Кременчугская газета
Среда, 26 Сентября 2018 года
Facebook Twitter Instagram Кременчугская газета на Youtube

Вы здесь

Верх халатності: 14-річному кременчужанину тиждень «лікували» гастроентероколіт при гострому апендициті

 

12 мая 2018 09:00
Верх халатності: 14-річному кременчужанину тиждень «лікували» гастроентероколіт при гострому апендициті

Хлопець, у якого «очі на лоба лізли» від болю, прооперували лише на 6 день. Зараз він знаходиться у реанімації у Полтаві. Лікарі не виключать, що юнаку знадобиться вже третя операція. 

Близько тижня лікарі борються за життя 14-річного Богдана, який зараз знаходиться у реанімаційному відділенні дитячої міської клінічної лікарні Полтави, куди хлопця терміново госпіталізували з Кременчуцької дитячої лікарні. За цей час у нього сталися серйозні проблеми з нирками, він переніс крововилив у шлунок та найстрашніше: гострий апендицит і подальший перитоніт (запалення черевної порожнини після потраплянні до неї гною). Останнє упродовж тижня не могли виявити кременчуцькі лікарі. У це неможливо повірити, та, здавалося б, досвідчені фахівці не помітили гострого захворювання. Натомість приписували хлопцеві антибіотики від ротавірусної інфекції, а згодом – від гастроентероколіту.

Як розповіла мама хлопця Людмила, 20 квітня у Богдана заболів живіт, піднялася температура до 37-ми, почалися нудота та блювота, пішла носом кров. Увечері вони поїхали у дитячу лікарню, де у хлопця взяли аналізи та його оглянув хірург. Повідомив, що нічого особливого у дитини не помітив і припустив, що в організм юнака потрапила ротавірусна інфекція. Більше того, на тому, щоб покласти хлопця на стаціонар, не наполягав.

«Нам призначили препарати проти даної інфекції та ми проїхали додому. Але наступного дня знову були у лікарні з температурою 38. Я просила, щоб мого сина оглянув хірург, однак він не з’явився. Аналізи були в нормі, ацетон – 1+. Та на третій день рівень ацетона підскочив до 4+ , лейкоцитів – до 13, продовжувалася діарея та нудота. Сказали, що може бути і отруєння. У суботу, 21 квітня, нас поклали в інфекційне. У неділю температура підскочила до 38,8. Богдан не міг розігнутися. З тим, що при отруєнні не може так сильно боліти живіт, я повідомила черговому лікареві. Уже викликали хірурга. Ті запідозрили якусь патологічну хворобу, але продовжили лікування – уже гастроентероколіту», – розповіла мати.

Через підозру на дану інфекцію у понеділок, 23 квітня, всю родину запросили до лікарні – здати аналізи. У вівторок температура у хлопця так і не спала. УЗД показала запалення підшлункової.

«Та разом із тим у сина біль перейшов у низ живота. Говорив, «у мене очі на лоба вилазять!». Знову прийшов хірург, виписав новий антибіотик. Я почала звертатися до завідуючого інфекційним відділенням Андрія Бугайчука уже з проханнями робити якісь серйозніші огляди, бо температура не спадала який день. Він сказав, що дочекаємося посівів і що, скоріш за все, у нього сальмонельоз. Богдан же почав говорити, що болі у районі печінки та справа в животі відчутні все сильніше».

Жінка наполягала на повторному огляді хірурга, але лікар переконав, що варто дочекатися посівів сечі.

І вже в четвер, 26 квітня, сталися найжахливіші події, які «викрили» дійсну хворобу замученої дитини.

«Об 11-ій йому поставили крапельницю. Телефоную о 13.30-й – не бере слухавку. Через півгодини – те саме. Ще через півгодини – нуль реакції. Телефоную о третій – слухавку взяла сусідка. Говорить, йому було так погано, що він сам пішов до лікаря. Назад його привезли на каталці, він лежить, не рухається і не може взяти в руки телефон! Я на ноги, прибігаю туди – син увесь вкрився потом, ледь, бідний, хекає. Температура – 41. Катетер висмикнутий із руки, а від крапельниці мокре все ліжко! Виходить, як вони його привезли в три години чи в пів на третю, так до нього після того ніхто не підходив!»  – тремтячим голосом згадує матір.

