Кременчугская газета
Kremenchuk, Poltava Oblast, Ukraine
Воскресенье, 20 Сентября 2020 года
Facebook Twitter Instagram Кременчугская газета на Youtube

Вы здесь

Неймовірна реальна історія: у Кременчуці під образом Іісуса знайшли ікону «Коронування Пресвятої Богородиці» 1816 року

 

27 ноября 2019 17:50

Скоріше за все, реліквія виконана у стилі старообрядної школи.

Сьогодні у відділі Кременчуцької ЦМБ по Соборній, 11 містянам показали неймовірну знахідку. Неймовірну  – адже їй 202 роки і точно більше століття про неї не знали. Бо була вона… замальована іншим, не менш цікавим образом. Уся ця загадкова історія – про ікону, а точніше, про два образи, історія знайдення яких імовірно здивує навіть скептика.

Так, серед колекції ікон Краєзнавчого музею був образ, який викликав роздуми у всіх співробітників, і навіть суперечки. Очільниця музею Алла Гайшинська взяла до рук копію середніх розмірів, яку нещодавно попросила виготовити з фото, які зробили до реставрації ікони.

«Як розповів нам колекціонер, який подарував ікону музеєві, дідусь тодішньої власниці реліквії був родом із Кременчука. А знайшли її в Московській області. З'ясувалося, що у 30-их роках цей чоловік, кременчужанин по доносу був заарештований і відправлений на Соловки. Жінка – онука, що віддала ікону, не знає, чи брав дідусь із собою її чи залишив вдома. Адже той був небагатослівним і не любив пригадувати події свого перебування у засланні. Однак на диво - звідти він повернувся живим із цією іконою. І завжди говорив, що ця ікона врятувала йому життя.

Після повернення буквально через декілька тижнів розпочалася війна. На фронт його, зрозуміло, не взяли. Але дружина його працювала на заводі, працівників якого евакуйовували і їх евакуювали за Урал. Ікону взяли з собою. Назад вони не поверталися. Адже той чоловік казав, «що якщо в Кременчуці живе людина, яка на мене написала донос - то я жити в Кременчуці не хочу», - розповіла А.Гайшинська далі.

У новому місці вони звикли, а після його смерті родина перебралася до Московської області. Коли онука вже стала літньою жінкою, продала ікону колекціонеру, адже була не віруючою людиною і реліквію не пошкодувала.

«Колекціонер, теж колишній кременчужанин, зібрав колекцію із близько 20 ікон. І якраз тоді, коли музей відкривався, він приїхав сюди в гості та подарував колекцію, у тому числі, і цю ікону. Якщо на неї уважно подивитися – стає зрозумілим причина суперечок. Адже у книзі обліку вона записана так само, як і на самому образі: «Азм єсмь свєт міру». Далі були видні скорочені написи «Іісус Христос», залишки німбу. Але коли придивитися: можна побачити, що лик майже не читається. Там щось проступає, явно таке, що не повинно бути на іконі. Так, кілька десятків років вона зберігалася у фондах музею, адже була не експонабельною», - розповідає Алла Павлівна далі, підводячи до найцікавішого.

І коли до музею приїхала реставратор із Харкова – їй показали образ. Коли вона обрала саме цю – сказала, що це ікона сама її обрала – «хотіла відкритися».

Загальна реставрація може тривати досить довгий час: як мінімум півроку реставрація і півроку – обсервація: коли стежать за тим, як ікони себе поводять.

Тож і процес відбувався близько одного року і трьох місяців.

І тут… музейникам повідомили, що ікону розкрито. А під нею – знайшли ікону «Коронування Пресвятої Богородиці».

«Коли це вперше прозвучало - ми почали переглядатися. І залізли в інтернет. Ікона започаткована з 13 ст у Західній Європі і з кінця 17 ст була в Україні і пізніше розійшлася і до Російської імперії. Її шанують на другий день після Успіння Богродиці, адже коли Свята Марія заснула  - її коронували на другий день».

Вона складається з 4 частин. Перший сюжет – головний. У центрі Марія у білому вбранні, біля Богородиці - Іісус із книгою (що трапляється нечасто на іконах) та Бог Отець, який ще не доторкнувся до корони.

«Тобто, художник спіймав момент, коли Бог у порусі зараз буде коронувати Марію. Справа – архангел Михаїл із вогняним мечем та щитом, який охороняє все це дійство. Що з протилежного боку – складніше. Адже там була здерта фарба. І виходить, що не видно лику чи напису. По аналогії ми вирішили, що це архангел Гавриїл, який тримає у руці лілію».

Проте співробітниця Вікторія Ширай перелопатила весь інтернет і знайшла, що скоріше за все, це не Гавриїл. А преподобний Єфросин - грецький святий, який за релігійними оповідями був простим доброчесним кухарем, якого Господь вирішив взяти до себе у Рай.

«І справді, чоловік без крил – а з гілочкою. А от на всіх іконах Єфросин був із гілочкою яблук. Тож поки що ми зійшлися на цій версії.  Далі. Нижня картина – з багатьма святими. У них у всіх є імена. Скоріше за все, їх малювали так, як звали господарів – на родинне замовлення. По центру – преподобний Антоній, господар родини. Справа від нього – Свята Варвара, мабуть, це його матір. Зліва  - свята Ірина, мабуть, дружина. Є і інші – імовірно, це їх діти».

Окрім всього – ікона датована – 1816 року!

Як розповіла Алла Павлівна, ікона влагоджує суперечки, виліковує від важких хвороб, позбавляє алкогольної та тютюнової залежності, неодруженим допомагає знайти надійну пару та захищає людей від багатьох бід.

Нагадаємо, Кременчужанам показали знахідку, якої немає у жодному ЦНАПі України.

Ще один захоплюючий вечір від музейників: У Кременчуці задля везіння щукам відрубували хвости.

 

 

Ліна Романченко

Фото Олександра Попенка

Підписуйся на розсилку новин на каналі Telegram. Дізнавайся першим найважливіші та найцікавіші новини!

Facebook Twitter Instagram Кременчугская газета на Youtube telegram Facebook Live
Если Вы нашли ошибку в тексте, выделите слово, нажмите CTRL+Enter и отправьте сообщение в редакцию
 

Другие новости

Орфографическая ошибка в тексте:
Чтобы сообщить об ошибке, нажмите кнопку "Отправить сообщение об ошибке". Также вы можете добавить свой комментарий.

Мы в Telegram

Подписаться