Кременчуцька газета
Kremenchuk, Poltava Oblast, Ukraine
Середа, 26 Січня 2022
Facebook Twitter Instagram Кременчуцька газета на Youtube

Вы здесь

Визволення Крюкова, або Як воз’єдналося поділене навпіл місто

 

28 листопада 2021 09:00
Визволення Крюкова, або Як воз’єдналося поділене навпіл місто

25 листопада виповнилося 78 років відтоді, як Правобережжя Полтавщини звільнили від нацистських загарбників. Так Крюків став вільним аж через 56 днів після визволення Кременчука.

Фашисти залишили Крюків у ніч 25 листопада 1943 року. Згідно з офіційними даними, боїв за Крюків не було. Про це розповів історик-краєзнавець та пошуковець В'ячеслав Івушкін

«Якщо ж проаналізувати документи, то не безпосередньо за Крюків, а за Правобережжя Полтавщини точилися дуже жорстокі бої. Вони почалися одразу після визволення Кременчука. Проте назва «Крюків» у бойових документах і наказах не фігурувала. Але, якщо розглянути карту нанесення ударів, то всі вони йшли в обхід Крюкова, однак мали на меті його визволення. Захопити Кременчук, а не захопити Крюків – це як велосипед без одного колеса. Тому командування Степового фронту поставило задачу 5-ій гвардійській армії: обійти Крюків із півночі. Військові мали нанести удар після переправи через Дніпро на селища Табурище, Ройове, Павлівку, Курчанівку (це зараз район села Білецьківка). А 53-ій армії треба було захопити Успенку, далі ж піти на Онуфріївку, Павлиш. Виходило, що цими двома ударами тут мало статися чи оточення бійців частин німецької армії (якщо вони не вийдуть із Крюкова), або вимушений поспішний відхід ворога», – описав Івушкін ситуацію напередодні визволення Крюкова.

Він зазначає: те, що було очевидним для визволителів – було очевидним і для окупантів.

«Тому, починаючи від Успенки і до Новогеоргіївська (місто, яке затопили при створенні Кременчуцького водосховища), дуже сильно укріпили рубіж по Дніпру. Адже Крюків – ключова позиція, без нього про відновлення мосту через Дніпро не йшлося б. Два місяці точилися бої на вищезгаданих напрямках. І це за умови недостатньої кількості боєприпасів. Оскільки найближча залізнична станція знаходилась у Люботині Харківської області, за 230 км. Не вистачало артилерійських снарядів, пального, спорядження. Зокрема військової форми. Тому більша частина призовників спочатку воювала в цивільному одязі. Авіація діяла обмежено – не було бомб і пального», – із розповіді Івушкіна.

Вперед – «на плечах» окупантів

На правобережних плацдармах Дніпра тривали тяжкі бої.

«Бійцям радянської армії вдавалося зсунутися з місця на 100-200 метрів. Це зазвичай відбувалося вночі. А вранці окупанти контратакували та відбивали позиції. Адже ворог мав перевагу в артилерії. Така позиційна війна з мінімальним просуванням тривала до 20 листопада. А у ніч на 20 листопада 5-та гвардійська армія в районі селищ Зибкове і Дівоче Поле (Кіровоградська обл.) нанесли потужний удар, прорвали оборону ворога і почали швидко просуватися до Павлиша. «Запахло» котлом. Тож, німці поспіхом виводили військо з району Успенки, Крюкова, Новогеоргіївська. При цьому прикривалися сильним ар’єргардом. Бійці радянської армії вчасно побачили відхід і на «плечах» супротивника почали швидко просуватися в район Онуфріївки – Павлиша – Павлівки», – розповів історик-краєзнавець.

Так 23 листопада, наприкінці дня, частини 299-1 стрілецької дивізії увірвалися в Кам’яні Потоки «на плечах» відстаючого ворога. Але окупантам вдалося укріпитися на висотах поблизу цього села, перед Крюковом.

«Це була ключова позиція на підході до Крюкова. Її не візьмеш – і Крюків теж. Але 24 листопада частинам 299-1 стрілецької дивізії вдалося вибити німців. Із цієї висоти і почалося просування до Маламівки, обходячи Крюків із півдня. Окупанти контратакували, але нічого не могли вдіяти.
Майже 400 т боєприпасів витратили на боротьбу з ворогом у Крюкові. Німецькій гарнізон на о. Димкін знищили, як і декілька дотів та бліндажів. Це дало можливість бійцям 88-го загороджувального загону за підтримки загону полковника Іванова з 5-ої повітрянодесантної дивізії у ніч на 25 листопада форсувати Дніпро, захопити о. Димкін і відрізати шлях відходу німецьких частин плавнями Дніпра на село Табурище. Таким чином доля Крюківа була вирішена», – розповів Івушкін.

