
Згадуємо людину, за часи правління якої, місто засяяло, ожило.
Сьогодні народному меру Олегу Бабаєву мало виповнитися 57 років. Але цьому завадила куля, яка скоротила час його життя у липні 2014 року.
Провести в останній путь підступно вбитого міського голову прийшло майже 50 тисяч бажаючих. Такі дані надавали правоохоронці. Саме тоді на даху Міського палацу культури побачили лелеку, яку містяни назвали Гришею.
Злетів він з даху у той час, коли труну з Олегом Бабаєвим винесли з приміщення. Тоді кременчужани припустили, що то душа померлого спостерігає за ними та містом, яким так піклувався міський голова. Адже за часи його правління місто справді почало змінюватися: будувалися будинки, оновлювався парк комунальної техніки, на вулицях Кременчука ожили та з’явилися нові зелені зони, клумби, почали замінювати ділянки підземних мереж тощо.
Старожили переконані, що селяться лелеки тільки в хороших, працьовитих людей, а домівки злих та лінивих оминають. Тож не дивно, що Гриша став символом Кременчука, приємною згадкою про Олега Бабаєва.
Мабуть саме тому ця птаха неодноразово прогулювалася біля головного фонтана міста, який оновився завдяки народному меру. Наче сам мер прогулювався з містянами по скверу, який назвали його ім’ям.
А ще Гришу бачили на базі футбольного клубу «Ворскла», Президентом якого був О.Бабаєв.
Зазвичай, цього дня, як в День народження народного мера, сотні містян виходили на пам’ятну панахиду до пам’ятника О.Бабаєва. Згадували його, запалювали лампадки. Цьогоріч будь-які масові заходи через повномасштабну війну заборонені. Тому друзі, близькі та колишні колеги вшанують його пам'ять на могилі вбитого мера, покладаючи квіти та згадуючи часи, які вони проводили разом.
Нагадаємо, на Новоревівському цвинтарі відбулася Панахида за народним мером Олегом Бабаєвим.
Вечір, присвячений народному меру: як відбувалася Хода пам’яті Олега Бабаєва.
Згадаємо та пом’янемо: 26 липня день вбивства народного мера Кременчука Олега Бабаєва.
Обвинувачені у вбивстві мера Кременчука Бабаєва залишаться під вартою ще до грудня.
Любов Мирна