Кременчуцька газета
Kremenchuk, Poltava Oblast, Ukraine
П'ятниця, 19 Серпня 2022
Facebook Twitter Instagram Кременчуцька газета на Youtube

Вы здесь

Столиця українського гончарства Опішня: чим готові здивувати туристів уже зараз, а що готують після нашої Перемоги

 

20 червня 2022 15:45

Війна росії проти України внесла корективи.

Столицею гончарства називають селище міського типу Опішня. Проте розкішна природа, культурні центри, археологічні та архітектурні пам'ятки, а головне, гостинні люди, роблять цей край привабливим в плані фестивалів і розвитку «зеленого туризму». Про те, чим живе громада Полтавщини і, які корективи внесла війна росії проти України, розповів голова Микола Різник під час престуру, який нещодавно організували Харківський і Полтавський пресклуби для журналістів із різних куточків України.

Найперше - він згадав «Опішня СливаФест» - культурно-гастрономічний фестиваль, що проводиться на початку вересня. Він популяризує бренд опішнянської сливи та відроджує традиційну автентичну кухню.

«Це наш український фестиваль, на якому ми коптимо сливи, частуємо слив'янкою. І він уже зайшов. Ми запрошуємо відомих ведучих, тематично на фесті  – шашлик із сливами, борщ із сливами? тощо. «Опішня СливаФест» вже почали порівнювати із Сорочинським ярмарком. Цього року теж подали заявку у культурний фонд для його проведення, та зрозуміло, що під час війни не до фестивалів. Впевнений? що скоро буде наша перемога і його проведемо. Фестиваль – це кейси, якими невеликі громади як наша (8 тис населення) приваблюють туристів. Нам же до того, що Бог дав неймовірну природу, найвищу точку Полтавщини і гончарство, а також непогано родять сливи. Тож у нас традиційно перша субота вересня - то «СливаФест». Дехто думає, що для громади фестиваль – то п’янки-гульки. Ми ж підрахували, якщо вклали 1 млн грн в його проведення, то якщо приїхало до нас 10 тис відвідувачів і кожен залишив хоча б 400 грн, то 4 млн залишились тут. Не всі кошти пішли в громаду, але наші люди мали можливість заробити», - розповів Микола Різник.

Слив в Опішні багато. Микола Різник пригадує, що перші в житті гроші заробив саме на них. Нарвав і продав біля автостанції за 2 грн 50 коп

Зараз у Опішнянській громаді активно займаються розвитком туризму.

«Ми створили «ТІЦ»  - туристично-інформаційний центр, як базову точку. Якщо людина до нас приїжджає, тож у цьому центрі може взяти в оренду байдарки чи велосипед, отримати путівник, у якому вказано місця, де можна поїсти, зупинитися, які місця відвідати. А вже далі на автобусі, велосипеді чи байдарці почали рухатися по території громади», - із слів Миколи Різника.

Згадав і «ОпішняТрейл» – змагання для бігунів (як для новачків, так і для досвідчених). Маршрути забігів проходять грунтом та піском через мішані ліси Опішні, пагорби, луки та болота.

«Цього року, як і минулого, планували провести ОпішняТрейл– ми відкрили для себе таких туристів, як спортивних. Виявляється, їх дуже багато. На забіг на 5, 10 і більше кілометрів приїхало понад 500 спортсменів. Бігали по наших пагорбах. Відчували кросівками нашу глину.  Марічка Падалка приїжджала. Цьогоріч теж люди скидали кошти на реєстрацію – тож всі передали на потреби ЗСУ. У майбутньому, після нашої Перемоги, проведемо», - говорить голова Опішнянської громади.

А далі Микола Різник згадав про такий народний промисел як гончарство. А зокрема, про те, що його потрібно відроджувати, адже в селищі, яке позиціонує себе, як столицю гончарства, немає жодного профільного підприємства.

