Кременчуцька газета
Kremenchuk, Poltava Oblast, Ukraine
Вівторок, 24 Травня 2022
Facebook Twitter Instagram Кременчуцька газета на Youtube

Вы здесь

"У минулому я кременчужанка, а зараз киянка-переселенка", - заслужена артистка естрадного мистецтва України Неллі Кушнір пропонує свою пісню на Гімн України

14 травня 2022
"У минулому я кременчужанка, а зараз киянка-переселенка", - заслужена артистка естрадного мистецтва України Неллі Кушнір пропонує свою пісню на Гімн України

Ексклюзивне інтерв'ю.

Готуючи репортаж про діяльність Центру допомоги вимушеним переселенцям, Кременчуцька газета зустрілась із заслуженою діячкою мистецтв України, заслуженою артисткою естрадного мистецтва України, композиторкою, естрадною співачкою Неллі Кушнір, яка зараз перебуває в нашому місті.

Вона відома у Кременчуці. Адже в 90-их роках у нашому місті пані Неллі робила свою співочу кар’єру. Зараз через війну росії із Україною вимушена покинути рідну домівку в Києві і тимчасово переїхати з столиці. 

«У Києві я живу в Святошинському районі і моє житло поруч із Гостомелем, там Буча далі. Зараз стримуюсь від плачу, коли пригадую ті події, але то було жахіття. Такі страшні бомбардирування, а тут ще в 16- поверхівку поруч влучили. Від вибухів мені стисло голову. Я довго вагалась їхати чи не їхати з дому, а потім за 20 хвилин зібрала речі і вирушила. Як стояла в пуховику, у зимових чоботах, так і приїхала в Кременчук. Але вдячна,  що була так одягнута, далі ці речі рятували від холоду. У Кременчук приїхала, бачу місто змінилось: красиве, чисте, нові забудови. Прийняли гарно. У ЦНАПі, як переселенку зареєстрували, добре працюють волонтери в Центрі допомоги ВПО. Гутують гарні обіди для переселенців», - розповіла Неллі Кушнір.

Під час нашої зустрічі  показує червону куртку, яку взяла у  Центрі допомоги вимушеним переселенцям. Говорить, коли побачила і приміряла, то зрозуміло – що вона саме її. Говорить, що Господь веде її по житті і навіть у таких, здавалось, дрібницях, допомагає.

«Спочатку соромилась одягти. А потім чоловік в поліклініці сказав: «У вас така гарна куртка, жінка, з якою зустрілась, також говорить, що личить», - із слів співрозмовниці.

Пригадала пані Неллі і про те, як її родину доля завела у Кременчук.

«Мій чоловік військовий льотчик, служив у Полтаві, а коли вийшов у відставку, то дали  квартиру в Кременчуці. Будинок знаходився на Молодіжному. Зараз це вулиця Володимира Великого. Це було 28 грудня 1985 року. Тож 1986 рік зустрічали саме в Кременчуці. Влаштувалась художнім керівником у Клуб працівників торгівлі на третьому поверсі нинішнього Будинку торгівлі. До того ж працювала  в Полтавській філармонії, мала диплом сфери культури.У Кременчуці з перших днів приїзду приймала участь у різних заходах як співачка. Але ж чоловік був невдоволений, що маю ненормований день. Тож залишила цю роботу і пішла працювати на станцію «Кагамлицька» інспекторм відділу кадрів.  Потім влаштувалась юрисконсультом в Управління торгівлі. Маю і юридичну освіту, 4 дипломи. Хочу сказати, що ніколи  не лінувалась вчитися», - розповіла Неллі Кушнір. Також зазначила, що на сцені -  з 6 років, а професійно співає після закінчення інституту культури і студії з вокального співу на початку 80-х.

Коли здобувала фах юриста в Чернівецькому  технікумі, під час сесії в 1993 році у неї народилась перша пісня «Що то за промінь, навіщо та туга».

«Це було серед ночі, мені щось не  давало спати. Тож я написала три куплети  пісні – і все минуло. Сон прийшов. Друга пісня народилась, коли виїжджала із сесії. А коли повернулась додому, тоді пішло і пішло. Я пишу пісні, не вірші. Я їх чую», - говорить.