За його словами, у самому Крюкові людських втрат не було, а ось на підходах – багато загиблих, які поховані в братських могилах сіл Кам’яні Потоки, Садки, Павлівка. І досі кременчуцькі пошуковці піднімають останки тіл – і визволителів, і окупантів.

Що змусило фашистів тікати

Коли бійці радянської армії підійшли до Старої Білецьківки, вогнем із піщаних курганів їх зупинили окупанти.

«На кулемети вже не полізли – підтягли артилерію. Тоді ж і почули, що в тилу нацистів точиться бій. Спочатку він був слабкий, а потім інтенсивність наростала. Коли відправили розвідку, встановили, що то підпільна група «Набат» підняла повстання в цьому селі. Вони влаштувати засідку на кладовищі: там з одного боку – плавні, Дніпро, а з іншого – велике озеро. Тоді ж фашистський обоз із 5 гармат потрапив в засідку, адже ворог не очікував удару, вирішив, що прорвалися регулярні частини радянської армії. Тому обрізали посторонки коней і кинулись навтьоки, кинувши гармати. Згодом зрозуміли, що інтенсивність вогню не така, як при наступі, хотіли повернути зброю. Але зась. На підмогу групі «Набат» підійшла група лейтенанта Дніпрова із кулеметами та гранатами. Це підпільники Крюкова. Їх окупанти «добре знали» за іншими справами.
Інша група підпільників атакувала факельників, які йшли підпалювати село і ферму. Несподівана стрілянина в селі і на кладовищі викликала у ворога паніку. Кулеметники, почувши постріли у себе в тилу, злякалися, що у Стару Білецьківку увійшли радянські війська. Тому залишили свої позиції, аби не бути оточеними. Скориставшись панікою німців, бійці 290-го стрілецького полку 299-ої дивізії радянської армії увірвалися у Стару Білецьківку і захопили багато трофеїв: 9 гармат, 4 міномети, 11 мотоциклів та інше озброєння. Не обійшлося без втрат – троє підпільників загинули під час цього бою, ще один помер у госпіталі від ран», – розповів краєзнавець.

Так закінчилася окупація Полтавщини, адже до вечора 25 листопада Правобережжя і в цілому нашу область визволили повністю.

Після звільнення від окупації

Одразу після визволення Крюків із Лівобережжям поєднали поромом. Потім сапери укріпили понтонний міст, проклали залізницю.

По одному-два вагони зуміли переправляти на правий берег. А вже починаючи із грудня, за 32 дні побудували дерев'яний залізничний міст із підйомною частиною. Цікаво, що металоконструкції для неї, за згодою самого Сталіна, взяли із Будинку Ради, що в Москві зводити збиралися. Цей міст простояв до відкриття Крюківського мосту, який стоїть і донині. Заводи з евакуації не везли – доставили із Німеччини обладнання, відновили корпуси.
Івушкін акцентує увагу, що найбільше постраждала частина Крюкова, яка прилягає до Дніпра.

«Її бомбили як під час боїв 1941 року, так і під час звільнення. А ось наказу фашистам зруйнувати Крюків не було. Ліквідували лише корпуси вагонобудівного заводу. Місто просто залишили», – із розповіді краєзнавця.

Цікаві факти

• Над Кременчуком вже майорів прапор визволення, а Крюків ще був територією, підвладною німецькому рейху.

• Станція Кременчук почала пропускати ешелони з озброєнням, боєприпасами і продовольством, а у Крюкові були німці, які, повіривши у неприступність свого стратегічного рубежу «Східний вал», обстрілювали Лівобережжя.

• 20 жовтня 1943 року Кременчук одержав електроенергію, по трубах пішла питна вода, пекарня дала першу випічку. А у Крюкові за знайдені листівки групи лейтенанта Дніпрова німці могли кинути у в’язницю, а то й розстріляти.

• У Кременчуці демонстрували кінофільми, 23 жовтня вийшов перший номер газети «Робітник Кременчуччини», 6 листопада визволили Київ. Мешканці Крюкова про це нічого не знали.

• 10 грудня 1943 року (через 2 тижні після звільнення Крюкова!) новостворений дитбудинок прийняв 40 дітей. Персоналу дитбудинку допомагав актив дружин фронтовиків: чергували біля дітей ночами, лікували, купали і т.п.


Світлана Павленко, за інформацією Алли Гайшинської з сайту OKRAIN.NET.UA

Підписуйся на розсилку новин на каналі Telegram. Дізнавайся першим найважливіші та найцікавіші новини!

Facebook Twitter Instagram Кременчугская газета на Youtube telegram Facebook Live
Якщо Ви знайшли помилку в тексті, виділіть слово, натисніть CTRL + Enter і відправте повідомлення в редакцію

 

Інші новини

Орфографическая ошибка в тексте:
Чтобы сообщить об ошибке, нажмите кнопку "Отправить сообщение об ошибке". Также вы можете добавить свой комментарий.

Ми в Telegram

Підписатися