Кременчугская газета
Kremenchuk, Poltava Oblast, Ukraine
Четверг, 28 Мая 2020 года
Facebook Twitter Instagram Кременчугская газета на Youtube

Вы здесь

У Києві пролунав Дзвін пам'яті за загиблим кременчуцьким Героєм Анатолієм Білоусом

 

27 января 2019 10:00

Холодного ранку 26 січня 2019 року згадали тринадцять загиблих воїнів.

Вчора, 26 січня, на території Міністерства оборони України відбувся традиційний ранковий церемоніал вшанування військовослужбовців Збройних Сил України, які загинули цього дня у різні роки внаслідок російської збройної агресії на Cході України.

Вшанування загиблих проходило в Залі пам’яті Міноборони. Церемоніал відбувається щоранку з 14 жовтня минулого року, коли відкрили споруду. На захід запрошують родичів загиблих українських Героїв, офіцерів та працівників структурних підрозділів Міністерства оборони та Генерального штабу ЗС України, військовослужбовців Київського гарнізону.

Вчора сюди приїхала мати і брат загиблого в АТО кременчужанина Анатолія Білоуса. Він загинув саме 26 січня у 2015 році. А також представники громадської організації «Координаційний центр об’єднань ветеранів АТО» і громадської організації «Наш дім – Кременчук», заступник військового комісара Вадим Мушиманський. 

У Залі пам’яті в центрі розташовано книгу, в яку занесено імена усіх загиблих військо службовців Збройних сил України, починаючи з 1992 року. До 2002 року ці імена - миротворців. З 2014 року – учасників АТО.

Лише 32 дні на рік не проходить церемоніал, на щастя це дні, коли не було загиблих.

Сам Зал пам’яті – унікальна споруда в Українї. Її збудували за моделлю канадської, і в нашій країні є така лише на території Міноборони.

На стінах будівлі викарбувані імена захисників України, які ціною власного життя виборювали волю і незалежність нашої держави від підступного російського окупанта.

Із стел з іменами видно, що найтяжкішими і найгіркішим в історії сучасної України був 2015 рік  – сотні і сотні життів військових забрав Іловайський котел, тривала оборона Донецького аеропорту. Про ці героїчні сторінки нашої країни нагадують щодня.

А ось холодного ранку 26 січня 2019 року Дзвін пам’яті пролунав тринадцять разів. Цього дня перестали битися серця мужніх захисників, які героїчно захищали Україну.

У цей день 2015 року загинув і кременчужанин, солдат Анатолій Анатолійович Білоус.

Сльози на очах матері бійця Таїси Білоус, не стримує сурову чоловічу слозу і брат Героя – Володимир Білоус. Йому тяжко, як нікому. У день загибелі брата він був за 5 кілометрів від нього. І не зміг захистити, не був поруч…

А Таїса Миколаївна з трепетом в голосі згадує події такого і близького, і такого далекого 2014 року. Коли обидва її сини, спочатку молодший Володимир, а потім старший Анатолій, пішли на війну на Сході.

«Толік сказав: «Хіба я можу залишатися вдома, як молодший брат воює?». Вдень сказав, а на вечір вже зібрав речі. В армії він з серпня 2014 року. А загинув за декілька днів, як повернувся в частину з відпустки. Я так, кричала, як почула звістку про його смерть, що аж онука злякала», - пригадує Таїса Миколаївна.

Наш земляк Анатолій Білоус після армії 10 років працював оператором на Кременчуцькій тютюновій фабриці.

Служив кулеметником 92-ї окремої механізованої бригади Сухопутних військ Збройних Сил України .

26 січня 2015 року близько 18:45 солдат Білоус загинув під час артилерійського обстрілу позицій українських військових у районі села Трьохізбенка, Новоайдарського району,  Луганської області.

«Він зазвичай довго збирався, як вийти з дому. Міг декілька раз переодягтися. Так і везли його додому з госпіталю після смерті довго, декілька разів автівка ламалась. Допомогли тоді волонтери і поховали його вже 31 січня», - розповіла мати загиблого АТОвця.

Похований Анатолій Білоус в Секторі загиблих Героїв антитерористичної операції Свіштовського кладовища Кременчука.

Родичі на Свіштовському кладовищі пом’янули сина і брата напередодні 26 січня. А вчора виявили бажання бути в Києві.

Запрошення отримали через Кременчуцький військомат. Це вперше родичів загиблих кременчужан покликали у Зал пам’яті на заходи. І Таїса Білоус вирішила: будь за що треба поїхати.

 

Та потім виявилось, що звернення міськвійкомату до мерії Кременчука щодо фінансування поїздки, не було задоволене.

Тоді Т. Білоус, будучи головою  відокремленого  підрозділу  ГО «Сім'ї загиблих учасників бойових дій  Полтавщини», звернулась за допомогою громадських організацій, з якими активно співпрацює. А саме ГО «Наш дім – Кременчук» (керівник Валерій Медведовський) і ГО «Координаційний центр об’єднань ветеранів АТО» (керівник Володимир Поляков). І тут не залишились осторонь і допомогли родині загиблого кременчужанина. Тож у цей день всі були разом на церемоніалі у Києві, разом клали квіти до стелли із дзвоном.

Валерій Медведовський, Володимир Поляков висловили сподівання, що всі батьки загиблих кременчужан протягом цього року зможуть вшанувати пам'ять синів саме в Залі пам’яті Міноборони.

«Буде добре, як у міському бюджеті Кременчука знайдуться кошти на поїздки родичів загиблих. І всі батьки, жінки і діти Героїв, які  віддали своє життя за Незалежність України почують Дзвін пам’яті.  Чи може знайдуться небайдужі, які теж допоможуть родинам»,- говорить В. Поляков, звертаючись в першу чергу до міської влади і інших громадських організацій.

Бо вже зовсім скоро, на початку лютого Дзвін пам’яті пролунає за загиблим на війні кременчужанинином Богданом Гавелею.

Довідка

Зала пам’яті захисників України створена на вшанування пам’яті військовослужбовців Збройних Сил України, які загинули за свободу, незалежність і територіальну цілісність України, світовий мир та порядок. Її спеціально розташовано таким чином, щоби військовослужбовці, працівники Міноборони та Генерального штабу, пересічні громадяни могли зайти до Зали та віддати шану своїм захисникам. Біля споруди Зали пам’яті облаштовано церемоніальний майданчик із Дзвоном Пам’яті та Стеллою, у якій вмонтовано осколки снарядів. Щоденний поминальний ритуал здійснюється ударами дзвону, залежно від кількості загиблих у цей день. Проект Комплексу підготовлено Центральним проектним інститутом Міністерства оборони України та побудовано військовослужбовцями Державної спеціальної служби транспорту Міністерства оборони України. Дзвін пам’яті виготовлено на пожертви небайдужих громадян.

 

Олена Ліпошко, фото автора

Подпишись на нас

Facebook Twitter Instagram Кременчугская газета на Youtube telegram Facebook Live
Если Вы нашли ошибку в тексте, выделите слово, нажмите CTRL+Enter и отправьте сообщение в редакцию

Другие новости

Орфографическая ошибка в тексте:
Чтобы сообщить об ошибке, нажмите кнопку "Отправить сообщение об ошибке". Также вы можете добавить свой комментарий.

Мы в Telegram

Подписаться