Позивачка ж вважає, що немовля можна було врятувати, якби вчасно поставили правильний діагноз.
5 березня у Крюківському райсуді відбулися судові дебати по справі після позову кременчужанки до комунального некомерційного медичного підприємства «Кременчуцький перинатальний центр ІІ рівня» та управління охорони здоров’я Кременчуцької міської ради.
Перше слово дали позивачеві, містянці Анні. Вона зауважила, що причиною трагедії вважає порушення її прав на своєчасну та достовірну інформацію щодо стану її здоров'я з боку лікарів-співробітників пологового будинку.
«Лікарі не знайшли гострої акушерської патології та вирішили чекати та дообстежити мене, призначивши тест на функціонування підшлункової залози та нирок. Я та мої близькі отримали інформацію саме щодо цього попереднього діагнозу, що не відповідало дійсності, а це свідчить автоматично про порушення прав пацієнта на достовірну та своєчасну інформацію», - сказала вона.
Та наголосила, що ані під час її перебування на стаціонарі, і потім у неї не було захворювання підшлункової, ані хвороби нирок чи отруєння.
«Тобто, лікарі помилилися з попереднім діагнозом та обрали хибну тактику мого ведення. Лікар під час показів вказував на те, що історію пологів не заводили тривалий час, бо не були впевнені в тому, що я маю акушерську патологію, а не хірургічну, бо у лікарів були сумніви – з чим пов'язаний мій стан», - говорить жінка.
Та наголосила на тому, що це свідчить про те, що дитина була живою під час її надходження до стаціонару, адже в обмінній картці було УЗД, яке зробили за 6 год до госпіталізації та на ньому не було ознак акушерської патології.
«Якщо лікарі під час огляду помітили б відсутність серцебиття дитини, то вони б шукали саме акушерську патологію, яка викликала раптову смерть плоду. Але лікарі, згідно моїх свідчень, більш схилялися до думки щодо хірургічної патології, про що й повідомили мене та моїх рідних, чим порушили мої права», - сказала вона.
Зазначила і про те, що моніторинг серцебиття плоду тривав близько години. Тож дитина, при надходженні породіллі до стаціонару, була живою.
По-друге, як зазначив начмед закладу Валерій Бордюг та лікар Богомаз, що діагноз (розрив матки) встановили лише під час операції. За її словами, це остаточно підтверджує факт, що лікарі порушили право пацієнта на своєчасну та достовірну інформацію.
«Також під час проведення УЗД лікар помітила анехогенне утворення у дні матки та встановила діагноз «передчасне відшарування нормально розташованої плаценти, та підозра на розрив матки, який підтвердився під час операції. А вірний діагноз встановили з дуже великим запізненням, та й саму процедуру ультразвукового обстеження проводили близько 40 хв», - сказала вона.
Наголошує і на тому, що під час проведення УЗД лікар помітила відсутність навколоплідної рідини, але навіть у той час дитина ще була живою. Сама ж позивачка наголошує на необхідності подачі показів на поліграфі - для підтвердження нею сказаного.
Після цього адвокат сторони відповідача Віктор Маслюк зазначив, що не встановлено жодним належним допустимим доказом, що дану шкоду заподіяли.
«Також на судовому засіданні відсутній жоден доказ того, що наявні протиправні діяння з боку лікарів. Навпаки, надана довідка службового розслідування, де надали всі матеріали як медичні, так і фактичні. Однак жодного доказу, який би свідчив про порушення з боку лікарів. Єдине, на що посилався позивач – це висновок фахівця у галузі медичного права», - сказав В.Маслюк.
Та зазначив, що під час повторного допиту фахівець змінив свою позицію: спершу під час 21.12.2019 р він зазначав, що були наявні ознаки дистресу плода (порушення стану плода під час вагітності і в пологах), і мало бути призначене лікування, регламентоване наказами МОЗ. І на той момент фахівцеві було достатньо всіх доказів. Але потім фахівець визнала, що причиною трагедії став саме розрив матки.
«Окрім того, висновок фахівця не містить усіх необхідних даних, які надали експерти у галузі медичного права. У даному випадку у висновку особа виклала свої припущення. Також під час допиту фахівця задавали питання: на що особа посилається. Роблячи такі висновки і були переважно припущення. Але знову ж таки весь час можна було відслідкувати. Але і свідки, і медична документація вказує, що УЗД дослідження проведи у 18.25, а у 18.40 особа, яка подала до суду, уже знаходилася в операційній», - сказав він.
Також у нас немає жодного підтвердження протиправних діянь заподіяча, який би був підтверджений належним доказом.
«Дійсно, вранці провели УЗД-дослідження і плід мав усі ознаки правильного функціонування на той час. Але у позивача почались проблеми ще з 11-ї ранку. Тобто, з 11-ї уже мались якісь певні обставини, які підтверджували, що стан погіршувався. Щодо самого розриву матки, за які позивач зазначає, що було пізно діагностовано. Знову ж таки, у даному випадку задавалися питання допитаному фахівцю: чи зазначалося у медичній картці про те, що у позивача був наявний рубець на матці – пролунала відповідь, що такого не було. Але як зазначали медики, не обов’язково перед симптомами утворюється рубець на матці. Про це не зазначали в жодному документі і не могли знати лікарі під час поступлення пацієнта до відділення», - зазначив він.
Далі він сказав, що час, витрачений на діагностування, не можна вважати задовгим, оскільки для правильного діагнозу вживали усі можливі дослідження для того, щоб виключити те чи інше захворювання.
«Тож протиправне діяння лікарів нічим не встановлене як і відсутній зв’язкок завдання моральної шкоди позивачці лікарів. Також жодній особі не повідомлено про підозру. І не проведене жодне експертне дослідження. Лікарями була врятована дітородна діяльність та запропонували психологічну допомогу. Тож вважаємо, що позов не підлягає задоволенню, так як він є необгрунтованим», - сказав адвокат.
Представник відповідача Ольга Рой слова адвоката підтримала.
Далі суддя пішла до нарадчої кімнати.
«Враховуючи складність справи та того, що для розуміння потрібен значний час, суд вважає за потрібне відкласти складання рішення у повному обсязі та оголосити вступну результативну частину», - зачитала суддя Діана Зоріна.
Та повідомила про відмову у задоволенні позову містянки до пологового будинку. Рішення може бути оскарженим упродовж 30 днів із дня повного тексту складання рішення. Остаточне рішення суду буде оголошене 16 березня 2020 року.
Нагадаємо, через смерть недоношеного малюка у Кременчуцькому перинатальному центрі родина містян пішла до суду.
Ліна Романченко