Від любові до війни: про зміни у житті і творчості розповіли учасники гурту «Діти Фрістайлу»

8 травня 2023

Ексклюзивне інтерв’ю.

Драйвовий, водночас чуттєвий та позитивний вечів був 5 травня у Кременчуці.
У Міському палаці культури в рамках туру «З піснями до перемоги» виступили такі рідні і любимі гурти «Фрістайл» та «Діти Фрістайлу».

А перед самим виступом журналістам Кременчуцької газети вдалося поспілкуватися з учасниками колективів. Музиканти розповіли про свою творчість і що довелося змінювати із початком повномасштабної війни.

Тож, пропонуємо нашим читачам інтерв’ю із «Дітьми Фрістайлу»: фронтменом Денисом Супруненком та вокалістом і барабанщиком Ігорем Лавриком.

Вітаємо Вас у Кременчуці. Ви вперше у нашому місті за час військової агресії російської федерації на території України, як сприймають глядачі концерти? Чи є наснага веселитися? Чи є наснага веселити?
Денис: Більше наснага веселити і те, що ми останнім часом робимо – це взагалі спрямовано якимось чином на підняття бойового духу. Багато хлопців, хто случає наші пісні зараз на фронті – це дуже чудово, що ми можемо якось впливати на це своєю справою. Для нас – це багато чого вартує. А в плані як сприймають, як і раніше сприймають, але все ж таки видно, що настрій в людей, м’яко кажучи, не святковий зараз.
А що у вашій творчості змінилось за останній рік?
Денис: За останній рік змінилося майже все. Тому що, по-перше, ми ніколи не думали, що в нас взагалі будуть пісні на військові теми якісь. Ми всю свою творчість весь час співали про кохання, а зараз це на часі тому якось так.
Ваші популярні пісні «Чорнобаївка» і «Горить Москва», чи зараз плануєте робити щось подібне?
Денис: Останнім часом ми займалися тим, що такі найвідоміші пісні, які в нас були до цього, ми переклали українською. В нас зараз повністю україномовна програма.
Ігор: І далі ми плануємо також українською це все робити. На рідній мові і ви знаєте ці всі пісні популярні: «Ревную», «Обійму – поцілую», «Жорстока любов» - вони, реально, набули якогось нового дихання і качають, в моєму розумінні, навіть ще крутіше.
Денис: По-новому, як мінімум. Тобто зараз ми вже закінчуємо з перекладами і будемо працювати вже над новим матеріалом. Це будуть, скоріш за все, україномовні пісні про кохання тепер вже. Будем повертатись до чогось більш позитивного, бо це теж потрібно.
Кажуть, що у вас змінився за цей рік склад колективу. Розкажіть хто пішов та хто прийшов.
Денис: Трошки змінився – так. Пішов Максим Розанов і пішов Володимир Галаган від нас, ну так сталося, але в нас з’явився ще один новий учасник Анатолій Караман - він теж дуже непогано співає. Сьогодні в концерті почуєте.
Ігор: Він так би мовити з одного тіста з нами.
Денис: Пройшов кабак.
Ігор: З ресторану, як і всі ми родом. Знаємо, що і по чому.
Денис: І чому варто цінувати ту справу, яка в нас є, бо коли це ці сцени – це зовсім інше, там не в куточку стоїш граєш, а всі їдять.
Ігор: Одним словом - цінуємо це все.
Продовжуючи тему, хотіли запитати щодо російськомовних пісень. Чи будуть надалі в вашому репертуарі такі чи ви просто вже закінчуєте і все буде українською?
Денис: Можу коротко відповісти: нових не буде точно. Якісь старі пісні можливо десь епізодично будуть, тому що ми не бачимо дуже сенсу перекладати всі пісні, які ми раніше грали. Тому що, по-перше, їх вже давно немає в програмі і по-друге, якщо ми їх зробимо, нові пісні потім їх, скоріш за все, витіснять і це дуже багатий обсяг роботи. Тому ми не бачимо в цьому сенсу, а нові пісні будуть виключно україномовні.
Як «Діти Фристайлу» допомагають військовим?
Денис: Як можуть.
Ви перераховуєте кошти?
Ігор: Звичайно. Якась частина від будь-якого концерту йде на підтримку ЗСУ.
А особисто вас ця війна вже зачепила якось так, що є друзі, які «полетіли на небо»?
Денис: Я думаю, що в кожного є такі і ми не виключення.
Цим людям ви будете присвячувати свою творчість, свої пісні?
Денис: Важко сказати. Можливо.
Ігор: Знаєте, на кожному концерті ми говоримо, що дякуємо тим всім хлопцям, які пішли та завдяки яким ми маємо змогу взагалі щось робити і в нас є цей бонус - просто жити. І ми безмежно вдячні. Це взагалі саме велике, що може зробити людина – віддати своє життя за інших людей.
Ну і на завершення, що ви б побажали нашим читачам і взагалі якийсь позитивний посил?
Ігор: Дорогі наші, безумовно все буде добре. Мені дуже сподобалась фраза Кіма він сказав: «Навіть, якщо ми всі тут полягає, все одно, все буде дуже класно». Вірте, все буде добре. По-любому.
Денис: Разом до перемоги!