А от дізнатися ще більше легенд із книг про наше місто - можна у самому приміщенні.
Cьогодні у Кременчуці відбулося офіційне відкриття стінопису із серії «Легенди Кременчука» на фасаді Кременчуцької міської публічної бібліотеки.
Створили його місцева мисткиня Оксана Бойко та творчий діяч, скульптор, очільник центру «Відродження» Микола Степаненко.
Тож тепер ті, хто прогулюватиметься вулицею Соборною, зможуть побачити та розгадувати своєрідний Код нашого славетного та древнього міста на Дніпрі.
Наприклад, чи знали ви, що у нашому місті неподалік Дніпра колись розташовувалася міцна фортеця, яку описували у легендах і яку спроєктував відомий французький інженер та картограф Гійом Левассер де Боплан. Про це після презентації розповіла журналістам О.Бойко, яка також займалася дослідженнями даної теми та разом із Степаненком збирала елементи матеріально-культурної спадщини нашого міста та регіону, щоб потім зобразити їх на даному муралі.
Фортецю візуалізували і вперше відтворили на даному арт-об’єкті.
Не даремно тут зображений і камінь з підписом «Salamander Fortes Kremencuk». Саме він, за словами художниці, є і на картах інженера де Боплана.
«Такий підпис спеціально тут для того, щоб і гості, і наші містяни запам’ятали, як називали цю фортецю. А називали її через те, що турки, які ставали тут облогою, палили її по кілька діб, а вона не згорала. Козаки боролися і все одно фортеця стояла непорушно», - пригадує деталі з досліджених історичних літописів художниця.
«Одночасно цей мурал – це нагода пишатися нашим містом. Адже коли «Легенди Кременчука» з’явилися у соцмережах, багато хто почав hjpdbdfnb цю тему, підтримувати нашу акцію і пропагувати однойменну книгу на своїх сторінках. Це ще один шанс заявити про нашу ідентичність на весь світ», - прокоментувала слова.
Авторка додає, що найскладніше було передавати на стіну верхній напис «Легенди Кременчука», адже це не просто шрифт, а розроблений шрифт з козацьких літописів.
«Так, як і пером колись писали козаки – з такими ж розмахами та елементами намагалися написати тут ми. А також туди треба було підніматися на вишці: з фарбами, усіма елементами і ми мали це все зробити прямо на висоті, ще й такій погоді», - пояснює вона.
Поруч із фортецею справа розташували мужнього козака Кременя. Пані Оксана порівнює його кмітливість із прообразом козака Мамая, про якого складено безліч українських легенд. Розповіла, що наш Кремінь зумів стати дуже заможним, адже, як говорить легенда, знайшов неймовірні скарби. Через що його пан почав сердитися на кмітливість Кременя, шукаючи шляхи його знищення. Один із способів – втопити його у криниці. Проте козак винирнув і все одно скарби забрав собі. Тож є тут і невелика криниця.Поруч з якою – дві дівчини-красуні, вбрані у одяг з полтавською вишивкою.
А от сам Кремінь у красивому червоному жупані, на якому, якщо придивитися, посеред золотої вишивки, побачете вигаптувані козацькі барокові малюнки і навіть вписану щуку. Зауважимо, що також козак одягнений у сорочку з решетилівською вишивкою.
Характерними є і керамічний посуд, яким славиться Полтавщина: Опішнянська кераміка. Є тут і дерев’яна церква часів козацтва, яку, як і інші, будували майже без жодного цвяха.
Щодо лівої сторони, то вона передає період Київської русі, коли ріками їздили на галерах та чайках, а на вітрилах зображали Дажбога. Один із елементів - легенда про створення нашого міста та відомі слова «Кремінь! Чув?»...коли «стрімкими хвилями Дніпра пропливали цілі каравани човнів від Києва до Чорного моря. Зазвичай стерновий, помітивши гранітні пороги, щоб попередити про небезпеку для кораблів вигукував: «Кремінь!», а другий відповідав «Чув!». Згодом ці слова «Кремінь! Чув!» злились у назву нашої місцевості.
Почитати статтю про Екскурс в минуле «Легендами Кременчука», як і про авторку роботи, можливо з QR-коду на фасаді бібліотеки.
Анонсували і продовження муралу - на цьому ж фасаді бібліотеки, за входом. За словами авторів, новий малюнок вбиратиме у себе прообрази чумаків, легендарного місцевого лелеку Гришу, собор, травмай, підводний човен. Центральним елементом буде візуалізація слів з пісні «Пливе щука з Кременчука».
Також Кременчуцька газета дізналася, що другий стінопис розпишуть у дещо інших тонах.
Ліна Романченко
Фото Олександра Попенка
Підписуйся на розсилку новин на каналі Telegram. Дізнавайся першим найважливіші та найцікавіші новини!
