Кременчуцька газета
Kremenchuk, Poltava Oblast, Ukraine
Неділя, 24 Жовтня 2021
Facebook Twitter Instagram Кременчуцька газета на Youtube

Вы здесь

«Крамаренків сад»: як під Кременчуком колишній військовий організував крафтове виробництво соків та варення

5 жовтня 2021

Роки важкої праці і зусиль перетворили військову базу на яблуневий рай і не тільки.

Рівні ряди яблуньок і груш, а поруч ділянка кущів лісового горіху – таку картину бачиш, як потрапляєш у фруктовий сад, що в селі Недогарки Кременчуцького району. А саме - тут діє крафтове виробництво соків та варення. Під маркою «Крамаренків сад» із фруктів із власного саду з мінімальним додаванням цукру, без жодних консервантів та барвників, роблять смачні, а головне, корисні продукти.

Журналісти Кременчуцької газети потрапили в сад, коли тут на повну йшов збір урожаю яблук і груш. Засновник і керівник виробництва Михайло Григорович Крамаренко нам повідомив, що цього року урожай не тішить.

«Яблука дрібніші за розміром, ніж були в минулому. І це не лише в нас, інші виробники говорять те саме. Схоже, погодні умови були не на нашому боці», - розповів чоловік.

Та попри цей фактор, вже готуються до переробки продукції. 

Де стояли ракетні установки родять яблуні і груші

Зараз важко повірити, що ця територія –  колишня військова частина ракетників, які охороняли Кременчуцьку ГЕС. Про ті часи нагадують деякі будівлі – казарма, яку нещодавно відремонтували, є підземні сховища.

«Військові покинули територію в 1994 року. А в 1999 році ми із сином разом викупили і почали розвивати територію в іншому напрямку. Все було занедбано – багато зламаних дерев, частина з них вже напівгнилі. Ми вирішили розбити фруктовий сад – у одному місці висадили 1 тисячу 600 яблунь, 30 груш. На іншій галявині висадили 11 тисяч кущів жимолості. У нас є і півтисячі горіхів. Це фундук польський. Самі ж саджанці привезли з-за кордону. А ось саджанці яблуньок брали в розпліднику села Шевченкове (Черкаська область).  Це село, де Шевченко народивя. Там є відомий садівник Микола Олійник, що вирощує різні сорти ябук. Також в нього і саджанці груш брали», - ділиться Крамаренко.

До речі, у «Крамаренковому саду» кожне дерево поливають. Микола Григорович розповідає, що взяли дозвіл, аби брати воду із Кременчуцького водосховища, яке поруч.

Фруктовий сад – великий клопіт

Біля дерев багато роботи – цю тему ми не оминули під час відвідин території крафтового виробництва соків та варення.

«Взимку підрізаємо вершки, гілки дерев. Доки листя немає, потрібно їх обприскати від шкідників, які жили на гілках. А як відцвітуть дерева - знову рятуй дерева від шкідників, адже навкруги ліс і їх вдосталь. Це і гусінь, і червоний кліщ та й інші. Ми користуємось послугами агронома, який чітко прописує, що потрібно робити. Зараз, як бачите, настав час збору врожаю. Ось уже попрацювали і тонну яблук сорту «Чемпіон» уже зібрали. Продовжуємо далі», - говорить Микола Камаренко.

Він показує дерево десь двох метрів заввишки і розповідає, що це яблуня сорту «Голден делішес». Йому сім років, а саджали з маленької гілочки, яка тоненька як олівець, а довжиною 70-80 см. Гілочка починає плодоносити на наступний рік. Спочатку 5-7 яблук. До речі, кожне деревце прив'язане, розкріплене, аби тримались зрілі плоди.

Одне дерево – до 100 штук плодів

Як згадували раніше, 2021 рік – неврожайний на яблуки.

«Цього року вони вродили дрібніші, ніж зазвичай. І таке спостерігається не лише в нашому саду. Адже коли цвіли дерева, було холодно - тобто, несприятливі погодні умови. Минулого року були крупніші плоди. Так, наприклад, яблуко сорту «чемпіон» сягало і півкілограма вагою. З кожного дерева буває і 95 яблук, а це приблизно 27 кг. Якщо тисяча дерев, то 27 тонн можна зібрати. А ось цього року беремо лише по 15-17 кг», - зі слів Крамаренка.

 Як фрукти і ягоди стають корисною смакотою

У «Крамаренковому саду» яблуки зберігають для  власних потреб у погребі, куди закладають 300-400 кг. Там вони зберігаються до лютого-березня. А є сорт «Фуджі», які лежать і довше. Дещо із врожаю презентують рідним, знайомим, а решту переробляють на сік.

Микола Григорович показує невелику установку в підсобному приміщенні, де власне і відбувається переробка продукції.

