Кременчуцька газета
Вівторок, 28 Травня 2024
Facebook Twitter Instagram Кременчуцька газета на Youtube threads telegram

Ми в Telegram

Ви є тут

Як у Кременчуці за умов військового часу працює одне з найбільших автотранспортних підприємств

30 жовтня 2022 09:00

По той бік керма.

В останню неділю жовтня в Україні відзначають День працівника автотранспорту, або, як його ще називають - День водія. Але це свято не тільки шоферів. Це офіційне свято всіх працівників дорожньо-транспортної галузі в цілому. Напередодні журналістка нашої редакції побувала на найстарішому автотранспортному підприємстві Кременчука АТП-15307, яке зараз обслуговує як міські, так і міжміські маршрути. До речі, згадка про нього зустрічається ще в 1939 році. Тоді автопарк складався переважно з гужового (кінного) транспорту та 5-6 вантажних машин. У післявоєнні роки працювало два маршрути: «Кременчук — Крюків — Кар’єр» і «Центр — Автозавод». Зараз АТП-15307 обслуговує 5 міських маршрутів і має понад 40 приміських. Автобуси курсують на міжобласних напрямках, сполучаючи Кременчук з Світловодськом, Власівкою, Деріївкою (Кіровоградської області) та іншими населеними пунктами. Про це нам розповів заступник директора (зараз виконуючий обов’язки директора) АТП-15307 Ігор Мєзєнцев.

- Чи вніс воєнний час зміни в роботу підприємства?

- Війна наклала свій відбиток на роботу АТП-15307. Так, знизився пасажиропотік, були великі складності із забезпеченням паливно-мастильними матеріалами (ПММ). Але завдяки допомозі Кременчуцької райдержадміністрації та міста, завдяки цій взаємодії ми були забезпечені ПММ. Нам вдалось у той період зберегти основні перевезення. А потім все відновити повністю. Ми не припиняли роботу ні на один день, хоч перевезення скоротились на 50-70%. Варто нагадати, що у перший тиждень повномасштабної війни було важко зорієнтуватися, тоді ж деякі підприємства просто зупинялись.

- Тож ви були вимушені підняти вартість на проїзд через збільшення ціни на ПММ?

- Якщо подивитися на ціни, то до початку бойових дій вона складала 27-29 грн/л дизпалива, потім був різкий стрибок до 58 грн за літр. При цьому (вже при подорожчанні цін на пальне) ми практично до кінця травня виконували розпорядження голови обласної військової адміністрації - не підвищували вартість проїду. Вишукували власні резерви, урізали непрямі витрати. Тоді залишили лише витрати, які пов'язані із обслуговуванням маршрутів, виходу на лінію водіїв. Так ми змогли протриматися з таким стрибком ціни, який склав понад 100% на паливо, а на 70-100% - на запчастини. Безумовно було дуже важко і підвищення вартості проїзду - вимушена міра.

- Чи вистачає в умовах воєнного часу водіїв?

- Ми подавали в військкомат списки водіїв, які зарезервовані для стабільного функціонування підприємства. Але деякі хлопці пішли на війну добровольцями. Близько 10 наших працівників захищають Батьківщину від російських окупантів. Але зараз нам доводиться знаходитися між двох вогнів, адже нам потрібні працівники, аби підтримувати функціонування інфраструктури міста, району, області. Тож ми працевлаштовуємо на вакантні місця переселенців із тих же Сєвєродонецька, Лисичанська, Красного Луча.

- Водії на маршруті, так би мовити, вершина айсберга. А ще є підготовчі роботи до того, як він виїжджає на маршрут, там же задіяні працівники. Так чого не бачать наші пасажири?

- Від очей пасажира приховано роботу усього технічного і медичного персоналу. Кожен водій перед тим, як вийти на маршрут, проходить медичний передрейсовий огляд. Потім – післярейсовий. Механіки перевіряють технічний стан транспортних засобів. Є така категорія працівників, яка є з’єднувальною ланкою між управлінцями, водіями, органами влади. Від злагодженості роботи диспетчерської служби залежить чимало: десь, когось перенаправити, терміново знайти заміну транспортному засобу, який через поломку не може вийти на маршрут. Це все - на плечах цих дівчат і жінок. Їхню роботу пасажири не бачать, але без неї нормальне функціонування підприємства не можливе. Техніці безпеки у нас - особлива увага. Водіям регулярно проводять інструктажі. Зараз у питаннях транспортного забезпечення багато змін, які пов'язані і з коронавірусом, і з військовими діями. Є зміни у Правилах надання послуг – та ж заборона проїзду через Крюківський міст під час оголошення повітряної тривоги тощо.

- Під час оголошення повітряних тривог водії підприємства продовжують рух на маршрутах?

- Ми розробили інструкцію щодо дій водія у разі настання надзвичайної ситуації. (І розглядали практику інших міст – Києва, Чернігова, коли під час повітряних тривог транспорт зупинявся). Але наша військова адміністрація також розробила і направила нам інструкцію. Відповідно до неї, не вимагається від водія, щоб він на 100% припинив рух. Особливо, якщо це міжміське сполучення.

- Водії скаржаться на поганий стан доріг на територіях деяких громад Кременчуцького району. Це так?

- У нас кричуща ситуація з дорогою на Омельницьку сільську громаду. Зараз там курсує великоваговий транспорт, але те дорожнє полотно не передбачене для таких перевезень. Ця дорога практично зруйнована, так що водіям доводиться рухатися на першій чи другій передачі. Звісно, це впливає і на графік руху, і на можливість якісного забезпечення. Ми з розумінням ставимось до того, що всі основні засоби спрямовані на оборону нашої країни, намагаємось виходити з того, що є. Поки їздимо.