«Минулого року почали створювати опішнянську артіль. Адже у нас зараз немає жодного заводу із виготовлення керамічних виробів. І не через те, що розпочалось війна. До 2000-х дожив один завод і перестав існувати. Зараз наша громада виграла грант, в рамках якого на 500 тисяч гривень закупили обладнання для відродження кераміки – печі, гончарні круги, тощо. І на базі частини дитячого садочка, який не  працює, розпочали створення виробництва «Опішнянська артіль». Вдалось зробити відсотків 20. Там зможуть і туристи приїхати погончарувати, і унікальні вироби створювати. Сподіваюсь, після перемоги добудуємо»,- розповів Микола Різник.

За його словами, до війни росії проти України був великий попит на вироби із глини, а її виготовляли кустарним методом. І ось діяльність «Опішнянської артілі» буде спрямована на відродження кераміки, щоб не лише в музеї її можна було б побачити, а й придбати. Та головне в Опішнянській громаді вважають, що гончарне мистецтво треба відроджувати, адже через 2-3 роки зникне зовсім. Вироби із опішнянської глини не такі вишукані, як, приміром, їх робили в Слов'янську, але вони ідеальні для того ж запікання.

А ось під час війни до громади, яка із своїми проєктами потрапила в ТОП-5 громад України, приїхало вже тисяча 600 переселенців.

«Людей розміщуємо в приватних помешканнях, садибах, у таборі.  ТІЦ став центром розселення. І зараз сюди охоче приходять переселенці діти граються, дорослі беруть велосипеди і досліджують територію громади», - говорить М.Різник, акцентуючи увагу, що зараз внутрішній туризм в Україні дуже популярний.  

Серед іншого журналісти поцікавились в голови і бюджетними питаннями.

«Ми реверсна громада, з якої вилучають до державної казни 5 млн грн, адже у нас не вистачає населення. Говорю тут мірками довоєнними. Наповнення нашого бюджету в основному - це сплата податку на доходи фізичних осіб (ПДФО).Також рента – на території громади  проходить видобуток газу. За рахунок ренти зараз наповнюється бюджет, адже по ПДФО щомісяця спостерігається недовиконання 4 млн грн. Виросла ціна на газ, а ось видобутку не побільшало. Саме рента витягує зараз виконання бюджету на 99, а то на 100%. Варто відзначити, що цього року був найоптимістичний бюджет заклали 20% на бюджет розвитку – ремонти, будівництво. Зараз бачимо, що деякі плани будуть реалізовані, а деякі – ні.  Та головне, перемога», - повідомив голова громади.

Розповів і про те, як Опішня перша в Україні створила аграрне комунальне підприємство «Опішня Агро».

«Ми відійшли від того, що просто здавати в оренду землю. Ми її обробляємо самі. Створили в березні минулого року комунальне агропідприємство і за рік вивели його в прибуток. Заробили на цих 100 га 1 млн грн. А якби здали в оренду, то мали б всього 300-350 тис грн! Перший рік засіяли сонях і кукурудзу. Слава богу, продали перед новим роком і заробили гроші. Адже зараз на зернові ціна впала. Цього року посадили сою. Картоплю, моркву і трохи кукурудзу. Вдалось побудувати теплицю площею 360 квадратних метрів. Щодо зведення її – то виникла ідея по-максимуму використовувати ручну працю, аби дати робочі місця мешканцям громади. Для мене здивування, що вигідніше за все вирощувати квіти. У місяць із такої теплиці як у нас, 300 тис грн чистого прибутку. Уже є проєкт на теплиці більшої площі і плануємо через область подати на ДФРР», - про плани від голови Опішнянської громади.

Щодо діяльності комунального аграрного підприємства був спочатку скептицизм, а тепер інші громади приїжджають переймати досвід. Відомо, що вже за прикладом Опішні 6 громад такі створили.