 «Минулого року закрив 3, 5 тисячі однолітрових пляшок. Є спеціальна установка – сепаратор. Спочатку вичавлюють сік в діжку, остужують. Потім переливають в іншу діжку із нержавійки і переганяють через сепаратор. За вечір можу 280 пляшок закрити», - розповів.

Роблять під маркою «Крамаренків сад» і варення – з малини, обіпихи, жимолості. 

Тут є плантація кущів жимолості.

«Такі ягоди достигають раніше за всіх, навіть полуницю опереджають. Десь в першій декаді червня підходить пора збору врожаю. Сама ж жимолость плодоносить, даючи невеликі продовгувасті ягідки синього кольору. Ми їх збираємо і відправляємо на завод в місто Дніпро, де власне і виготовляють  варення в баночках по 480 грам. На кілограм ягід витрачають лише 300 грамів цукру. А ось сік яблучний роблю взагалі без цукру і води», -  премудрості крафтового виробництва.

Щодо врожаю горіхів, то тут зараз фундук збирають вручну. Хоч вже придбали на майбутнє спеціальний пилосос, який збирає плоди окремо, а траву та сміття окремо.

Із військових – в у сільгоспвиробники

Побачивши територію саду, виробництва, у нас виникло запитання, а як виникла ідея все це організувати. Микола Григорович пригадує, що тяга до садівництва була в нього ще з дитинства, адже батько мав невеликий шматок землі, де вирощував дерева, у тому числі і фруктові.  Адже до цього прийшов після декількох десятків років кар’єри військового.

Розповів, що після служби в армії служив в Києві в 379- му автомобільному батальйоні водієм, закінчив школу прапорщиків «Десна-Остер».

«18 років служив у Києві в автомобільному батальйоні. У 1987 році поїхав у Німеччину, де прослужив 5 років в ракетно-зенітній бригаді. Був старшиною дивізіону. Якось у нас у  батареї було 22 військових і з них 17 національностей. З усіма знаходив спільну мову. У 1992 році повернувся в Кремечук дослужив в ракетній частині командиром девізіона.  А за два роки, вийшовши на пенсію,  почав займатися садівництвом», - із розповіді Миколи Григоровича.

Пеньок, який піддався лише «монстру»

За роки, які Крамаренко господарює на території, було чимало різного, та найбільше в пам’яті йому закарбувалися початок титанічної роботи. «На думку приходить процес корчування пеньків.  Були пеньки тополь, акацій, які важко кочувались. Тож довелось привезти на трейлері екскаватор вагою в 30 тонн, і він півдня боровся з пеньками . Траплялись такі, що цей «монстр» тридцятитонний не міг відразу викорчувати. А за роміром були такі, що один пеньок на кузов вантажівки лишень поміщався.  Розрівняли, деілька разів переорали, боролись з буряном», - говорить чоловік.  Важко повірити, що все оце було, де зараз ростуть рівненькі ряди кущів жимолості.

Мрія про пасіку залишається мрією

Коли ж доходить розмова до планів на майбутнє, то Микола Григорович стає небагатослівним. «Була мрія влашувати пасіку (як у мого батька). Але не можу завести бджіл, адже обприскуємо дерева і комахам це шкідливо. Хоча у подібних з нашим господарством практикують розведення джмелів. Так у Бердичеві, де спеціалізуються на  є пасіка, де живуть такі джмелі. Їх утримують не для меду, а для запилення», - розповів Крамаренко.

Він задоволений життям, має чіткий режим, установлений роками. Для релаксу обирає прогулянки із домашнім улюбленцем лабрадором. Обовязково плаштовує щодня відпочинок, як називають його рідні «пенсіонерські години».

Говорить, що зараз його родина – то сенс життя. «Живу для сина,  внучок,  невістки. А вони для мене», - його слова. Саме внучки Миколи Григоровича придумали назву його виробництву. Спочатку називали «Простоквашино», а потім «Крамаренковим садом». І саме одна із дівчат веде сторінку у Фейсбуці, сайт «Крамаренків сайт», займається питаннями реалізації виробленої продукції.

Довідково

Слово "крафтовий" є запозиченим з англійської. Там це слово у контексті пивоваріння означає пиво - виготовлене малими партіями незалежними пивоварами. В Україні використовують, означаючи продукти власного виробництва, малими партіями.

 

Незабаром буде додане відео з місця події.

Олена Ліпошко, Олег Булашев

Фото Кирила Воронцова

Відео Олександра Попенка

Если Вы нашли ошибку в тексте, выделите слово, нажмите CTRL+Enter и отправьте сообщение в редакцию
Афиша Кременчуга
Орфографическая ошибка в тексте:
Чтобы сообщить об ошибке, нажмите кнопку "Отправить сообщение об ошибке". Также вы можете добавить свой комментарий.

Ми в Telegram

Підписатися