Далі писала скрізь – їде з дачі і народжується пісня.

«Коли було 16 пісень, то зареєструвала альбом. Думаю пісні гарні, треба чи то диск, чи касету магнітофонну випустити. І пам’ятаю, що 6 пісень записати допоміг Леонід Сорокін, звукорежисер із Полтави. Потім підійшла до хлопця, який торгував магнітофонними касетами і запропонувала йому мої 6 пісень. Він каже, що зараз у мене найбільший попит на Яна Табачника. Ось як на одному боці будуть його пісні, а на іншому  -  твої. Потім я почала брати участь у різноманітних концертах, а потім зробила сольний в Малій залі Міського палацу культури», - пригадує співачка.

І Перший кліп на пісню «Коханий» записали їй у Кременчуці. Брав участь Олександр Куліш.

Але все ж, щоб далі розвиватися, наприкінці 90-их переїхала до Києва. Там зареєструвала перші16 пісень. Зараз у авторки зареєстровано 250, а написано біля 300 пісень.

Співала сама свої пісні, гастролювала. Згодом Неллі Кушнір познайомилась із поетесою Марією Морозенко, має з нею 75 пісень.

«Пісні різні. Перша пісня «Рідний Києве мій». Марія показала мені текст,а в мене вже музика звучить. Деяким зіркам пропонувала пісні, але вони просили фонограму. Тож справляюсь сама. Голос гарний, фонограми пишу під себе», - зазначає співрозмовниця.

У Кременчуці Неллі Кушнір теж не може залишатися осторонь міських подій. Свою творчість бажає дарувати містянам.  Сценічне вбрання взяла. Хоче підготувати концерт для вимушених переселенців.

«Я зустрілась із директором Палацу культури КрАЗ, обговорили перспективи майбутнього концерту. Тут потрібно узгодити із керівництвом підприємства, а також відпрацюавати шляхи евакуації глядачів в укриття у разі оголошення тривоги», - говорить.

Також Кременчуцькій газеті Неллі Кушнір повідомила, що у неї є пісня, яку вона пропонувала на Гімн України.

«Десь у 2001 році народилась пісня, яка має назву «Куточок райської землі».  Я її  назвала «Гімн народів України». Цю пісню я подала на гімн. У нас із Марією Морозенко теж є «Гімн Незалежності України».  Але її ніде не брали, мотивуючи, що в нас є державний гімн.  І тоді  запронував мені диригент Симфонічного оркестру перейменувати пісню. Мовляв, перейменуєш – буде нове життя пісні. Зараз вона називається «Україна – держава моя». Її в 2014 році заспівав Заслужений артист України В’ячеслав Гога і Ансамбль прикордонних військ України. Якщо зроблять референдум, то можна і ту і іншу подати. Після перемоги України», - говорить співачка.

Ще минулого року Неллі Кушнір направила подання на ім'я президента України і Верховної Ради про те, щоб розглянули її пісню на Гімн України.

«Президент переадресував на Міністерство культури і звідти відповідь, що Гімн є в Україні, а з Верховної Ради (сектору де займаються символікою), повідомили, що розглядають питання.  9 грудня минуло року вийшла ця пісня на радіо «Культура», - говорить жінка.

Війна не змінила її творчість.

«Хочу видавати пісні, хочу працювати  на гастролях. Пісня про перемогу? Думки були, але поки що немає. На днях одна жінка сказала, що її син пише вірші. Якби дав вірш, то пісню написала і про перемогу. Взагалі ж хочу всім побажати: нехай буде мир, нехай будемо ми всі живі і здорові», - побажання Неллі Кушнір.

Коли готувався матеріал, стало відомо, що Неллі Кушнір зустрічалась з керівницею ГО «МИ» Мариною Орловою. Обговорили можливість провести творчий вечір в одній із церков чи храмів Кременчука.

 

Олена Ліпошко

Если Вы нашли ошибку в тексте, выделите слово, нажмите CTRL+Enter и отправьте сообщение в редакцию
Орфографическая ошибка в тексте:
Чтобы сообщить об ошибке, нажмите кнопку "Отправить сообщение об ошибке". Также вы можете добавить свой комментарий.

Ми в Telegram

Підписатися