Проте обвинувачена відбулася іспитовим строком.
20 лютого 2023 р. Кременчуцький райсуд розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження від 26 листопада 2021 року за обвинуваченням жінки, уродженки Волгограду, громадянки Республіки Узбекистан, з професійно-технічною освітою, не одруженої, не працюючої, раніше не судимої у вчиненні злочину, передбаченого частиною 1 статті 121 КК України (умисне тяжке тілесне ушкодження). Про це йдеться у Єдиному державному реєстрі судових рішень (court.gov.ua).
Суд визнав доведеним, що 26 листопада 2021 року, близько 14.20, обвинувачена разом з потерпілим перебували за її місцем проживання, де у приміщенні кухні між ними виникла сварка. У цей час, у зв`язку з раптово виниклими неприязними відносинами, у неї виник злочинний умисел, направлений на спричинення йому тяжких тілесних ушкоджень.
Реалізуючи свій злочинний намір, жінка, діючи з прямим умислом, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх настання та бажаючи їх настання, взяла до правої руки ніж та нанесла ним один удар по чоловіку, в ділянку грудної клітини. Унаслідок цього спричинила тілесні ушкодження у вигляді одиночного проникаючого колото-різаного пошкодження лівої половини грудної клітини з пораненням нижньої долі лівої легені, яке утворилось від дії колюче-ріжучого предмету, яке відповідно до висновку експерта № 1224 від 24 грудня 2021 року відноситься до тілесних ушкоджень тяжкого ступеню, небезпечних для життя під час отримання.
У судовому засіданні обвинувачена вину у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 121 КК України визнала частково. Та вказала, що вона вимушена була оборонятися від чоловіка. За її поясненням, вони дійсно з чоловіком досить давно знайомі та періодично останній до неї приходив. При цьому вказала, що досить часто той приходив до неї у стані алкогольного сп`яніння та вів себе агресивно.
Того 26 листопада 2021 року вночі він також прийшов до неї у стані алкогольного сп`яніння. Жінка впустила його до своєї квартири, де він перебував до ранку. Вранці вони разом домовилися зі знайомим про ремонт пральної машини. Після здійснення ремонту, вони всі разом пообідали, при цьому обвинувачена вживала пиво, а потерпілий зі своїм знайомим вживали горілку. Після того, як знайомий пішов, через деякий час між ними знову розпочалась сварка.
Під час неї чоловік витягнув ремінь з джинсів та накинув його на її шию, почав затягувати його як петлю, а потім підняв уверх, поки останній перестало вистачати повітря та вона почала задихатись. Весь час вона просила його припинити ці дії по відношенню до неї.
Після того, як він трохи заспокоївся, то пішов до кімнати, де ліг на підлогу та лежав. Через деякий час, можливо, приблизно через пів години він прийшов до неї на кухню. При цьому вона вказала йому, аби той забирався геть з її квартири та сказала йому не наближатись до неї.
Після цього обвинувачена схопила з кухонної поверхні відкривачку для пляшок та, махнувши нею, трохи зачепила його, подряпавши. Після цього останній дуже розізлився, а жінка злякалась, що він буде підходити до неї. Після цього вона сказала, щоб чоловік не підходив та схопила, не дивлячись, який саме предмет з кухонної поверхні.
Потім побачила, що то був ніж, яких на той час на кухонній поверхні лежало декілька. У подальшому тримала ніж у витягнутій навпроти нього руці. При цьому вказала, що чоловік весь час похитувався, оскільки перебував у стані алкогольного сп`яніння. У цей час він похитнувся та випадково наткнувся на ніж, який вона тримала. Після чого остання побачила в нього кров, дала йому рушник, аби припинити кровотечу. При цьому він зателефонував своїй сестрі з власного мобільного телефону та попросив викликати швидку допомогу.
Крім того обвинувачена пояснила, що самостійно викликати швидку допомогу вона не могла, оскільки перед цим потерпілий відібрав у неї її мобільний телефон. Через деякий час зателефонувала його сестра та сказала відчинити двері для медиків, які прибули на виклик до квартири ОСОБА_4 . Також обвинувачена вказала, що постійно відвідувала у лікарні пораненого , цікавилась станом його здоров`я, аж поки їй не заборонили з ним спілкуватись.
