття брали участь у відбудові корпусів.
«Це скоріш не екскурсія, а зустріч колег. Ми працювали у різні роки. Дехто навіть не знає один одного. 14 років було боляче дивитися, як будівлі рушаться. Тепер ми помітили, що їх почали відновлювати, тож цікаво, що відбувається всередині», - розповіла одна з організаторок зустрічі Любов Євтушенко.
Вона знайомить із найстарішою своєю колегою – Раїсою Трушевською, якій днями виповнюється 95 років і яка працювала тут медичною сестрою, а потім дієтсестрою. Раїса Трушевська пригадує, який в госпіталі був сильний лікарський склад, про унікальні операції, які тут проводили.
Тут могли лікуватися до 150 військослужбовців відразу. Було хірургічне, терапевтичне, інфекційне, відділення шкірних хвороб та інші. Це вже пригадує інша співробітниця госпіталю Людмила Бондаренко. У основному це були солдати-строковики не лише з Кременчука, а й Олександрії, Знам’янки та інших міст.
Колектив був дружний – лікарі і медсестри і свята разом влаштовували, діяв на базі госпіталю стрілецький гурток, хор, працювала велика бібліотека.
Це пригадує Людмила Войцеховська, яка працювала старшою медичною сестрою.
Взагалі ж, дивлячись на те, з якою радістю і теплотою зустрічаються колишні колеги, можна лише здогадуватися, як їм добре працювалось разом.
«Родзинкою» зустрічі стала розповідь історика, краєзнавця Євгена Бергера, який нагадав, що з давніх часів на цій території знаходились будівлі пов’язані з армією: тут була резиденція Потьомкіна (пункт спостереження за суднами ще зберігся і до нинішніх часів), пізніше тут були будівлі військового резерву, ветеринарної комісії тощо. Друга Світова війна не минула безслідно – будівлі були зруйновані. Їх відновлювали поступово – у 50-х-70-х роках минулого століття.
І знову у військового госпіталю схожий період. Тепер теж триває відновлення – нацгвардій ці проводять реконструкцію, щоб вже наступного року сюди переїхав. Як зазначив Микола Шишко, заступник командира частини 3059 Нацональної гвардії України, на території будуть знаходитися казарми, навчальні корпуси, побутові приміщення – та інші. Дуже скоро тут знову завирує повноцінне життя.
Не можна не згадати, що сьогоднішню екскурсію організували співробітники Музею ВІК "Музей військової історії Кременчука", актив групи "Кременчугский гарнизонный военный госпиталь", при підтримці ГО "Координаційний центр об’єднань ветеранів АТО" та Кременчуцький краєзнавчий музей
Також колишній співробітник госпіталю Олександр Панченко у Фейсбуці зробив сторінку «Кременчуцький військовий гарнізонний госпіталь» і через неї зібралось чимало кременчужан. Окрему подяку всі виносять командиру частини 3059 Нацональної гвардії України Євгену Шульзі, який гостинно відкрив двері своєї частини.
Світлана Павленко
Фото: Олександра Попенка
Відео: Олексій Орлов
Підписуйся на розсилку новин на каналі Telegram. Дізнавайся першим найважливіші та найцікавіші новини!
