
Школа, яку врятувала жінка з Англії.
На Полтавщині, у селі Старий Хутір, де мешкає менше сотні людей, відбулося справжнє диво. Старовинна школа архітектора Сластіона, яку вже готували списати в небуття, отримала друге життя.
Про це розповіла голова Національного комітету ЮНЕСКО Ольга Герасим’юк на своїй сторінці у мережі Facebook.
Дім культури, бібліотека з новими дитячими книжками, куточок пам’яті Опанаса Сластіона — усе це сьогодні знову наповнює життя невеличкого села. І почалося воно з доброї ініціативи жінки, яка в дитинстві проводила канікули у бабусі в Старому Хуторі. Вирісши, вона жила у Києві, а після початку війни виїхала з дітьми до Англії. Та, перебуваючи далеко від дому, згадала рідне село й вирішила врятувати його школу.
Жінка почала надсилати кошти на ремонт: селяни купували необхідне, надсилали рахунки, а з-за кордону приходили гроші. Вона не прагне слави чи піару, і навіть свого імені називати не хоче. Але результат — говорить сам за себе.
"Є таке село Старий Хутір на Полтавщині. Там живе менше 100 людей. Село прекрасне, як мальоване, як найпрекрасніша картина в Луврі - але й їй до нього, як до Києва рачки…
І там була одна з наших Шкіл Сластіона, if you know what I mean.
Вона була закинута, місцева влада, як заведено, не планувала її охоронять, хоч ми й занесли її в реєстр пам'яток. І все йшло до триндеця, як то звично йде.
І тут!
Присилають мені мої колеги з Open Poltava фото з експедиції !
І далі історія така:
Одна дівчинка канікули проводила в бабусі в Старому Хуторі. Зараз вона виросла, має дітей, жила в Києві, але «втекла від війни в Англію», як мені тут розказують. І звідти вона стала писати в Старий Хутір, мовляв, «там така чудова старовинна школа — давайте її відродимо, я гроші присилатиму!». І люди почали купувати все, що вважали треба для ремонту - відсилали рахунки, а з Англії справно приходили гроші.
І подивіться, що буває, коли люди хочуть зберегти цінне! На фото - все є.

Та жінка не бажає себе називати, бо робить це не для піару.
І sforzando наприкінці:
1 вересня вона повертається з Англії, буде жити в Старому хуторі, і її діти підуть тут в школу!
Скажіть мені, чи треба щось додавати наприкінці цього тексту? Бо в мене слів уже немає. Вони плачуть щасливими сльозами, їм не до постів. Бурхливе щасливе-прещасливе щастя) Наші люди! Сластіон знав, для кого він життя своє заклав.
Ну й я чекаю на дзвінок від цієї чудової незнайомки. Поїдемо разом вішати охоронну дошку на Школу, куди вже переїхав сільський клуб, де вже є куточок Опанаса Георгієвича, а завідувачка Оксана Петрівна, що вже 32 роки в Старому Хуторі цим культурним ковчегом править , розказує всім, хто зачастив у цей Клуб, про великого Сластіона, веде в його куточок. І в бібліотеку, яку теж таємнича меценатка створила, закупивши гарні дитячі книжки.
Все несеться, як зараз кажуть) Чудова команда Open Poltava зараз об»їхала всі наші Школи й скоро-дуже скоро наповнюється їхня цифрова платформа, де все можна буде бачити й на тому кінці землі, звідки, впевнена в найсміливішу й найпрекраснішу Україну поїдуть люди дивитися на цю всю нескорену красу
Ось дивіться сюди:
Це посилання на сторінку
https://www.facebook.com/share/16DUWV6yw7/?mibextid=wwXIfr
А це на сайт, який ще наповнюється
https://ukraineopen.com/uk/category/14city0", - написала Ольга Герасим'юк

Марина Соловей






























































