Кременчуцька газета
Kremenchuk, Poltava Oblast, Ukraine
Четверг, 6 Мая 2021
Facebook Twitter Instagram Кременчуцька газета на Youtube

Вы здесь

Як у Чорнобилі через 35 років після вибуху: кременчужани побували в зоні відчуження

 

14 квітня 2021 10:15
Як у Чорнобилі через 35 років після вибуху: кременчужани побували в зоні відчуження

Мандрівка в зону, де зупинилось життя.

Останнім часом зона відчуження навколо Чорнобильської атомної електростанції притягує до себе тисячі туристів.

Нещодавно в одній із таких поїздок у складі кременчуцької групи побував фотокореспондент Кременчуцької газети Олександр Попенко.

35 років саме у такі квітневі дні на Чорнобильській АЕС сталась страшна техногенна катастрофа, яка розділила життя не лише цього регіону, а й всієї України на до і після.

Утворилась 30-ти кілометрова зона, з якої відселили людей. Та ці зоні відчуження і досі живуть та працюють люди. І це не якісь мутанти зі «страшилок» чи фантастики. До своїх осель повернулися деякі жителі довколишніх сіл.

Взагалі не правильно екскурсію називати «Екскурсія до Чорнобиля». Адже власне Чорнобиль - невеличке містечко, біля якого власне звели атомну станцію. І назвали її на його честь. Містечко зараз частково населене людьми. Так у самому ж місті колишні багатоповерхівки переоснащені під гуртожитки для робітників. Тут мешкають здебільшого люди, які обслуговують Чорнобильську АЕС та Зону відчуження. Функціонує тут також пожежна частина та інші установи. А до 25-ї річниці катастрофи на ЧАЕС в місті проклали нові дороги. Самовільним мешканцям Чорнобильської зони необхідно виплачувати пенсії та забезпечувати їх харчами. Тому таких людей беруть на облік. Часто родичі забирають «чорнобильців» із Зони, але ті знову тікають до заражених домівок.

Екскурсія передбачає відвідини Чорнобиля - тут показують стару церкву, уцілілі старі будинки. А ще саме тут вже після аварії зведені комплекси пам'яті, які увічнили всі населенні пункти Чоронобильської зони, які зникли з мапи. Тут вражаюче, але так само моторошно.

Та найбільш навіює смуток місто енергетиків. Колись людне і гамірне - зараз пустка. Скажеш слово - луна йде. І бігає купа собак. Їх не рекомендують гладити, адже на шерсті може бути радіація. Хоч, дивлячись на чотирилапих, не скажеш, що тут їм погано. Охоронці підгодовують, та і від екскурсантів щось перепадає. 

Враження від Прип'яті дуже гнітючі: недарма його називають привидом. Багатоповерхівки зяють розбитими вікнами, все розтрозщене і розкидане. Та деінде в будівлях залишились артефакти радянської епохи, в якій місто залишиться назавжди. До речі, разюче виглядають дитячі іграшки, якими ніхто вже не буде користуватися. Мародери за десятиліття попрацювали непогано, тож чогось особливого на руїнах вже не побачиш. Та зараз така пора, що доки не розпустилась зелень, то добре видно всі будівлі, скоріше їх рештки.

Не оминають екскурсанти і парку відпочинку із знаменитим Чорнобильським колесом огляду. А поруч ще різні атракціони. На них ніхто так і не покатався. Адже відкрити мали 1 травня 1986 року. І чого це не сталось, варто не згадувати.

Екскурсія передбачає і відвідування Чорнобилю-2, або як цей об'єкт ще називають «Дуга». Для туристів, які перед цим не цікавляться, що таїть в собі поїздка, цей об'єкт стає відкриттям. Це радіолокаційна станція «Дуга» та розташоване біля неї режимне селище «Чорнобиль-2».

«Дугу» випробували вперше в 1980 році, але так і не запустили. А після аварії на ЧАЕС закрили. Уявіть: металева споруда заввишки 120 метрів, що тягнеться півкілометра. Дивлячись на неї, залишається лише фантазувати щодо масштабів підземних бункерів. Мешканців навколишніх сіл переконували, що там дитячий табір відпочинку. Зараз це непрацююча груда металу. Якщо натрапите на вітряну погоду, конструкція жахітливо гуде. 

І не можна не зупинитися ще на обов'язковому пункті програми: проїзду через КПП. На контрольно-пропускному пункті «Дитятки», що на в’їзді у Зону, чергують військові. Їхній обов’язок (у тому числі) – супроводжувати туристів протягом екскурсії. Всі до одної екскурсії сюди лише так заїжджають і виїжджають. Одяг, речі перевіряють на радіаційне забруднення. Трапляється, що коли у туриста "фонить" одяг чи взуття, то його треба зняти і залишити. Та це трапляється дуже-дуже рідко.

Взагалі ж організатори турів до Зони відчуження стверджують: для легальних туристів поїздки безпечні. Адже там, де водять групи, рівень радіації нижчий, ніж у Києві. Кожен отримує дозиметр. Також КОЖНОГО туриста двічі перевіряють на виїзді. Доза радіації в одноденному турі така, як за одну годину польоту в літаку. Та у 160 разів менша, ніж за одну флюорографію. На жаль, за словами військового, який супроводжує туристів, у сталкерів, які самовільно проникають на закриту територію та безконтрольно блукають за межами туристичних маршрутів, трапляються проблеми зі здоров'ям через надмірну дозу радіації.

Відомо, що самі мешканці зони відчуження не охоче сюди повертаються. Через роки і десятиліття біль Чорнобиля досі пече.

 

 

Світлана Павленко

Фото Олександра Попенка

Підписуйся на розсилку новин на каналі Telegram. Дізнавайся першим найважливіші та найцікавіші новини!

Facebook Twitter Instagram Кременчугская газета на Youtube telegram Facebook Live
Якщо Ви знайшли помилку в тексті, виділіть слово, натисніть CTRL + Enter і відправте повідомлення в редакцію

Інші новини

Афиша Кременчуга
Орфографическая ошибка в тексте:
Чтобы сообщить об ошибке, нажмите кнопку "Отправить сообщение об ошибке". Также вы можете добавить свой комментарий.

Ми в Telegram

Підписатися