- Чи змінилась кількість пасажирів на маршрутах?

- На пасажирські перевезення дуже впливає робота промислових підприємств Кременчука. За деякими даними, під час повномасштабної війни з території Кременчуцького району виїхало до 20 тис мешканців. Це теж мало вплив – пасажирів стало менше. Так, коли той же Крюківський вагонобудівний завод стабільно працював, на міському маршруті №9 було 14 автобусів, зараз - лише 5. Поменшало транспортних засобів на маршруті №28, який обслуговує Третій Занасип. Це такий район, що зранку вивезли людей, а після роботи завезли. Міська влада запустила туди тролейбус, тож зараз стикаємось з тим, що певна кількість пасажирів, пропускаючи кілька маршруток, чекають саме тролейбуса. Ми на це нормально реагуємо – це здорова конкуренція. Хто захоче поїхати маршруткою, той поїде.

- Чи правда, що деякі водії, які тривалий час працюють на одному і тому самому маршруті, стають такою собі зв'язуючою ланкою у пасажирів між містом і селом?

- Так, нерідко пенсіонери із села просять наших водіїв купити ліки чи щось інше необхідне. Ніхто ніколи нікому не відмовляє. Іноді із цілим списком в аптеку ходять, а потім доставляють на місце. Не можна не згадати, що і те ж молоко чи інший товар, який везуть пасажири, саме водії допомагають розміщати у салоні, а іноді вже повністю в курсі справ деяких пасажирів.

- Іноді виникають непорозуміння між пасажирами і водіями щодо оплати проїзду, коли зупиняється транспорт перед мостом. Прокоментуйте.

- Трапляються ситуації, що під час тривоги водій їхав з кінцевої зупинки №9 у Крюкові до мосту і попросив пасажирів пересісти у інший автобус, який стояв попереду. І тут пішли скарги. Але ж у Правилах надання послуг (а їх два: у міському транспорті і, взагалі, у пасажирському) прописано, якщо обставини не залежать від перевізника, то перевезення припиняється без будь-яких зобов’язань. Тобто, якщо водій отримав сигнал «Повітряна тривога» і зупинився (перед тим же Крюківським мостом, авт.), то кошти пасажирам не повертаються. Але ми націлюємо водіїв на те, що якщо людина проїхала одну зупинку (від того ж Центру до Центрального ринку), то в такому випадку йти на зустріч і повертати кошти. Але, якщо пасажир проїхав до 10 зупинок з тієї Раківки і до зупинки «Пошта», то ніхто повертати не буде.

- Коли останній раз саме підприємство купувало автобуси?

- Років 8 тому купували. Зараз багато автобусів в оренді. Новий автобус коштує приблизно 85 тисяч доларів США. Через скільки він окупиться? Років 5 тому ми якось рахували, якщо власник автобуса хоче, щоб він нормально працював, то щодня мав відкладати по 300 грн. То навіть важко уявити, яка це сума зараз? Так у 2018 році одне колесо коштувало 3 тис 500 грн, а зараз 7 тис 100 грн. А їх на автобус на сезон (сезон – 9 місяців) потрібно 6. Далі страхування, запчастини... Якщо хтось вважає, що ми зараз маємо великі прибутки, то… Моя особиста думка, що тут працюють ті, хто колись працював і вже звик до цього. Хтось новий не захоче «варитися» в цій кухні і отримувати копійки.

- Чи одержує підприємство якісь дотації за перевезення пільговиків?

- За перевезення на міських маршрутах – отримуємо, а на приміських – ні. Громади нам не відшкодовують. Водії безкоштовно перевозять ті категорії населення, які пов'язані із війною. Це учасники бойових дій, інваліди війни, член родини загиблих. Все це стає витратами нашого підприємства, чи якщо власник на автобусі – то його коштом.

- З якими словами Ви хотіли звернутися до пасажирів?

- Ми маємо залишатися людьми з обох боків. Ми всі з одного тіста: і пасажири, і водії. У всіх нас бувають і вдалі дні, а трапляються невдачі. Та має бути взаємоповага. Всім зараз важко, але має бути взаємоповага. І це головне.
Редакція Кременчуцької газети вітає усіх водіїв зі святом, бажаємо, як то кажуть «ни гвоздя, ни жезла», а також скоріше їздити мирними дорогами України після Перемоги!

Світлана Павленко


"Кременчуцька газета" в соціальних мережах!
Будьте нашими підписниками... і одними з перших дізнавайтесь, що відбувається в Кременчуці та на Полтавщині, а також про резонансні події в Україні.
Не втрачайте шанс читати «гарячі» і цікаві новини першими!
Підписуйтесь на нас:  
Facebook: https://www.facebook.com/kremenchuckagazeta/
Instagram: https://www.instagram.com/kg.ua/
Telegram: https://t.me/kgua_news


Підписуйся на розсилку новин на каналі Telegram. Дізнавайся першим найважливіші та найцікавіші новини!

Facebook Twitter Instagram Кременчугская газета на Youtube telegram Facebook Live
Якщо Ви знайшли помилку в тексті, виділіть слово, натисніть CTRL + Enter і відправте повідомлення в редакцію

Інші новини

Афиша Кременчуга
Ви сповіщаєте про хибодрук в наступному тексті:
Щоб надіслати повідомлення натисніть кнопку "Сповістити про хибодрук". Також можна додати коментар.

Ми в Telegram

Підписатися