Потерпілий у судовому засіданні частково змінив свої показання, які надавались ним під час досудового розслідування, та пояснив, що, починаючи з ночі 26 листопада 2021 року, він перебував у її квартирі. Вранці вони запросили його знайомого для здійснення ремонту пральної машинки. Після того як вони поремонтували пральну машину, то всі разом пообідали, під час чого вживали алкогольні напої.
У подальшому, коли залишились разом з жінкою у квартирі, то в ході розмови між ними виникла сварка, під час якої потерпілий вийняв ремінь зі штанів та, накинувши його їй на шию, почав підіймати уверх. Потім він припинив ці дії та пішов до кімнати, де ліг на підлогу. Весь цей час жінка також перебувалана кухні. Через деякий час, потерпілий пішов до кухні, зупинився при вході до приміщення кухні. При цьому вона сказала йому, аби він не наближався до неї, та, взявши з кухонної поверхні відкривачку для пляшок, подряпала його нею в той час, коли він намагався підійти ближче. Після цього потерпілий забрав у неї відкривачку, а вона після цього схопила з кухонної поверхні ніж, який тримала на витягнутій руці та наказала йому не наближатись до неї. При цьому, чоловік вказав, що він у той час перебував у стані алкогольного сп`яніння та похитувався. Саме в цей час він вчергове похитнувся та наткнувся на ніж, який тримала у руці обвинувачена. Після цього він побачив, що в нього пішла кров, він зателефонував сестрі і повідомив, що отримав поранення.
Свідок пояснила суду, що вона є рідною сестрою потерпілого. Обвинувачену вона знає, бачилась та спілкувалась з обвинуваченою один раз. Щодо обставин, які є предметом судового розгляду, свідок вказала, що 26 листопада 2021 року близько 15.20 години на її мобільний телефон зателефонував її брат та сказав їй, що він стікає кров`ю. Після цього свідок зателефонувала на телефонний номер брата, слухавку підняла обвинувачена, яку свідок упізнала по голосу. При цьому та повідомила сестрі, що вона «підрізала» її брата, після чого свідок зателефонувала на лінію швидкої медичної допомоги та викликала туди швидку.
Свідок також вказала, що у подальшому вона ходила в лікарню, куди її брата доставила карета швидкої медичної допомоги, де лікар повідомив їй, що брат отримав ножове поранення в ділянку легені. Наскільки пам`ятає свідок, її брат перебував на стаціонарному лікуванні близько 2 тижнів.
Висновок суду про її винуватість в умисному заподіянні потерпілому тяжкого тілесного ушкодження, тобто, умисного тілесного ушкодження, небезпечного для життя в момент заподіяння, грунтується наступними доказами:
Суд дійшов висновку, що всі письмові докази та вищезазначені експертизи є допустимими доказами, оскільки вони складені та проведені уповноваженими особами відповідно до вимог діючого КПК України, підписані усіма учасниками слідчої дії, узгоджуються між собою так і з іншими матеріалами кримінального провадження.
Суд, оцінивши зазначені вище докази в їх сукупності, приймаючи до уваги спосіб вчинення злочину, характер та локалізацію тілесного ушкодження, механізм спричинення цього тілесного ушкодження, цілеспрямованість нанесення останнього, вважає вірною кваліфікацію дій обвинуваченої за частиною 1 статті 121 КК України.
Кваліфікуючи дії обвинуваченої як умисне заподіяння тяжкого тілесного ушкодження, тобто, тілесного ушкодження, небезпечного для життя в момент заподіяння, суд критично оцінює її пояснення та пояснення обвинуваченої в судовому засіданні про те, що потерпілий, похитуючись, сам наткнувся на ніж, який тримала в руках жінка.
Так, під час проведення слідчого експерименту, за участю обвинуваченої, остання пояснювала, що нанесла чоловіку саме удар ножем та упевнено продемонструвала спосіб та механізм нанесення такого удару потерпілому.
Також, під час проведення слідчого експерименту за участю потерпілого, останній показав спосіб та механізм нанесення йому тілесних ушкоджень знайомою, а саме, те, що остання здійснила саме удар ножем, який на той час тримала в руці, та внаслідок чого потерпілий отримав тілесне ушкодження.
Окрім того, такі показання обвинуваченої та потерпілого спростовуються також висновком експерта № 75, складеним судово-медичним експертом, за підсумками якої покази підозрюваної, надані нею під час проведення слідчого експерименту по механізму, локалізації, кількості нанесених тілесних ушкоджень можуть відповідати даним судово-медичної експертизи.
