Пам’ять, що не згасає: у Кременчуці відкрили меморіальні дошки двом полеглим воїнам

Фотофакт.

Пам’ять… Вона нетлінна і вічна…. Гірка пам’ять! Вона ніколи не згасне! Ведучий

Пам’ять! Що залишаєш ти нам? Пам’ятники, як символ тих, хто пройшов війну. Меморіальні дошки - як символ про тих, хто своїми грудьми прикривав рідну землю.

Сьогодні, о 16-00, мешканці будинку №42А по вулиці Старшого лейтенанта Кагала зібралися разом, щоб вшанувати пам’ять наших земляків, їх сусідів Олександра Пойди та Вадима Китаєва, які героїчно загинули при виконанні службового обов’язку, захищаючи Україну від російських загарбників.

«Вшанування пам’яті – це не просто наш святий обов’язок, це наша шана і гордість за справжніх героїв. Ми їх пам’ятаємо. Ми ними гордимося!»,- розповіли містяни журналістам.

Мати Олександра Пойди - Наталя Михайлівна каже, що її син був дуже слухняною дитиною, а згодом хорошим і дуже сміливим чоловіком. Він здійснив 14 стрибків з парашутом.

«У перші дні війни він пішов воювати. Два роки воював… і загинув»,- каже жінка.

Ми ж дізналися про загиблих Героів більш офіційну інформацію.

Сержант ПОЙДА Олександр Володимирович (23.05.1971-13.07.2022).

Він народився у м. Кременчук.

1978-1986 рр. навчався в школі №11.

1990 - закінчив Вище професійне училище №7 міста Кременчука.

У 2014 проходив службу у зоні АТО.

25.02.2022 став на захист України під час повномасштабного вторгнення російських військ.

Був номером обслуги відділення десантно-штурмового взводу.

Загинув у результаті артобстрілу РСЗВ поблизу н.п. Сіверськ у Донецькій області.

Згідно з Указом Президента України №352 від 17.06.2024 за участь в територіальну цілісність та незалежність України, проявлену мужність вірність українському народу, нагороджується орденом "За мужність" ІІІ ступеню (посмертно).

Солдат КИТАЄВ Вадим В'ячеславович (22.11.1980-08.06.2023).

Він народився у місті Бердянськ, Запорізької області.

1996 - закінчив 9 клас Кременчуцької гімназії №16.

З 1999 - працював в КП "Кременчуктеплокомуненерго" на посаді оператора.

2001 - зарахований оператором теплового пункту в Кременчуцьку філію «Полтаватеплоенерго».

2002 рік - прийнятий на роботу в Мале підприємство "Резинотехніка" обрізувачем гумових виробів;

2003 пік - закінчив Кременчуцький технікум залізничного транспорту, спеціальність "Обслуговування рухомого складу та спеціальної техніки залізничного транспорту".

2004-2008 роки працював на Кременчуцькій кондитерській фабриці.

2009 рык – працював токарем на ДП ВАТ "КВБЗ" "Механічний завод";

2009-2021 - працював торговим представником та менеджером з продаж, 04.10.2022 призваний на військову службу по мобілізації. Займав посаду гранатометника 3-го відділення 3-го взводу спеціального призначення 2-ї роти спеціального призначення (на бронетранспортерах) 1-го батальйону спеціального призначення бригади спецпризначення "Азов" СОТК Нацгвардії України в/ч 3057 (м. Дніпро)

08.06.2023 - загинув під час виконання бойового завдання на території н.п. Мала Токмачка Запорізької області.

«Тобі я дякую, герою, за майбутнє,                                                                       

тобі вклоняюся я низько, до землі,                                                                  

Бо лиш твоя незламність і відвага                                                                

припинять війни на землі!»,- саме таки слова можна адресувати Героям, які загинули і слід вшановувати їх пам’ять. Це не просто наш святий обов’язок, це наша гордість за справжніх Героїв!

У Кременчуці прощалися одразу з двома Героями: Олександром Пойдою та Дмитром Покутним

Козаревський, Кобеляцький та Пойда: Президент України Зеленський нагородив посмертно кременчуцьких Героїв

«На плечах таких людей тримається Україна»: Кременчук прощається із загиблим азовцем Вадимом Китаєвим

Пам’ять про полеглих захисників увічнять у Кременчуці: меморіальні дошки з’являться на школах і будинках

Олег Булашев

Фото Микити Ліцкевича