Для ефективного лікування медики радять своєчасно звертатися до лікаря та здати аналізи. Але що роботи, коли потрапити на забір біоматеріалу чи записати до лікаря у нашому місті можна лише через місяць чи пізніше. Тож наша редакція спробувала дізнатися, чому ж усе так відбувається.
Професорка, докторка наук, викладачка Кременчуцького національного університету, жінка, яка нагороджена орденом Княгині Ольги ІІІ ступеня, «Почесний громадянин Кременчуцького району» Ганна Капустян, яка завжди виважено підбирає слова, взимку зателефонувала до нашої редакції вкрай розлючена. Її роздратувала ситуація, яка сталася з нею у Кременчуцькій міській лікарні планового лікування (колишня Центральна районна лікарня). Саме туди жінка за направленням від сімейного лікаря звернулася до лабораторії для забору аналізів (загального, на холестерин та інші показники) у рамках Програми державних фінансових гарантій медичного обслуговування населення. Загальний вона здала відразу, а інші – ні!
«Відповідно до практики, яка склалася у лабораторії, дату забору аналізів визначає завідувачка, вона і поставила мене у чергу на 21 березня 2023 року (ситуація склалася на початку лютого)! Тобто, пацієнт має чекати 43 дні!» – не стримуючи емоцій розповідала жінка.
Вона не розуміє, чому так сталося. Можливо у лікарні немає реагентів чи чогось ще? Але ні!
«Неподалік даної лікарні функціонує «Український центр сімейної медицини». Лабораторно-клінічне обстеження для пацієнтів якого проводить лабораторія лікарні планового лікування. Як мені пояснили у цьому закладі, обстеження тут відбувається також за Програмою державних фінансових гарантій медичного обслуговування населення за направленнями від сімейного лікаря, причому у прийнятні терміни: сьогодні на завтра.
Тож чому тоді дисонанс у датах: у лабораторії, де мене відклали на 43 дні, та у «Центрі», де зробили того ж дня? Це як пояснити? Чи існує тут корупційна складова? Чи працює (за сумісництвом) у цій лабораторії директорка комунального некомерційного медичного підприємства «Кременчуцька міська лікарня планового лікування»? Чи володіє вона ситуацією, яка відбувається у лабораторії підприємства, яке вона очолює?» – запитує Капустян.
Продовжуючи розмову з кореспондентом «Кременчуцької газети», вона не могла зрозуміти, чому через дії керівниці лабораторії має страждати пацієнт та сімейний лікар, бо останньому складно визначити подальшу схему лікування людини внаслідок відсутності результатів лабораторно-клінічного обстеження.
«Керівниця лабораторії знецінює принципи надання медичних послуг Національною службою здоров’я України у 2023 році: якість, доступність, безоплатність. Виникає запитання: «Наскільки актуальними для пацієнтів будуть результати аналізів через 43 дні?» Сюрреалізм від керівниці лабораторії! Водночас, цей медик пропонує пацієнтам самостійно оплатити лабораторно-клінічні обстеження, щоб прискорити цей процес», – каже Капустян і це вже нагадує корупційну складову.
Торкнулася у своїй промові кременчужанка і мовного питання, адже працівники поліклініки на той час не дотримувалися норм чинного законодавства щодо обслуговування пацієнтів державною мовою.
«Мною вже направлена скарга до НСЗУ, Департаменту охорони здоров’я облдержадміністрації щодо захисту законних прав громадян, порушених діями завідуючою лабораторією КНМП «Кременчуцька міська лікарня планового лікування», – зазначила пані професорка.
У скарзі вона просить надати їй можливість отримати якісну, доступну, безоплатну послугу відповідно до Програми державних фінансових гарантій медобслуговування населення – здати аналізи, призначені сімейною лікаркою у найкоротший термін, а не через 43 дні.
Ми зателефонували директорці лікарні Людмилі Мигаль, аби дізнатися її позицію щодо скандальної ситуації.
«Про скаргу нічого не знаю. До мене ніхто не скаржився. Про 43 дні чую вперше. Розберуся. Якщо б у нас не було реагентів, то і в Центрі їй би (Капустян, ред.) аналіз цей не брали. А раз зробили, то незрозуміло, чому у нашому закладі перенесли здачу аналізу на такий тривалий час...
Щодо роботи з Центром, то у лікарні є договори на обслуговування з різними приватними медустановами. Там роблять забір аналізів, а у нас їх розшифровують... У тому Центрі, про який ви питаєте, я не працюю. Преференцій у Центру ніяких немає», – розповіла нам Людмила Мигаль.
