Інформацію про загрозу використання окупантами бойової отруйної речовини повідомили в InformNapalm.
Стало відомо, що російські військові планують застосувати бойову отруйну речовину зарин у тих містах України, де вони не можуть прорвати оборону. Про це в Telegram повідомив Центр протидії дезінформації при РНБО (Рада національної безпеки та оборони України) з посиланням на міжнародну волонтерську спільноту InformNapalm. За даними розвідки, 17 березня офіцери рф, які воюють в Україні, отримали ін’єкцію Pralidoxime (антидот фосфороорганічних сполук), а 20 березня командний склад росії отримав ампули з атропіном (антидот при отруєннях хімікатами).
Зарин — це ізопропіловий ефір фторангідриду метилфосфонової кислоти. Уникаючи наукових термінів, його можна визначити як бойову отруйну речовину нервово-паралітичної дії. Зарин являє собою рідину без кольору та запаху, він змішується в усіх відношеннях з водою та органічними розчинниками.
Зарин є у 4...5 разів отруйнішим за табун. Він легко поглинається предметами довкілля, цеглою, тканиною і в подальшому може викликати отруєння. Це збільшує ризик отруєння людей, що залишили зону ураження, але не позбулися забрудненого зарином одягу, особистих речей тощо. За сприятливих погодних умов зарин може перебувати на місцевості у вигляді рідини до 5 діб, його пара є токсичною протягом 20 годин. У зимовий час стійкість зарину зменшується до двох діб.
- Мінімальні ураження - постійна дія отруйної речовини вище цієї концентрації може призвести до легких, швидко мінливих наслідків на здоров'я людей, але не знизить боєздатність особового складу: 0,00048 мд.
- Значне - постійна дія отруйної речовини вище цієї концентрації може мати незворотні, тяжкі наслідки для здоров'я та призводити до зниження боєздатності особового складу, навіть знерухомлення окремих людей: 0,0060 мд,
- Тяжке - постійна дія отруйної речовини вище цієї концентрації може становити загрозу життю та велику небезпеку для здоров'я окремих людей: 0,022 мд
Як захиститись
Дієвим захистом для обличчя, очей та легень від зарину, є фільтрувальний протигаз. Для уникнення сорбції зарину на одязі необхідно використовувати захисні костюми. При потраплянні зарину на шкіру або одяг слід якомога швидше нейтралізувати його, використовуючи індивідуальні протихімічні пакети.
У разі появи симптомів отруєння зарином треба одразу ввести підшкірно або внутрішньом'язово розчини атропіну, афіну чи будаксиму. Введений не пізніше, ніж за 10 хвилин після ураження, засіб здатен нейтралізувати летальну дозу. За потреби можна провести штучне дихання.
Для знезараження предметів, приміщень та одягу придатними є водні розчини лугів, аміаку, пероксиду водню, а також розчин гідроксиламіну у слабко-лужному середовищі.
- Найкращий захист від зарину — уникати отрути.
- Наскільки це можливо, треба залишити заражену ділянку території. Якщо це не вдається, можна спробувати зменшити проникність зарину в приміщення закривши вентиляцію назовні й ущільнивши шпарини під дверима та навколо вікон мокрими рушниками.
- Зарин щільніший за повітря і осідає на низьких ділянках біля землі. Треба шукати узвишшя у разі нападу.
- Рідкий зарин на шкірі можна одразу витерти чи промити, щоби запобігти його поглинанню.
- Не вживати їжу та не пити воду, що піддавалася впливу зарину.[11]
