
Полтавці – мама Ксенія Адаменко з двома синами Нікітою й Кирилом взяли участь у зйомках кліпу Kalush Orchestra & The Rasmus «In The Shadows of Ukraine», який вийшов у реліз близько трьох тижнів тому.
Для участі у проєкті нашим юним героям (Нікіті 9 років, а Кирило на 2,5 роки молодший) довелось здійснити подорож до Варшави, а звідти ще далі до знімального майданчика. Українські музиканти створили унікальну колаборацію з фінським рок-гуртом The Rasmus. Сінгл став інтерпретацією легендарної пісні фінів «In the Shadows» 2003 року та українського фольку. Приємно, що нове творіння зібрало вже понад 3,5 млн переглядів.
Над новим звучанням “In The Shadows Of Ukraine” працював саундпродюсер Антон Чилібі та Іван Клименко, а над відео – режисер Леонід Колосовський. У чорно-білому відеокліпі з’явилися дві групи, а серед кадрів можна побачити образи жінок у традиційних українських костюмах, козаків, дітей, колишніх та сучасних українських військових.
“Поєднавши легендарну рок-пісню з неповторним звучанням українського фольку, ми створили “В тіні України”. Оригінальний текст: “Вони кажуть, що я повинен навчитися вбивати, перш ніж почуватись у безпеці, але я краще вб’ю себе, ніж стану їхнім рабом” – відображає почуття українців під час тривалої війни в нашій країні. Наша місія – щоб якомога більше людей дізналися про цю війну та мужність українського народу. Тому ми вирішили зняти кліп на цю пісню. Ми віримо, що “Сонце зійде, і всі вороги зникнуть”. Слава Україні!”, – йдеться в анотації до пісні на сторінці гурту “Kalush Orchestra”.
Участю в проєкті загорівся Нікіта Адаменко одразу, як тільки почув про майбутній кастинг і цю можливість. Він і наполіг, аби його мама Ксенія разом з керівником полтавського Центру моди “Століття краси”, де навчаються хлопці, Ольгою Агеєвою, подали заявку. І саме його радості не було меж, коли їх з братиком і мамою вибрали.
Нікіту з Кирилом попри їх юний вік сміливо можна вважати досвідченими акторами й моделями, адже були в їх житті вже й великі рекламні зйомки у іменитих режисерів, і участь в якості фото-моделей для візуальної реклами. Кирило, до речі, більше й любить позувати для фото, а ось Нікіта непосидючий, рухливий, як ртуть, обожнює відеопроєкти.
Подорож хлопчиків, хоча й втомила, але не зменшила запалу й ентузіазму. Розмістившись у варшавському хостелі й перепочивши буквально декілька годин, вирушили далі, адже запізнюватись на знімальний майданчик не можна було в жодному разі, і наші актори це розуміли, бо професіонали ж, хоч і зовсім юні.
“Ми приїхали опівдні, але це ж процес довгий, костюми, грим, постановка світла, кадру, робота з режисером. Всі були дружні, було цікаво”, – пригадує Нікіта Адаменко, а в самого від згадки очі сяють.
А Ксенія Адаменко не менш емоційно згадує атмосферу зйомок, адже знімали у старій варшавській в’язниці, наповнивши її такою нездоланною енергетикою віри в перемогу України і незламністю в прагненні до волі, що наче самі стіни розсувалися від цього мистецького дійства. Ксенія згадує, як неповторну кожну зустріч, але досвід спілкування з етно-стилісткою проєкту, власницею львівської галереї Роксоляною Шемчук освітлює її обличчя особливо теплим спомином. Костюми, які вона з синами вдягли на знімальному майданчику – унікальні. Декотрим речам понад сто-двісті років.
“Не знаю чи кілька вибраних фото і записаних відео передадуть усю атмосферу, настрій та драйв від пережитого у процесі зйомок! Та все ж я спробую! Дорогі мої “Калушенята”, “Расмусенята”, дякую Вам за пережите! Все буде Україна! Я впевнена, що такі проєкти роблять дуже багато для того, щоб світ пам’ятав про жахіття, що відбуваються в Україні! Люди від новин втомлюються, а від доброї музики – ніколи!”, – зазначила Роксолянна Шемчук після прем’єри кліпу, поділившись декількома світлинами.
Ксенія Адаменко згадує, що процес, розпочатий опівдні, затягнувся на довгі години, адже потрібно було готувати різні сцени й образи, тому саме знімання безпосередньо за їх участі відбулось аж пізньої ночі. І якщо старший Нікіта бальш жваво і стійко витримав дорогу й підготовку, то молодший Кирило відверто втомився, перегорів.
“І тут сталося диво. До мого втомленого сина підсів учасник Kalush Orchestra КилимМен (Влад Курочка) – і почав з ним говорити, як з дорослим. Про життя, творчість, випробування. А я на власні очі бачила, як до дитини просто магічним чином повертаються сили, наснага і бажання вийти на знімальний майданчик. Взагалі, було дивовижне відчуття легкості, затишності й доброзичливості від музикантів і всієї команди, яка працювала того дня!”, – продовжує згадувати неймовірний творчий досвід Ксенія Адаменко.
Молодший з братиків, Кирило на інтерв’ю не приїхав, адже мав тренування з футболу, яке вважає рівно важливим зі зйомками. То ж, за двох враженнями ділився Нікіта.
“Маю подякувати всім, хто мені допоміг, навчив, підтримав. Батькам. Братику. А також величезна вдячність Ользі Миколаївні (Ольга Агеєва – керівник Центру моди “Століття краси”)! І маю подякувати ще моєму педагогу з акторської майстерності Володимиру Миколайовичу Борисенку! Без їх допомоги я навряд чи впевнено б почувався і зміг впоратися з завданнями в такому важливому проєкті”, – видно, що Нікіта Адаменко щирий у своїй вдячності, він розуміє, що це лише перші кроки на нелегкій дорозі, але він налаштований впоратись.
За матеріалами Новини Полтавщини