А ще вона зазначає, що неодноразово звертала увагу колег та підлеглих на те, що з пацієнтами треба спілкуватися державною мовою.
До речі, згодом пані Капустян, як і редакція «Кременчуької газети», отримала відповіді з офіційних установ, які нагадують відписки.
Хочете на прийом до лікаря – чекайте місяць
Проте не одна Капустян здивована міською комунальною медициною. Кременчужанин Богдан Тимченко також повідав нам власну історію, пов’язану з наслідками медреформи «доктора смерті» – колишньої міністерки охорони здоров’я Ульяни Супрун.
«Я був у США, де вихвалявся нашою медициною. Казав, що до лікаря, наприклад, невропатолога можна потрапити день у день, а не так, як там – через кілька тижнів.
Я дивувався, як там дитину з температурою 39,5 батьки самі привозять до сімейного лікаря й чекають прийому в черзі з іншими пацієнтами, ще й невідомо скільки! Велике щастя потрапити у той самий день, коли малеча захворіла. А потрапити потрібно, бо препарати без призначення лікаря вам не продадуть», – розповів Богдан.
А далі зазначив, що його уявлення про сучасну комунальну медицину Кременчука зі світлих й оптимістичних змінилися на жахливі.
«Я опинився у ситуації, коли необхідно було йти до невропатолога. Був вибір: записатися на прийом у приватну клініку за 350 грн чи піти у комунальну за направленням сімейного лікаря безкоштовно. Вирішив спробувати другий шлях. До сімейного лікаря потрапив швидко. Здивувався, коли в зазначений час у поліклініці, що на вул. Бутиріна (зараз вул. І.Мазепи) не було відвідувачів. А ось далі я мав йти до невропатолога та ендокринолога у поліклініку на набережну, де колись лікував зуби. Тепер там сидять вузькопрофільні фахівці.
Я зателефонував до реєстратури. Хоча ні, не так. Я довго шукав номер цієї поліклініки. Міського телефону там немає, але через друзів дізнався мобільний. Телефонував, але слухавку ніхто не брав. Коли жіночка таки відповіла, то ошарашила мене, бо сказала, що потрапити на прийом до невропатолога я зможу через місяць! Місяць чекати, коли болить? Ви що, здуріли? Про ендокринолога я взагалі розгубився спитати і вирішив йти до приватної клініки», – резюмує Богдан.
«Кременчуцька газета» також зателефонувала до поліклініки, аби спробувати записатися на прийом до невропатолога та ендокринолога. Телефон реєстратури (097) 006-50-95 ми знайшли на сайті мерії. Реєстраторка ввічливо відповіла, що прийом до невропатолога відкрито аж через місяць! А ось ендокринолога в поліклініці немає! Взагалі!
Скарги, скарги, скарги…
Однак це не остання скарга, яку має редакція «Кременчуцької газети». Воно і зрозуміло. Зараз весна – пора загострення хронічних хвороб. Тому багато містян пішли до лікарів, але не все так просто. Так, кременчужанин Денис має хронічні проблеми зі спиною, тож прийшов час позбутися больового відчуття і зміцнити організм. Але…
«У реєстратурі записався на прийом до сімейного лікаря. Він перенаправив мене до невропатолога, той – до сімейного лікаря. Тоді мені сказали, що у лікарні не приймуть без купи аналізів, кардіограми, обстеження в уролога та іншого. Я все це пройшов, знову записався на прийом до сімейного лікаря. І знову мене перенаправили до невропатолога, а той, нарешті, відправив у водолікарню. Вже там мені сказали, що все чудово, але приходити на лікування можу через 2 місяці, однак тоді аналізи будуть вже не дійсними», – розповідає Денис.
А ось кременчужанка Марія роздратована чергою на УЗД.
«Мене обурює, що зараз у Кременчуці, наприклад, щоб зробити УЗД щитовидної залози, потрібно чекати близько 2-х місяців. Нещодавно я звернулася до сімейного лікаря, аби отримати направлення на різні аналізи, зокрема виписали електронне направлення на УЗД. Я зателефонувала до медзакладу та поцікавилася, коли можна прийти? Мені відповіли – 24 квітня (розповідь велася наприкінці березня, ред.). Тобто півтора місяці мені треба чекати. У приватній поліклініці така процедура коштує близько 300 грн. Я поїхала до комунальної лікарні, подумавши, що буду на свій страх і ризик чекати–раптом вдасться пройти обстеження живою чергою. Мені пощастило.
