Кременчугская газета
Kremenchuk, Poltava Oblast, Ukraine
Среда, 24 Июля 2019 года
Facebook Twitter Instagram Кременчугская газета на Youtube

Вы здесь

Кам’яна вежа – найстаріша споруда Кременчука, яка «бачила» Катерину II

18 июня 2019

Ця пам'ятка архітектури національного значення віком понад 230 років пережила війни і повені. Нині вона тихо руйнується, схована від допитливих очей за огорожею. Кременчуцька газета продовжує знайомити читачів з історіями давніх споруд міста.

У Придніпровському парку за високим парканом причаїлася Кам’яна вежа, або, як її ще називали, Вежа ансамблю Новоросійських губернських присутствених місць (загальна назва державних адміністративних органів у Російській імперії – ред.). Звели споруду за часів правління князя Григорія Потьомкіна для спостереження за рухом суден Дніпром. Вона вважається найдавнішою спорудою у Кременчуці і має статус національної пам’ятки архітектури. Але побачити вежу можуть далеко не всі, оскільки розташована вона на території колишнього військового госпіталю, куди стороннім вхід заборонено, адже зараз ця місцина належить Нацгвардії.

Про історію Кам’яної вежі Кременчуцькій газеті розповіла кандидат мистецтвознавства, співробітниця Кременчуцького краєзнавчого музею Алла Лушакова.

Вежу будували з нагоди приїзду імператриці

Історія Кам’яної вежі розпочинається з другої половини XVIII століття і тісно пов’язана з перебуванням у Кременчуці державних органів управління спочатку Новоросійської губернії, а згодом Катеринославського намісництва.
До складу присутствених місць тоді входили: будинок з колонадою у центрі та дві бічні симетричні масивні двоярусні вежі з куполами. На думку науковців, одна з цих споруд і є будинком, про який ми розповідаємо.

«У зв’язку з намірами російської імператриці Катерини ІІ відвідати Південь України, у Кременчуці почали зводити нові присутствені місця поза межами старої земляної фортеці, на незабудованій території неподалік від Західних фортечних воріт (зараз садиба колишнього військового госпіталю)», – розповідає Лушакова.

Саме ці будівлі зобразив на своєму малюнку «Прибуття імператорської галери «Дніпро» до Кременчука» англійський художник Вільям Хатфільд, який супроводжував Катерину ІІ під час її подорожі у 1787 році.

Як розповіла дослідниця, навесні того року імператорська галера, а також ще 80 суден величезної флотилії пристали до кременчуцького берега. Ломмерс, один з іноземців, які мандрували зі свитою Катерини ІІ, у своїх нотатках тоді написав: «Ми причалили біля ратуші, зі смаком збудованого дерев’яного будинку, прикрашеного колонадою».

Долю маленької вежі вирішила вода

У травні 1789 року Кременчук постраждав від однієї з найбільш масштабніших повеней в історії міста. Внаслідок цього за наказом імператриці органи правління губернії тимчасово перевели в містечко Градизьк, і Кременчук втратив не лише свій високий статус, а й взагалі на декілька років став заштатним містом.

Цього ж року бічні вежі присутствених місць передали у розпорядження Чорноморського адміралтейства, яке використовувало їх як комори Кременчуцького кораблебудівного заводу. Саме в них вже після смерті князя Потьомкіна у 1791 році залишилося його похідне друкарське приладдя, бібліотека і срібний сервіз. Ці речі зберігалися у Кременчуці до 1793 року.

А в центральному будинку на той час розташувався Кременчуцький збройовий завод.

За словами дослідниці, у 1798 році його перевели до Колпіно, що під Петербургом. Спорожнілі ж споруди передали місту – окрім веж, які залишилися у підпорядкуванні Чорноморського флоту на наступні півстоліття. Зазначимо, що друга вежа з часом зруйнувалася.

Військове минуле

У 1841 році на території присутствених місць Катеринославського намісництва розташувався головний штаб інспектора резервної кавалерії і поселених військ під керівництвом генерала Олексія Нікітіна. До ансамблю цього центру включили й комору Чорноморського флоту під назвою «Древняя башня» (рос).

«Відтоді її історія була нерозривно пов’язана з головним управлінням військових поселень, а після їх розформувань (1857 рік) – з долею тих військових установ, які квартирували в садибі», – розповіла Лушакова.

У кінці XIX сторччя на цій території знаходився Кременчуцький міський лазарет. А за радянських часів – військовий госпіталь. Тоді будівлю вежі облаштували під бібліотеку медзакладу.

У роки Другої світової війни з численних госпітальних споруд непошкодженою залишилась лише давня вежа.

Далі було реформування Збройних Сил України. Так, у 2005 році наказом Міністра оборони України Кременчуцький військовий госпіталь перестав існувати. Будинки та споруди певний час залишалися у власності Міноборони, а 2010 року їх передали міській громаді.

Протягом останніх кількох років «вручити» приміщення колишнього шпиталю збиралися і медикам, і військовим, і студентам. Та не склалося. Отже, з 2015 року майно, зокрема і Кам’яна вежа, належить новим господарям – Національній гвардії України.

Пам'ятка архітектури


У 1949 році споруду під назвою «Будинок для спостереження за Дніпром» оголосили пам'яткою архітектури місцевого значення, а у 1979-му – республіканського (зараз національного) значення.

Вже у 2018 році Кабінет Міністрів вніс кременчуцьку вежу до Державного реєстру нерухомих пам’яток України. А це значить, що будівля підпадає під посилений догляд та реставрацію. Однак за майже десятиріччя відсутності господаря будинки госпіталю і його територія прийшли в повне запустіння. І нині пам'ятка архітектури національного значення із понад 230-річною історією тихо руйнується, схована від допитливих очей за високим парканом.

За легендою, князь Григорій Потьомкін наказав вирубати дубовий гай на березі Дніпра і залишити єдиний дуб, поклавши його в основу будівлі в центрі майбутніх губернських присутніх місць. Однак, за словами директорки Кременчуцького краєзнавчого музею Алли Гайшинської, це лише вигадка. Адже в основі споруди – звичайний дерев’яний стовп.

Нагадаємо, «Цукрові казарми» – найстаріший житловий будинок міста.

Парк «Придніпровський» – зелена перлина Кременчука.

Кременчужани дізналися, про що розповідають історичні будівлі міста.

 

Тетяна Красельникова за матеріалами досліджень А. Лушакової та відкритих джерел.
Фото з архівів музею та відкритих джерел.

Если Вы нашли ошибку в тексте, выделите слово, нажмите CTRL+Enter и отправьте сообщение в редакцию
Афиша Кременчуга
Орфографическая ошибка в тексте:
Чтобы сообщить об ошибке, нажмите кнопку "Отправить сообщение об ошибке". Также вы можете добавить свой комментарий.

Мы в Telegram

Подписаться