Кременчугская газета
Kremenchuk, Poltava Oblast, Ukraine
COVID-2019
Facebook Twitter Instagram Кременчугская газета на Youtube

Вы здесь

Секонд-хендам кажуть «хенде хох» – чи хочуть впорядкувати?


25 января 2020 09:00

В Україні можуть заборонити магазини, в яких продають вживаний одяг, взуття та інші предмети побуту. Ця ініціатива Мінсоцполітики викликала занепокоєння серед покупців, які часто ходять у такі крамниці. Чиновники поспішно оголосили, що збираються просто впорядкувати ринок вживаних речей. Що ж запропонували, та як це відобразиться на споживачах?

Магазини секонд-хенду в останні роки користуються великою популярністю в Україні. Тож не дивно, що ініціативу Міністерства соціальної політики щодо їх заборони, озвучену наприкінці грудня минулого року, бурхливо обговорювали, і здебільше з негативного боку. За декілька днів у відомстві окремо уточнили, що про повне закриття і заборону торгівлі вживаним одягом і взуттям не йдеться. Просто збираються боротися із корупцією у цьому бізнесі.

Чому влада хоче обмежити ввезення ношених речей

Заходи, запропоновані щодо боротьби зі «схемами на гуманітарці», не мають жодного відношення до легального бізнесу. Про це повідомив заступник міністра соціальної політики Олег Коваль. За його словами, частина вантажів, які завозяться в Україну під статусом гуманітарної допомоги, не роздається людям безкоштовно, як цього вимагає законодавство, а продається в магазинах та навіть бутіках. «Це схема! Це корупція! Це ухиляння від сплати податків!» – цитуємо слова Коваля.

У Мінсоцполітики порахували: щороку внаслідок подібних нелегальних схем державний бюджет втрачає до 2 млрд грн. А обсяги гуманітарної допомоги, яка завозиться в Україну щороку, становлять 1 млн кг.

«За рік (2019 р. – ред.) було 437 звернень, але лише 142 вантажі визнані гуманітарною допомогою. Із них десь третина заявлена як різдвяні подарунки. Це приблизно 1 млн 600 тис подарунків. Ну де стільки безкоштовних подарунків отримали українські діти на Новий рік?» – запитує Коваль.

За його словами, в Україні існує реєстр благодійних і релігійних організацій, які мають право завозити гуманітарні вантажі. Але доставляти допомогу вони можуть лише адресно, із зазначенням контактних даних отримувача.

Однак сьогодні, як і на початку 1990-х, часто такий товар не доходить до адресатів, а натомість збувається.

Варто згадати, що не вперше у нашій країні хочуть впровадити заборону на секонд-хенди. Так це планували зробити протягом 2010-2011 років. Однак тоді мітинги протесту власників магазинів і мереж змусили уряд Азарова відмовитися від цієї ідеї. Подібні ініціативи лунали і в 2013 році, але все залишилося без змін.

Спочатку в бутік – потім у «сешку»

Журналісти нашої редакції пройшлися по міських секонд-хендах. У нас не треба шукати такі крамниці, вони майже на кожному кроці. Приїхав у Кременчук, приміром автобусом, вийшов – а тут два магазини вживаного одягу, прямо поруч із автовокзалом. Пройшов далі – в районі центрального ринку їх ще декілька. Кременчужани не можуть не помітити, що такі спеціалізовані магазини відкриваються, немов гриби після дощу. І це не маленькі крамнички, а торгові приміщення площею майже як у супермаркетів. Виходить, є попит на вживаний товар. Поспілкувавшись із покупцями, журналісти почули лише негативні відгуки щодо можливого їх закриття.

«Де ми тоді скуплятися будемо? У того, в кого гроші є, підуть у модні магазини чи на ринок. А для нас, пенсіонерів, секонди – це і взуттєвий магазин, і крамниця одягу», – говорить кременчужанка Галина Сергіївна.

Тінейджери – теж часті покупці секонд-хендів. Їх молодь між собою називає «сешками». У декого навіть схема покупок є.

