
Про мужніх Захисників тепер пам'ятатимуть усі школярі та ті, хто завітає до навчального закладу.
Сьогодні, 24 травня, у Кременчуцькій гімназії №21 відбулося відкриття меморіального стенду пошани загиблих на війні її випускників. На захід прийшли родичі кожного з загиблих.
“Сьогодні в нашому закладі відбувається відкриття дошки пошани, яка присвячена випускникам нашого закладу, що загинули з початку повномасштабного вторгнення. Коли вони навчались в школі, то ще були дітьми. І тому в нашому серці вони залишилися назавжди дітьми.
Двох учнів із тих, хто на цій дошці пошани, вчив особисто я. Це були мої рідні діти, це були гарні діти. І дуже прикро, що з життя йдуть ті молоді люди, на яких будувалася б наша країна”, – розповідає директор гімназії Олександр Деньга.
Тож учні та працівники закладу вшанували пам’ять шести полеглих героїв, що навчались в їх гімназії.
Ревзан Андрій, Кришталь Вадим, Агеєв Юрій, Кондрашов Євгеній, Яуров Олександр, Жидков Микола - тепер їх імена згадуватиме кожен, хто завітає до закладу. Адже у кожного з них тепер - особлива історія життя, якими ми будемо пишатися.
Кременчуцькій газеті близькі розповіли про наймолодшого загиблого - Миколу Жидкова, якому було лише 21...
“Я пам'ятаю останній з ним діалог. Тоді я дізналася, що він залишає свій футбольний клуб заради того, щоб захищати нашу державу. Після цього вчинку в моїх очах та в очах всіх інших я побачила сильного чоловіка, який робить гідні вчинки. Микола дійсно вартий того, щоб ви ним пишалася. Хочу подякувати батькам Миколи за те, що виховали справжнього патріота. Сина, який, на жаль, віддав своє життя в боротьбі за нашу незалежність”, – так говорить однокласниця про наймолодшого з полеглих бійців.
“Така біда, ти мусиш сидіти вдома, не виходити, горювати, але такі заходи, як турніри, відкриття меморіальних дошок надають нам дуже велику підтримку. Ми тримаємося, відчуваємо повагу. Я відчуваю велику гордість за свого сина. Це мене заспокоює”, – говорить батько полеглого.
Вічна пам'ять, подяка та наша шана кожному Воїну. Земний уклін.
Герої не вмирають, особливо, доки ми пам'ятаємо їх імена!
Клим Соколов