Я пояснила, що у мене складна ситуація із робочим графіком, тому не маю можливості прийти в інший час. Дивом мені вдалося пройти процедуру у той же день. Але це поодинокі випадки», – ділиться містянка Марія.
Що кажуть лікарі
Почувши купу скарг, «Кременчуцька газета» почала збирати офіційні коментарі щодо ситуацій, про які розповіли містяни. Для цього ми направилися до заступниці директора з експертизи тимчасової непрацездатності ЦПМСД №1 Кременчука, лікарки загальної практики-сімейної лікарки Ольги Гордієнко.
Щодо скарги Дениса, то пані Ольга каже, що є маршрут пацієнта. Безумовно, все починається з відвідування сімейного лікаря (це первинна ланка надання медичної допомоги), а вже звідти, з отриманим направленням, людина може йти до вузькопрофільного фахівця (це вже вторинна ланка, тобто спеціалізована допомога).
«Крім того, до вузькопрофільного спеціаліста у державні заклади охорони здоров’я можна потрапити, маючи гострий стан або з хронічним захворюванням (невиліковним, для прикладу, розсіяний склероз) чи тривалохворіючи (після складної травми).
У такому випадку лікар сам до себе генерує направлення. Або ж, якщо направлення дав сімейний лікар. Є схема: хворий потрапляє до сімейного лікаря – лікар дає електронне направлення або до вузького фахівця, або на обстеження. Вузький фахівець дає направлення на спеціальні обстеження, як то гастроскопію, МРТ, КТ тощо», – говорить Гордієнко.
Вона пояснює, що зараз медики не записують пацієнта на якусь конкретну процедуру до певної лікарні. Вони просто генерують електронні направлення та розповідають, де можна її безкоштовно пройти. І вже пацієнт сам обирає ту чи іншу установу.
Щодо скарги пані Марії про ситуацію із чергою на УЗД, то Гордієнко пояснює: у медичній сфері, як і у інших, зараз багато проблем.
«У нас недостатнє фінансування, через це – нестача лікарів. Там, де лікарі мають працювати на ставку чи на дві, лише одна, а то і пів ставки чи 0,75. Вони не встигають. Або, для прикладу, якщо лікар працює на 0,25 ставки, веде прийом кілька разів на тиждень по 1,5 години, то може прийняти лише три людини», – коментар Гордієнко.
Зазначимо, що із державних медзакладів у приватні клініки лікарі переходили здебільшого саме через нестачу фінансування та великі навантаження. На безкоштовні дослідження зазвичай багато бажаючих, тож і виникає своєрідна черга.
«Для прикладу, на КТ записатися можна. Але великі черги, тому що це обстеження проводять не лише для людей на амбулаторному прийомі, а туди йдуть люди із стаціонарного лікування. Іще для прикладу, в одній із лікарень працює спеціаліст, який робить багато видів різних обстежень, але працює лише на 0,75 ставки. Тож, якщо захворіє чи піде у відпустку – немає кому його замінити», – розповідає Гордієнко.
Вона додає, що за електронним направленням людина може у будь-якій точці України пройти обстеження чи звернутися до лікаря.
Е-направлення є умовою для отримання пацієнтом безоплатних планових консультацій у вузьких спеціалістів або інструментальних обстежень та аналізів, або послуг із реабілітації тощо.
Іноді лікар вузької спеціалізації, такий як онколог, хірург, кардіолог під час консультації визначає, що пацієнту або пацієнтці потрібні певні обстеження – для оцінки стану здоров’я, підтвердження або спростування діагнозу. Про це повідомляє Нацслужба здоров’я.
«В такому разі цей самий лікар і має створити електронне направлення пацієнтові. Тобто, якщо лікуючий лікар під час консультації призначає пацієнтові певні обстеження, то він має створити на них відповідне електронне направлення. Технічна можливість створювати в електронній системі охорони здоров’я направлення є у будь-якого лікаря, незалежно від форми власності закладу, в якому він або вона працюють», – про це нам повідомив директор департаменту охорони здоров’я Кременчуцької міської ради Максим Середа. Він також вказує на нестачу медперсоналу у багатьох закладах.
Кадровий голод є!
Аби дізнатися, чи дійсно у лікарнях Кременчука та області не вистачає медиків, «Кременчуцька газета» направила відповідні запити до департаменту охорони здоров’я міської ради та департаменту охорони здоров’я Полтавської обласної військової адміністрації.
