Історія незламності.
Кременчужанин Олексій Погода в перші дні Великої війни добровільно пішов захищати Україну. Служив гранатометником. У жовтні 2022 року потрапив під ворожий вогонь на Бахмутському напрямку.
Уламки снаряда йому влучили в обличчя, шию і плечі. Захлинаючись кров'ю, він намагався підвестися. До останнього тримав автомат у руках.
«Спершу відчув, як мене повело вліво, потім вправо. Одна частина потрапила сюди, а далі пройшла по цій частині – і вирвало повністю щоку», - показує він на обличчі.
Сили швидко покинули захисника, і він впав. Але твердо вирішив – має вижити. Аби не захлинутися кров'ю, перевернувся. І його поглинула темрява.
«Вирвало шматок щелепи, язика та повністю нижню частину з усім цим (покаує на нижню частину щелепи - авт.). Вдруге вдарило у плече (але я тоді цього не відчув)», - продовжував він.
Олексія вдалося евакуювати до Дніпровської лікарні. Коли відійшов від наркозу, не міг сказати ані слова - утратив пам'ять.
«Я не знав, де я, не зрозумів – хто я. Не було свідомості – а все було розмитим. На деяких моментах я навіть очі не розплющував – просто думав, що ж зі мною відбувається», - його коментар далі.
Олексій вважався зниклим безвісти.
Виявилося, його командир перебував у тій же лікарні з пораненням.
Він ходив по палатах і шукав побратима, але кременчужанин тоді був у реанімації. Тож командир розпочав пошук у соцмережах: зв'язався з рідними і сестра Олексія приїхала до Дніпра, аби знайти брата. І диво сталося. З моменту поранення у захисника було 15 операцій.
«Частина язика з лівого боку у мене відсутня, смакові рецептори залишилися лише з правого боку», - додає Олексій.
Олексій Погода повернувся до рідного міста і навіть влаштувався на роботу на підприємство. Місяць тому в нього з'явився помічник. Він допоміг йому адаптуватися до цивільного життя, дооформити необхідні документи та пройти реабілітацію.
«Були певні проблеми у спілкуванні з цивільними людьми. Ми всі ці моменти пропрацювали і зараз пропрацюємо. Були надані відповідні послуги, було надано допомогу в проходженні реабілітації на базі шпиталю ветеранів війни. Були надані юридичні консультації, роз'яснені певні питання проходження МСЕК, певні юридичні питання. Також йому було надано психологічну допомогу», - розповідає помічник ветерана Максим Лаврик.
….його вважали зниклим безвісти, а він вижив і не опускає руки.
А також Олексій впевнений: як би важко не було, треба боротися і за себе, і за Україну.
Нагадаємо, Випускник перших курсів помічників ветеранів працевлаштований у Кременчуцькій громаді
На Полтавщині з’являться центри життєстійкості
На Полтавщині розпочали навчання помічники ветеранів
Ліна Романченко
Відео та за матеріалами Телеканал ДніпроTV
