
Ексклюзивне інтерв'ю.
Нещодавно у Кременчуці компанія ТЕ-АРТ представила виставу «Віні дружини». У ній зіграла роль українська артистка театру і кіно Віра Кобзар. Інтерв’ю Кременчуцькій газеті вона дала напередодні прем’єри фільму «Скажене весілля -3».
Що для Вас головніше: робота в кіно чи в театрі?
- Для мене це дещо різні поняття. Не можна обирати між театром і кіно, спираючись на духовні складові. Після інституту ім. Карпенко-Карого мене запросили в Донецький академічний музичний театр, де я прослужила два сезони, і переграла купу ролей! Де я навчилася жити в новому дорослому професійному колективі. Потім ми свідомо переїхали в Ніжин, де був найтворчіший період. А потім повернулася до Києва. І столиця театральна «не прийняла» мене в обійми. Важко після насиченого життя на сцені лишитися осторонь... Була одна антреприза, був трохи Молодий театр (десь рік)... І все. У кіно теж не знімалась, бо його тоді не знімали взагалі. І це був складний період у всьому. Діти народилися після 8 років шлюбу, донька Варвара (14 років) і син Прохор (майже 12 років). Я сиділа вдома з дітьми, виправдовуючи материнством своє не потрапляння в кіносвіт. Потім якось дозовано я почала зніматися в кіно – запрошували раз, два, три рази на рік на зйомки епізодів. Згодом стала зніматися значно більше, а коли схудла на 11 кілограмів, кіносвіт став насиченим і різнобарвним. А на сцену я повернулася більше ніж через 15 років. В 2020 році компанія ТЕ–АРТ запросила в антрепризу «Вірні дружини». Театр – це трудоємкий цікавий тривалий процес, репетиції, прогони, випуск прем’єри, гастролі... Театр - це важливий внутрішній тренаж для актора, як спортзал для спортсменів. Кіно- це інший світ, більш реальний, і в той же час чарівний! Я б не хотіла стояти перед вибором. Але, повертаючись до запитання, якби мені прийшлось вибирати, то я звичайно оберу кіно, тому, що кіно - це заробіток, відчутний заробіток! А театр - це духовна їжа. То ж я ЗА ПОЄДНАННЯ кіно і театру в своєму житті.
Ви сказали, що схудли на 11 кілограмів. Поділіться секретом.
- У мене високий зріст, і та вага, яку мала раніше була природною. Якщо зараз важу 65 кілограмів, то і вага в 76 була нормальною. Та все ж я сіла на дієту. Повністю відмовилась від цукру, виробів з борошна, картоплі. Тож схудла на 11 кілограмів. Зараз підтримую цю вагу. До речі, коли інтенсивна робота, то втрачаю ще більше. Коли немає роботи, то можу трішки розслабитися. Але дотримуюсь цієї ваги за рахунок правильного харчування, режиму, якихось фізичних навантажень. А дієта в мене була проста, але складна у виконанні. Безумовно все без солі і цукру. Три дні ви лише їсте рис (можете дозволити порцію-дві кави, трав’яний чай і вода в необмеженій кількості). Наступні три дні їсте білок, наприклад телятину відварену. І наступні три дні овочі, але не коренеплоди (приміром, помідор, огірок, перець). Найбільше всього втрачається вага (прямо по кілограму за день) під час другої триденки (коли в раціоні м'ясо). Так можна 5-6 кг втратити, а потім підтримувати. З віком можна знову набрати, але форми тіла зберігаються.
Що для вас означає сімейне життя?
- Для мене сімейне життя не залежить від професії. Сімейне життя - це поєднання родини, хобі, роботи... Я мама до мозку кісток, у мене довгоочікувані діти. Дуже люблю все робити по дому, готувати. До речі, смачно готую. Люблю порядок, чистоту. Вожусь з уроками дітей. Зараз донька в 8 класі, вона не любить втручання в її щоденник. Вважає себе незалежною. Але я перевіряю стихійно домашні завдання, то ж зі мною потрібно бути завжди напоготові)) Син досить самостійний в уроках, вчителька привчила до самостійності. Але я тримаю руку на пульсі! Зараз діти не хочуть навчатися, гаджети пригнічують всі інтереси. І це мій біль. Я намагаюсь достукатись до їх відповідальності!