З обласної військової адміністрації ми отримали відповідь, що потребу в працівниках визначає безпосередньо керівник закладу, а далі була надана наступна інформація:
«Кількість лікарів по Полтавській області всього становить 5 тис 37 фізичних осіб, станом на І квартал 2023 р. Кількість лікарів, які працюють в Миргородському районі, становить 442 особи, в Лубенському районі – 407 особи, в Кременчуцькому районі – 1 тис 3 особи, в Полтавському районі – 1 тис 599 особи. Кількість іноземних медичних працівників, які були залучені для надання допомоги в Полтавській області, становила 10 осіб».
Звісно, така відповідь нас не влаштувала, тоді ми направили запит з повторним проханням зазначити кількість вакансій медиків по області.
«В комунальних некомерційних медичних підприємствах міста Полтава працює медичних працівників фізичних осіб – 2 тис 693, штатних одиниць – 3 тис 246,5, в місті Кременчуці працює медичних працівників фізичних осіб – 2 тис 80, штатних одиниць – 2 тис 373, в місті Горішні Плавні працює медичних працівників фізичних осіб–460, штатних одиниць–572,75. Потребу в працівниках визначає безпосередньо кожен керівник закладу», – йшлося у відповіді.
Керівник медичної галузі області Віктор Лисак також розповів, що в області є брак медичних кадрів. Разом із тим, мають місце структурні диспропорції в забезпеченості лікарями та медичними сестрами, залежно від параметрів: місто чи сільська місцевість, амбулаторна чи стаціонарна медична допомога, первинна чи спеціалізована медична допомога, розподілу фахівців всередині спеціалізованої допомоги.
Більш розлогу відповідь на наш запит нам надав керівник департаменту охорони здоров’я Кременчуцької міської ради Максим Середа. За цими даними, зараз у Кременчуці налічується 95 вакантних посад. З них 50 – це лікарі та 44 – середній, молодший медперсонал та інші працівники медустанов. Більш детальну інформацію дивиться у таблиці.
Як бачимо з таблиці, найбільше вакансій на сьогодні має лікарня інтенсивного лікування «Кременчуцька» – 47 посад. З них 14,75–посади лікарів.
Далі у трійці лідерів за кількістю вакансій – міська дитяча лікарня (34 вакансії, з них 16,5 – посади лікарів) та лікарня «Придніпровська» (16,25 посад, з них 6,25 – лікарі).
Середа зазначає, що для залучення медичних працівників до комунальних закладів охорони здоров’я, у Кременчуцькій міській територіальній громаді діє «Міська програма забезпечення житлом», якою передбачена часткова (50%) компенсація відсотків за користування кредитом за придбане житло. Кошти для цього витрачають з бюджету територіальної громади.
Крім того, заклади охорони здоров’я від Національної служби здоров’я України отримують кошти за послуги, які надаються відповідно до Програми державних гарантій медичного обслуговування населення. Крім цього, на оплату праці працівників закладів охорони здоров’я виділяються додаткові кошти і з місцевого бюджету.
Також щороку міська рада виділяє службові квартирі, що закріплюються за департаментом охорони здоров’я на праві оперативного управління. Їх розподіляються між лікарями–працівниками закладів охорони здоров’я Кременчука.
Середа впевнений, що саме завдяки цьому вдасться надалі уникнути плинності кадрiв та зберігати існуючий кадрового потенціалу. А це, в свою чергу, виправить ситуацію з чергами на прийом до лікарів.
Для довідки
Адреси та телефони реєстратур:
- КНМП «Кременчуцька лікарня планового лікування» (пр. Полтавський, 40): (067) 746-27-69, (0536) 75-87-59
- поліклініки №1 (вул. Троїцька, 2): (097) 006-50-95
- поліклініки №2 (вул. Генерала Манагарова, 9) (067) 541-41-86
- поліклініки №3 (вул. Лікаря Парнети, 2) (063) 337-91-20
- реєстратура поліклініки на Молодіжному: (063) 337-91-21
- реєстратура стоматвідділення: (067) 289-69-79
- реєстратура Центру відновного лікування: (097) 116-93-02.
Олег Булашев, Ніка Назарова
Публікація підготовлена в рамках проєкту "Посилення громадянської журналістики в Україні", який впроваджується ГО "Платформа прав людини" за фінансової підтримки United Nations Democracy Fund (UNDEF).
Фото Кирила Воронцова
Підписуйся на розсилку новин на каналі Telegram. Дізнавайся першим найважливіші та найцікавіші новини!
