Пряма мова.
Сьогодні у Кременчуці в останню путь провели відому журналістку, директорку «Авторадіо Кременчук», яскраву жінку із сонячною посмішкою, гострим розумом та великим і добрим серцем - Ольгу Прядко.
Відома журналістка померла 22 січня, перебуваючи у Косово і лише тепер труна з її тілом була доставлена до Кременчука та у храмі Серафима Саровського ПЦУ відбулося відспівування Ольги Прядко.
Попрощатися зі світлим сонечком прийшли журналісти кількох поколінь і різних редакцій, її однокурсники та одногрупники, вчителі та керівники міста і району, друзі та рідні. Вони поділилися своїми враженнями про Олю і від кожного з них лунали теплі та щирі спогади про цю світлу людину.
Під час прощання люди не стримували сліз. Разом сьогодні, у труни з тілом померлої, стояли редактор «Автографа» Роман Кацай та ексредактор «Вісника Кременчука» Юлія Билина, редактор «Кременчуцького телеграфа» Леся Лазоренко та редактор «Кременчуцької газети» Олег Булашев, ексредактор телеканалу «Візит» Анна Плаксій та ексжурналістка «Вісма радіо» Наталія Малик, експрессекретарка «АвтоКрАЗу», а нині керівниця автосалону «Рено» Наталія Іпатова та колишня журналістка газети «Автограф» Марина Прядко, редакторка весільного журналу «Брайд» Лариса Голубєва, ексредактор «Кременчуцького телеграфу» Анатолій Гаркуша та інші представники медіаспільноти міста.
Попрощатися з Олею прийшли також віцемер Кременчука Руслан Проценко та його дружина – заступниця голови Крюківської адміністрації Зінаїда Проценко.
Чин відспівування провів отець Сергій.
Оля лежала у закритій труні з невеличким віконцем. Вона, начебто, намагалася через нього спостерігати за світом і дивитися на яскраві промені сонця, які зігрівали всіх присутніх.
Далі прощання з Олею відбулося на Свіштовському кладовищі, де присутні провели її у далекі світи.
Ольга народилася 12 грудня 1973 року в м.Кременчук.
В 1981 році пішла у перший клас кременчуцької школи № 24, яку у 1989 році закінчила з відмінними оцінками, зі зразковою поведінкою.
Далі її життєвий шлях поєднав з педагогічним училищем - нині Кременчуцька гуманітарно-технологічна академія.
Після закінчення педучилища з 1993 по 1995 рік працювала педагогом-організатором у Всеукраїнському дитячому центрі «Молода гвардія» в Одесі, де проявила свої творчі здібності.
З 1995 по 1997 рік – педагогом-організатором в рідній школі №24.
У 1997 р. почала займатися журналістикою, пройшла курс навчання в «Школі новин» ГО «Інтерньюз-Україна» і стала головною редакторкою служби новин першої в регіоні FM-радіостанції «Вісма радіо».
Ольга об’єднувала навколо себе як досвідчених фахівців, так і молодих стажерів, які всі разом увійшли до громадської організації журналістів «Медіа ліга», котру вона створила й очолила у 2001 році.
Вона подорожувала світом, багато читала, вивчала мови, наполегливо опановувала нові знання.
У 2000-2004 рр. навчалася в Кременчуцькому інституті економіки та нових технологій, де отримала спеціальність «Видавнича справа та редагування».
2002-2003 рр. працювала журналісткою ТРК «Студія плюс» (м. Київ), репортеркою програми «Економічні новини» (УТ-1) та журналісткою інформаційної служби програми «Місто» на каналі «КТМ» (м. Київ).
2005 року стала директоркою «Авторадіо-Кременчук».
Завжди була лідеркою та розумною керівницею, джерелом новаторства й креативу. Вміло поєднувала робочі моменти і змістовний відпочинок, організовуючи туристичні походи, влаштовуючи тренінги, навчання та дружні змагання між колективами редакцій ЗМІ на міському, регіональному та всеукраїнському рівнях.
Її доброзичливість, потужна енергетика, позитивний настрій і талант поширювалися на оточуючих, генеруючи продуктивні ідеї, спільноти, численні проєкти, що єднали та розвивали суспільство. Дипломатичні здібності Ольги Прядко, просування високих журналістських стандартів, її справжні інтереси до мистецьких, національних, політичних і людських цінностей захоплювали масштабне коло діячів. Навколо неї гуртувалися ті, хто творили майбутнє і змінювали світ.
Яскрава жінка із сонячною посмішкою і щирою душею знаходила час для кожного, хто прагнув торкнутися її спільноти. Скрізь, де з’являвся її гострий розум і дотепність, виникала неймовірна атмосфера любові, радості, довіри й тепла.
Найщасливішим її «проєктом» став довгоочікуваний син – Ярослав, у якого вона вклала всю свою любов, мудрість та відданість.
Під час повномасштабного вторгнення росії в Україну вона очолила проєкт «Я повернусь» на радіостанції «Автохвиля». Ольга з колегами запровадили цикл ефірів у зворушливих листах до найрідніших по духу чи крові: про вимушену розлуку, сильні та щирі почуття - кохання і любов.
Саме за її підтримки вдалося разом з кінотеатром «Галактика» реалізувати проєкт для воїнів 107 Реактивної Артилерійської Кременчуцької Бригади – видавати безкоштовні сертифікати на перегляд фільмів, щоб наші військові з родинами мали можливість переключитися та відпочити душею.
Через декілька місяців після початку повномасштабного вторгнення Ольга Прядко виїхала разом з малолітнім сином до балканської країни, де продовжувала журналістську роботу, розповідаючи правду про жахіття російсько-української війни та боротьбу українців за свободу. Навіть перебуваючи за кордоном у Косові Ольга допомагала і підтримувала українців.
На жаль, раптова хвороба обірвала її життя.
Світла пам’ять світлій людині!
Нагадаємо, Перебуваючи у Косово померла відома кременчуцька журналістка Ольга Прядко (Доповнено)
Попередньо названо причину смерті кременчуцької журналістки Ольги Прядко
Олег Булашев
Відео Ігоря Борисевича
Підписуйся на розсилку новин на каналі Telegram. Дізнавайся першим найважливіші та найцікавіші новини!
