Кременчуцька газета
Kremenchuk, Poltava Oblast, Ukraine
Вівторок, 18 Січня 2022
Facebook Twitter Instagram Кременчуцька газета на Youtube

Вы здесь

Святкові історії кременчуцьких «Тигрів»: зайчики-сніжинки з родиною під ялинкою

 

1 січня 2022 09:00

Знані містяни, народжені під покровительством символу прийдешнього року, розповіли про свої традиції відзначення Нового року.

Новий рік – час для добра. Саме добрими історіями ділилися із Кременчуцькою газетою відомі в нашому місті персони, народжені у рік Тигра – символу 2022 року.

Олександр Аленін, керівник Територіального управління служби судової охорони в Полтавській області

«Ну звичайно ж, як і всіх, мене одягали в зайчика. А ще я народився у рік Тигра, тому й костюм на святкових ранках відповідний мав. Новий рік – це свято, яке з дитинства спогадами про цукерки і мандаринки закарбовується на все життя. Уже в дорослому віці намагаємося цей день провести разом із дружиною, дітьми та батьками. Однак не завжди так виходить. Ми – люди в погонах, і буває, що свята відзначаємо у відрядженні.
Якраз у 2014-2015 роках виконував завдання в АТО під Маріуполем, і до нас завітала делегація із Кременчука. В той час, коли війна, хлопці несуть службу далеко від рідних, до нас приїхали і привезли частинку домашнього тепла».

Роман Ареп’єв, керівник Кременчуцького об’єднаного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області

«До дитячого садка я не ходив, тож святкові ранки для мене розпочалися уже в школі, а там і не переодягалися. З дитинства я дуже полюбляв конструювати, от найбільше й запам’яталося, як Дід Мороз мені одного разу приніс пречудовий конструктор. Іще з визначних святкових подій можу відмітити, що у 40-річному віці якраз у день Святого Миколая придбав власне житло. А саму новорічну ніч ми проводимо в родинному колі, о 12-ій ночі відкорковуємо шампанське, палимо бенгальські вогні і запускаємо феєрверки».

Наталія Бикова, директорка ліцею №11 «Гарант»

«Як справжня дівчинка, на свята я традиційно була в образі сніжинки. Новий рік у мене асоціюється саме з прикрашанням ялинки. А новорічні іграшки з мого дитинства й досі зберігаються на горищі у мами. Ми щороку їх дістаємо, роздивляємося, відновлюємо приємні моменти і прикрашаємо святкове деревце. З дитинства також залишилися яскраві спогади про сніжні зими – такого вже немає. Замети були вище мого зросту. Сумно, що сучасні діти мало часу проводять на вулиці, граючись. Саме ж святкування Нового року у нас відбувається у сімейному колі. Готую традиційні страви: олів’є, шубу і холодець».

В’ячеслав Деркач, керівник групи швидкого реагування Кременчуцького райвідділу поліції

«У мене бабуся була директоркою дитячого садка, а я завжди на свята був зайчиком. Вже у більш дорослому віці відійшли від переодягань у зайчика, а були солідніші образи, коли, для прикладу, у КВН виступали. Найбільше запам’яталися подарунки, які мені рідний дядько по маминій лінії дарував: це були і речі, й іграшки. А найкращим презентом для мене став фотоапарат Kodak на плівці, досі його зберігаю. Із дитинства вже розумів, що Дід Мороз – це хтось із родичів переодягнувся. У старших класах і самому доводилося вже приміряти на себе цей образ і виступати на ранках для молодших школярів. Звісно, новорічну ніч хочеться проводити із сім’єю, але останнім часом я зустрічаю це свято на роботі. Люди відпочивають, а ми працюємо. Добре, що дружина розуміє. А за першої ж нагоди збираємося за родинним столом і відвідуємо нашу центральну ялинку».

Федір Чураков, депутат Кременчуцької міської ради

«Як і всі хлопчики в садочку, був зайчиком зазвичай. А одного разу мама пошила костюм Кота у чоботях: був у мене і капелюх із пір’їною, і чоботи. Найбільше запам’ятався подарунок хрещеного, який я отримав років у 10. Це був справжній професійний футбольний м’яч. Щастю не було меж.

У моєї сестри якраз 31 грудня день народження, тож, ми всією родиною традиційно збираємося за спільним столом. А святкування дня народження плавно перетікає у зустріч Нового року. У нас творчі друзі, які кожного разу готують якусь нову цікаву програму, тому відзначаємо ці свята весело і креативно».

Олена Ліпошко, кореспондентка Кременчуцької газети

«Мене все життя переслідують цікаві історії. У дитячому садочку мала грати роль Снігуроньки. Дітки всі на мене чекали. А я в сусідній кімнаті розплакалася, адже боялася, що пропущу все свято. Тож, вихователям довелося вивести мене раніше заплакану, із червоними очима. Вийшло, що зіпсувала їм увесь сценарій. Щодо подарунків, то на Новий рік у дитинстві зазвичай отримувала мандарини й цукерки (вибирала лише льодяники, а не шоколадні), а ляльок і так мені купували. Зараз же в саму новорічну ніч ми сім’єю їдемо до центральної ялинки міста, там зустрічаємося із друзями і катаємося на атракціонах».

Святкові історії збирала Тетяна Красельникова (теж Тигр)

Фото з сімейних архівів героїв

Підписуйся на розсилку новин на каналі Telegram. Дізнавайся першим найважливіші та найцікавіші новини!

Facebook Twitter Instagram Кременчугская газета на Youtube telegram Facebook Live
Якщо Ви знайшли помилку в тексті, виділіть слово, натисніть CTRL + Enter і відправте повідомлення в редакцію

 

Інші новини

Орфографическая ошибка в тексте:
Чтобы сообщить об ошибке, нажмите кнопку "Отправить сообщение об ошибке". Также вы можете добавить свой комментарий.

Ми в Telegram

Підписатися