У паніці жінка вибігла в коридор і почала гучно звати медсестер. Ті прибігли, кинулися збивати температуру. І сказали, щоб матір наздоганяла лікаря-інфекціоніста, який уже зібрався йти додому.

«Запитала у нього, що ж насправді відбувається після тижня лікування в стаціонарі. А той: «Він у вас такий вразливий, мабуть злякався». Та дивно, чого уже йому було лякатися, перенісши таку температуру та «протягнувши» майже тиждень без їжі?! Почала знову кричати: «Викликайте хірурга!». Сама ж швидко знайшла сину парацетамол. Богдана повезли в хірургію, а температура так і не спадала. Головний хірург лікарні Сергій Горбаченко почав операцію, у 2.30 ночі її закінчили. Та він до мене після її закінчення не вийшов. А реаніматолог сказав про гній. Я слухаю і розумію, що підкошуються ноги. Який гній? Звідки? Як так? Це при тижні лікування! Сказали, що перитоніт. Із Полтави приїхав ще один хірург – Волощенко, порадив терміново везти сина у полтавське реанімаційне і там діяти далі», – розповіла Людмила далі.

І уже як везли хлопця зранку 27 квітня зранку у Полтаву, матері нарешті показали реальний діагноз. Як з’ясувалося, уесь цей час у хлопця був гострий аппендицит з подальшим перетонітом черевної порожнини.

«Виходить, доки вони думали, різати його чи ні, у Богдана бушував перитоніт. І апендикс вони йому розірвали під час операції, коли все там йому давили, бо він там втратив свідомість, як розказали мені пізніше медсестри».

29 квітня Богдана прооперували повторно. На той момент у хлопця відмовили нирки. Тож батькам жодних прогнозів можливого результату операції не давали.

«Сказали, якщо за добу зійде сеча – зможемо прооперувати якнайшвидше».

Зараз хлопець і досі перебуває у реанімації. Під печінкою продовжує збиратися гній. Ураженим частково став і кишечник, у який відбувся крововилив.

3ранку третього травня обласні лікарі вирішували питання щодо можливої третьої операції з видалення гнійного абсцесу.

«Найдужче мене гнітить те, що, окрім того, що не помітили перитоніту, вони того дня привезли його і кинули, як собача, мені ніхто не дзвонив, всі розбіглися. Це ж добре, що я прибігла і підняла паніку. А якби я зранку приїхала, а не ввечері? Цієї халатності їм ніколи не пробачу!» – констатує пані Людмила.

Кременчуцька газета намагалася отримати коментар щодо ситуації у всіх вищеперерахованих лікарів. Однак і головний хірург Кременчука, і лікар-інфекціоніст, і головний лікар дитячого медзакладу Лариса Носенко коментувати ситуацію відмовилися. 

Журналісти міста мають намір відстежувати подальшу ситуацію: це стосується і здоров’я Богдана, і відповідей медиків. Також плануємо з’ясувати, чи будуть подальші міри покарання, догани чи зауваження усім лікарям, причетним до перебування дитини у стаціонарі інфекційного відділення. Адже відповідати всім тим, хто тепер відмовляється давати коментарі, рано чи пізно доведеться. Далі буде.

P.S. На момент виходу матеріалу стало відомо, що Богдана виписали з покращенням з реанімаційного відділення полтавської лікарні під нагляд хірурга. Та дитина ще місяць проходитиме реабілітацію. 

 

Аріна Алініна

Подпишись на нас

Facebook Twitter Instagram Кременчугская газета на Youtube telegram Facebook Live
Если Вы нашли ошибку в тексте, выделите слово, нажмите CTRL+Enter и отправьте сообщение в редакцию

Другие новости

Конкурсы
  • Переможців конкурсу "Перший раз - в перший клас" нагороджено

    Малеча задоволена. А ми ще раз вітаємо переможців та всіх учасників!

    Сьогодні у офісі страхової компанії «Мега-Поліс» відбулось нагородження трьох переможців фотоконкурсу «Перший раз – в перший клас».

    Нагадаємо, цей конкурс Кременчуцька газета проводила спільно з партнерами до Дня знань  і саме наші партнери визначили трьох переможців.

Афиша Кременчуга
Орфографическая ошибка в тексте:
Чтобы сообщить об ошибке, нажмите кнопку "Отправить сообщение об ошибке". Также вы можете добавить свой комментарий.

Мы в Telegram

Подписаться