«Ми заглядаємо в бутіки, придивляємося, що зараз у тренді. Приміряємо, а потім йдемо в магазин із вживаним одягом і купуємо подібне. Якщо нова річ іноді і 1 тис грн коштує, то в секонді аналогічну можна купити за 100-200 грн. Є ж різниця? А як пощастить, у «сешкі» можна знайти брендовий одяг чи взуття за якихось 20-30 грн», – розповіла студентка Анна.

Побачивши у крамниці кременчужанина Микиту, важко сказати, що хлопець повністю одягається у магазині вживаного одягу. Хоча всі модні фішки знаходить саме там.

Однак є і такі люди, яких у секонд-хенди не заманити ані низькою ціною, ані привабливими речами. Декого дратує специфічний запах цих крамниць. Інші вважають, що неприпустимо носити річ, яка зберігає енергетику попереднього власника.

У Кременчуці запевняють, що працюють легально

До речі, раніше своєрідними конкурентами магазинів вживаного одягу, що торгують крамом із-за кордону, були комісіонки. Там теж можна було недорого купити взуття чи одяг. Але зараз ці торгові точки вже важко знайти – практично всі вони закриті. Не приймають одяг і в ломбарди. Тож конкуренції секонд-хендам у нашому місті майже немає.

Продавці таких кременчуцьких крамниць запевняють, що їхн діяльність цілком легальна. Що весь крам проходить розмитнення. І його ввозять спеціально для продажу, а не в якості гуманітарної допомоги.

У міському управлінні торгівлі, розвитку підприємства та регуляторної політики повідомили, що ніяких розпоряджень чи вказівок щодо магазинів вживаного одягу і взуття їм не надходило. При цьому вказують, що, коли нещодавно закривали заклади грального бізнесу, то про заборону повідомили за декілька днів і пояснили, як діяти.

Діяльність секонд-хендів має стати прозорішою

Нині Мінсоцполітики розробляє зміни до нормативно-правових актів для посилення контролю за ввезенням гуманітарної допомоги. Так, потрапити до нашої країни вантаж зможе лише після того, як його визнають гуманітарним у відомстві, а не автоматично, як зараз. Для цього запроваджують подачу відповідних документів за два тижні перед перетином українського кордону, а митниця обов’язково оглядатиме товари з конкретизацією ваги та кількості найменувань. Розширять і підстави для виключення недобросовісних фондів із реєстрів та заборони їхнім засновникам завозити гуманітарку.

Позиція виробників

Урядову ініціативу із заборони ввезення секонд-хенду під виглядом гуманітарної допомоги привітали українські текстильники.

«Хтось отримує прибуток, не сплачує податки, бюджет втрачає мільярди щороку, а ми втрачаємо десятки тисяч робочих місць, бо на наших підприємствах спад виробництва», – зазначає директорка департаменту організаційно-аналітичного забезпечення «Укрлегпрому» Ірина Науменко.

А голова правління Ліги «Укршкірвзуттяпром» Олександр Бородиня розмірковує: «Логіка власників цього бізнесу проста: спочатку забрали у людей роботу, зарплату і пенсії, зробили бідними, а тепер – можна заробляти на зубожінні народу! А бізнес цей дуже вигідний! На кордоні митна вартість пари ношеного дитячого взуття з податками становить приблизно 10 грн. А на базарі – 100-400 грн. До 4000% зростання доходу».

 

Світлана Павленко за матеріалами відкритих джерел

Підписуйся на розсилку новин на каналі Telegram. Дізнавайся першим найважливіші та найцікавіші новини!

Facebook Twitter Instagram Кременчугская газета на Youtube telegram Facebook Live
Если Вы нашли ошибку в тексте, выделите слово, нажмите CTRL+Enter и отправьте сообщение в редакцию

Другие новости

Афиша Кременчуга
Орфографическая ошибка в тексте:
Чтобы сообщить об ошибке, нажмите кнопку "Отправить сообщение об ошибке". Также вы можете добавить свой комментарий.

Мы в Telegram

Подписаться