Як ви пережили карантин?
- Знаєте, було дивним, що люди мучаться, виставляють якісь відео, що сходять з розуму від нудьги. Для мене найважчою в період карантину була розлука з дітьми на цей період. Напередодні карантину в мене запустилось три проекти – було величезне навантаження. У сина і доньки почались канікули, тож приїхали мої батьки і забрали дітей до себе. Як виявилось, що вони поїхали останнім рейсом, бо наступного дня відмінили всі сполучення, транспорт став. Відповідно до карантину, заморозились всі проекти, але до дітей я не мала змоги нічим доїхати. Добре, що були відеодзвінки, хоч якийсь ефект присутності.
За карантин я переробила купу справ, а головне виспалась. Перечитала купу книжок, передивилась чимало серіалів, фільмів, перебрала всі шухляди, шафи. У сусіда взяла драбину для прибирання квартири і прибрала скрізь, де можна. Полюбила неспішні ранки з кавою, неспішні впорядковані думки. Я настільки перезавантажилась!!!
Чи підете на прем’єру «Скажене весілля»?
- 25 лютого буде прем’єра (розмова велась 24 лютого, авт.), а 23 лютого був допрем’єрний показ. Та я не мала можливості бути, адже 23 лютого в Черкасах грали «Вірних дружин». Але на показі були діти зі своїм батьком Олександром Кобзарем. Вони сказали, що це кращий фільм із трьох. Прекрасний режисер Любомир Левицький, оператор Сергій Ревуцький, команда. СКАЖЕНЕ ВЕСІЛЛЯ, це як канікули в селі. Ми всі з’їжджаємось і проводимо прекрасно час! Хіба це робота?! Це задоволення! Ми всі рідні вже! Такі тісні зв’язки у нас встановились. Три роки поспіль разом, у нас вже стали одні жарти, гумор, одні спільні проблеми, переймаємось один за одного! І це найцінніше в любій професії!
Чи впізнають Вас на вулиці?
- Так, підходять. Просять сфотографуватися, автограф, намагаються доторкнутися) Нерідко це буває зухвало. Буває плутають прізвище))) Часто люди не можуть ідентифікувати мене екранну зі мною життєвою. Люди, ми ж не небожителі, так, ми є серед вас! Також впізнають мій голос.
Чи вірите у прогнози гороскопів та різні пророцтва?
- Ні. Я вільна від усіх забобонів) Релігія, православ’я цього не дозволяє. Хоча артисти дуже забобонні. Наприклад, якщо падає на підлогу «роль», то неодмінно потрібно сісти на сценарій попою, і лише потім підіймати. Я ж впевнена, що , якщо ти не вивчив, то хоч сідай, хоч лягай, не допоможе. Я вірю лише в Бога.
Чи берете участь у телепроектах?
- Якщо ви маєте на увазі телешоу, то швидше ні, тому, що я не дуже цікава загалу, бо ніколи не висвітлюю своє особисте життя! А телебаченню потрібні медіапривід. Я ж не даю і не даватиму їм цього! А на екрани виходить багато телесеріалів, де ми в в беремо участь, то ж слідкуйте і насолоджуйтесь проектами, або ж критикуйте. Але розумно критикуйте. Інші подробиці я не маю права розголошувати.
Які побажання кременчужанам?
- Нехай найкращі ваші якості примножаться у ваших дітях. Мрійте зухвало, йдіть до мети, зберігайте свічу в душі. Багато можливостей вам мандрувати і дарити подарунки. А люди, які вступають в шлюб подумайте про цей відповідальний крок, і нехай ваші будні будуть щасливими, а свята - яскравими!
Світлана Павленко
Фото Кирила Воронцова