
Древнє місто України встояло під натиском навали рашистів.
Один місяць один тиждень і один день тривала облога найпівнічнішого обласного центру України. Рашисти підійшли впритул до Чернігова 24 лютого, але зайти в нього так і не змогли. Зараз місто оговтується після облоги, адже чимало будівель зруйновано, а північна частина міста дуже постраждала від обстрілів рашистів.Нещодавно журналістка Кременчуцької газети побувала у Чернігові.
Дорога до Чернігова
Гугл показує, що до Чернігова з Києва дві з половиною годинии їзди на автомобільному транспорті. Це так, але не після наслідків діянь орків. Адже 23 березня ворог скинув авіабомби на міст через Десну який сполучав місто з києвом. Під час облоги це була єдина дорога для евакуації населення і доставки гуманітарної допомоги. Зараз транспорт із Києва рухається іншою дорогою і час на поїздку автомобільним транспортом складає понад 4 години. Місцями по бездоріжжю – дорога розбомблена вщент. До речі, маршрутки з столиці пустили лише в середині травня.
Міський транспорт
Самі мешканці Чернігова не можуть точно сказати, як зараз працюють автобуси чи тролейбуси на тому чи іншому маршруті. Адже у деяких місцях тролейбусні лінії зруйновані, а маршрутки працюють за зміненими графіками. Тож, щоб дістатися із одного місця в інше треба питати місцевих. До речі, вартість проїзду дешевша, ніж в Кременчуці. По 8 грн – в тролейбусах і 12 грн – в автобусі. Кондуктори видають квитки через касовий аппарат.
Сліди війни
Люди у Чернігові дуже пишаються, що орки не топтали їх рідні вулиці. «Їх не пустили сюди», - говорять. І пригадують, як жили під обстрілами, як ховались по підвалах.
Зараз видно, що небезпечно було скрізь – навіть у центрі цього древнього міста видно наслідки прильотів ворога: там стоїть будинок без даху і від дощів рятуються звичайною плівкою. Там вікна повибивані.
Під ногами теж плитка і асфальт поцьобані осколками, є місця з вирвами від ракет.
Найжахливіше нагадування в центрі Чернігова про російські діяння – розтрощений готель «Україна». Будівля посередині зруйнована вщент. На Катериненській церкві, що на валах, теж видно сліди від обстрілів…
Та попри все, життя після облоги відновлюється. 1 червня у центрі міста влаштували дітям свято із розвагами і солодкою ватою. У затишних скверах і парках чимало батьків із дітьми, прогулюються літні люди.
А ось фонтани стоять законсервовані. Лише можна уявити, як красиво тут ще з ними! Але комунальники по всюди працюють – там косять траву, там замінюють тротуарну плитку тощо.
Тут ще в повітрі чути запах гарі. А серце кров’ю обливається, коли бачиш наслідки «освоюождєнія» рідної країни. Це про мікрорайон Чернігова - Бобровиця. Ще на під'їзду до нього обабіч дороги стоять зруйновані будинки приватного сектора. У деяких зірвані дахи, вибиті вікна, а деякі знищені вщент. Та майже на всіх подвір'ях вже йдуть відновлювальні роботи. Там бригада будівельників вже зводить стіни, а на іншому – дідусь вивозить за двір залишки свого будинку…
Скрізь під ногами дроти – комунікаційні, електричні… Біля багатоповерхівок згорілі автівки…
У Чернігові вже відновлюють туристичну сферу. Наприкінці травня відкрили для відвідувачів знамениті Антонієві печери в Болдиних горах. У центрі працюють заклади харчування. Зараз тут діє обмеження на продаж алкоголю із 12 до 16 години, а комендантську годину вже встановили із 23-ої до 4 –ої години.
Назад у Київ дорога вже пролягала залізницею. Варто відзначити, що цей шлях комфортніший (не так, як підкидання на маршрутці на вирвах від снарядів). За вікном столичного експресу - прекрасна Десна, яка розлилась по рівнинах під Черніговом. І вже ніяких слідів війни. Проте вони лишились. Назавжди… Древній Чернігів у пам'яті назавджи залишиться із шрамами війни. Хоч бажання повернутися сюди, як завжди, непереборне.
Олена Ліпошко
Фото автора