Тут вважають, що навіть, якщо не продадуть цього року вирощені овочі, то вони будуть для потреб садочків для ВПО. Адже людей зараз в громаді тут годують. Гроші надходять від небайдужих громадян, а частина із Полтавської обласної військової адміністрації. Також зараз в Опішні заклали на землях комунального підприємства «Опішня Агро» сливовий сад. Тут вважають, що на фестиваль, про який згадали раніше, мають бути свої сливи. На минулі фестивалі довелось їздити по бабусям і скуповувати їх.

Взагалі ж Микола Різник вважає, що громада своїм мешканцям має «дати вудочку», тобто, зробити умови для розвитку бізнесу, а далі вже справа за самою людиною. А ще він запрошує туристів, які мандрують Україною не оминати Опішнянський край. Обіцяючи, що всі будуть задоволені. 

На замітку туристам: що подивитися і відвідати в Опішні:

- Національний музей-заповідник українського гончарства (під час війни не працює).

За 35 років своє діяльності Музей перетворився на найпотужніший в Україні комплекс українського гончарства, який складається із семи окремих музеїв. Він налічує понад 60 тис унікальних еспонатів, а територія має до 17 га.

- Етнопоселення «Старий хутір».

Це етнопоселення, що рорзташоване на околиці Опішні. Тут туристам пропонують заночувати в затишних будиночках із старовинними меблями, вишитими картинами та піччю. Тут є три садиби, найстаріша із яких збудована у 1914 році. 

- Етносадиба «Лялина світлиця»

Перший і єдиний в Україні салон-студія лялькарства, розташований у хаті, 1924 року. Експозиція налічує понад 1 тис експонатів, які зібрані у різних куточках України. Тут нині дієх Музей звареного борщу, Музей живого хлібу, Музей тканинної ляльки-мотанки.

- Сторожова вежа

Із неї відкриваються мальовничі краєвиди на землі громади та Городище роменської культури. Це великий пагорб, за яким протікає річка Ворскла. Цю місцевість називають "місцем сили".

- Козацький хрест Филона Лихопіля

На пагорбі поблизу Опішні розташований оглядовий майданчик, а на ньому встановлено хрест на честь вшанування кошового отамана Запорізької Січі Филона Лихопія, який свого часу був опішнянським сотником Гадячського полку. Невипадково його встановили на пагорбі, адже саме там була козацька переправа через річку Ворскла.

- Криниця-громовиця

Найбільш знамените нині опішнянське джерело, яке витікає із пагорба, на якому стоїть "Старий хутір". За оповідями очевидців, джерело виникло у тому місці, де в землю ударила стріла грози.

- Різдво-богородична церква (Малі Будища)

Дерев'яний храм пережив часи лихоліття, коли з нього робили склад зерна. Але на Різдво у 1942 році відновлено його роботу, тож існує і досі.

Також нагадуємо, що отримати детальну інформацію та безкоштовну консультацію можна в Туристично-інформаційному центрі, що розташований за адресою: смт Опішня, вулиця Перемоги, 3. Телефон: (095)-393-80-53.

 

 

Олена Ліпошко 

Фото авторки і з Інтернет-мережі


"Кременчуцька газета" в соціальних мережах!
Будьте нашими підписниками... і одними з перших дізнавайтесь, що відбувається в Кременчуці та на Полтавщині, а також про резонансні події в Україні.
Не втрачайте шанс читати «гарячі» і цікаві новини першими!
Підписуйтесь на нас:  
Facebook: https://www.facebook.com/kremenchuckagazeta/
Instagram: https://www.instagram.com/kg.ua/
Telegram: https://t.me/kgua_news


Підписуйся на розсилку новин на каналі Telegram. Дізнавайся першим найважливіші та найцікавіші новини!

Facebook Twitter Instagram Кременчугская газета на Youtube telegram Facebook Live
Якщо Ви знайшли помилку в тексті, виділіть слово, натисніть CTRL + Enter і відправте повідомлення в редакцію

Інші новини

Орфографическая ошибка в тексте:
Чтобы сообщить об ошибке, нажмите кнопку "Отправить сообщение об ошибке". Также вы можете добавить свой комментарий.

Ми в Telegram

Підписатися