Також допитаний в судовому засіданні експерт вказав, що з урахуванням розташування та глибини раневого каналу імовірність самостійного наштовхування потерпілим на ніж власним тілом, категорично виключається, оскільки спричинене йому тілесне ушкодження було нанесене з достатньою силою удару та швидкістю. Експерт у судовому засіданні конкретизував, що канал рани у легені потерпілого становить 10 см, отже, лезо ножа зайшло в тіло потерпілого близько на 12-13 см, що також виключає можливість самостійного наштовхування на ніж власним тілом.
Сторона захисту в судовому засіданні також посилалась на перебування обвинуваченої у стані самооборони, оскільки потерпілий вів себе агресивно та обвинувачена відчувала загрозу своєму життю та здоров`ю.
Суд критично ставиться до таких тверджень сторони захисту і така версія сторони захисту спростовується з огляду на те, що в судовому засіданні достовірно встановлено можливість обвинуваченої покинути приміщення квартири і даний факт не заперечувався самою обвинуваченою, яка вказала, що вона такою можливістю свідомо не скористалась.
Особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та яке б запобігло вчиненню нею нових злочинів.
Обставин, що обтяжують чи пом`якшують покарання, обвинуваченій не встановлено.
Обираючи міру покарання, суд, відповідно до вимог статті 65 КК України, приймає до уваги тяжкість скоєного кримінального правопорушення, яке у відповідності до статті 12 КК України класифікується як тяжкий злочин, особу обвинуваченої яка раніше не судима, має постійне місце проживання, працює, на обліку у лікарів нарколога і психіатра не перебуває, за місцем проживання характеризується позитивно.
За викладених вище обставин, приймаючи до уваги ступень тяжкості та обставини злочину, його наслідки, враховуючи перелічені вище дані про особу обвинуваченої, відсутність обтяжуючих та пом`якшуючих покарання обставин, відношення обвинуваченої до вчиненого, яка в ході судового розгляду виказала жаль з приводу вчиненого, примирилась з потерпілим, стан здоров`я останньої, суд, вважає, що для виправлення та попередження вчинення нею нових злочинів, їй повинно бути призначено необхідне та достатнє покарання у вигляді позбавлення волі в межах санкції що передбачає покарання за частиною 1 статті 121 КК України.
Суд також враховує процесуальну позицію потерпілого, який вказав, що на даний час вони примирились з жінкою, жодних претензій матеріального чи морального характеру до обвинуваченої він не має, просив останню суворо не карати та не позбавляти волі.
Керуючись статтями 369, 370 КПК України, суд ухвалив:
жінку визнати винуватою у вчиненні злочину, передбаченого частиною 1 статті 121 КК України, призначивши покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років. На підставі статтей 75, 76 КК України звільнити жінку від відбування призначеного покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк тривалістю 2 (два) роки, поклавши на неї під час іспитового строку наступні обов`язки:
1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання або роботи.
Застосувати відносно неї запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання до набрання вироком законної сили, але не більше, ніж на 2 місяці з моменту його проголошення, поклавши на неї наступні обов`язки:
- прибувати по першому виклику до суду, який здійснює провадження;
- не відлучатися за межі Полтавської області без дозволу суду;
- повідомляти суд про зміну свого місця проживання або роботи
Речові докази мобільний телефон марки Xiaomi Redmi, моделі М 2004 J 19 AG синього кольору, ніж марки «Peterhof», ніж марки «Tramontina», ніж марки «Tuomei», три ножі з маркуванням «Peterhof», кухонний ніж без маркування з руків`ям темного кольору повернути ОСОБА_4 .
Речові докази мобільний телефон «Nokia» ТА-1235 з сім-карткою № НОМЕР_1 , джинси синього кольору, пасок зі шкірзамінника, футболку синього кольору, пару шкарпеток синього кольору, повернути власнику ОСОБА_6 .
Вирок може бути оскаржений до Полтавського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення, шляхом подання апеляційної скарги через Кременчуцький райсуд Полтавської області.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
Аріна Алініна
Підписуйся на розсилку новин на каналі Telegram. Дізнавайся першим найважливіші та найцікавіші новини!
