Кременчуцька газета
Субота, 25 Травня 2024
Facebook Twitter Instagram Кременчуцька газета на Youtube threads telegram

Ми в Telegram

Ви є тут

Переможниця конкурсу «Найкращий народний тренер Кременчука»: «Роби так, щоб майбутнє було якомога кращим»

20 березня 2024

Пряма мова.

Традиційно, у рамках нашого конкурсу «Обираємо найкращих» ми нагороджуємо наших переможців у різних професіях, яких визначили наші читачі шляхом голосування.

Цього разу ми нагороджуємо тренерку естрадно-спортивного колективу «Гранд», містянку,  - зі званням Найкращого народного тренера Кременчука - Дар'ю Севрук.

- Вітаємо вас!

- Дякую.

- Дар'я, розкажіть, як ви дізналися про перемогу, як це сталося. Які були у вас відчуття?

- Про перемогу я дізналася зненацька. Тобто, для мене це було таким собі подарунком, сюрпризом. Мені повідомили батьки з мого колективу, вони мені почали писати у повідомленнях: «Вітаємо, Дар'я Володимирівна, ви у нас найкраща!» Я спочатку не зрозуміла, з чим вони мене вітають, але потім мені вже почали скидати посилання з інтернету, що «Ось, вас обрали найкращим тренером!» І, звісно, мені було дуже приємно. І потім вже зі мною зв'язалися з «Кременчуцької газети» і повідомили, що я стала переможницею у цьому конкурсі. І так я дізналася про цю нагороду.

- Тобто, для вас це було неочікувано?

- Це було неочікувано, тому що, якщо чесно, я навіть не знала, що таке у нас у місті є. Для мене це стало сюрпризом.

- Скоріш за все, проголосували, самі вихованці?

- Я думаю, що це більше батьки моїх вихованців і саме мої вихованці, тому що мої батьки також не знали. Я коли повідомила мамі, вона також була в приємному шоці, каже, «Вау, супер, вітаємо вас». Тому я думаю, що це підтримка моїх батьків, мого колективу, моїх вихованців.

- А тепер давайте трішки детальніше поговоримо про Вас. Розкажіть, яким видам танців Ви навчаєте?

- Наш колектив – це близько 200 учасників. У нас естрадно-спортивні танці та сучасна хореографія. Наш колектив скоро буде відмічати ювілей 10 років, зараз нам 9 років. Колектив розвивається у декількох напрямках. Ми не стоїмо на місці, завжди пробуємо щось нове, цікаве і нам подобається бути найкращими у місті.

- Скільки років стажу і скільки Ви займаєтесь танцями?

- Я займаюся з 5 років, тобто, вже 22 роки я в танцях. Тренерського стажу – 10 років.

- За 10 років у Вас вже, мабуть, є випускники?

- Так, вже є випускники, але їх не так багато, тому що я починала з дітками, яким було по 4 роки. Тобто, в мене зараз старша група – це ті, коли вони ще були у садочку, їм було по 4, а зараз їм уже по 17. Тому випускників ще не так багато, оскільки ми розпочали з їх самого-самого малечку.

- Як вони вас зустрічають на вулиці, як реагують? Можливо, приходять до Вас на тренування додатково?

- Мені здається, я займаюся справою своєї душі, тому що кайфую від роботи. І діти, які займаються у мене в колективі, у нас в колективі, мені здається, вони також кайфують. Тому що, як мами мені кажуть, «Боже, та вона летить на танці, та вона не дочекається, коли там вже буде заняття». Мені це дуже приємно, як для тренера, тому що я розумію, що я на вірному шляху, тому що дітям хочеться проводити все більше і більше часу в залі. Вони потім часто запитають, коли ще можна прийти на індивідуальне тренування. Тобто, деякі навіть не вилазять в залу. І приємно, що на вулиці завжди ніхто з них не пройде мовчки повз, вони завжди там за 100 метрів, «Дар'я Володимирівна!» Вони завжди будуть звати мене. І у нас дуже теплі стосунки з учнями, ми завжди обіймаємося. У нас є така традиція, ми приходимо, на заняття вони заходять і ми обіймаємось, привіталися, і вже все, починаємо заняття. І в кінці заняття, як би воно не пройшло, якщо щось там пішло не так, можу іноді посварити, то все одно, у кінці заняття вони підійдуть, обіймають, і це дуже класно. І я заряджаюся від них, я отримую цю мотивацію, енергію від своїх учнів. 

- Як ви вважаєте, завдяки чому ви стали на даний момент найкращим народним тренером Кременчука - за версією нашого видання?

- Мені здається, що я завжди все роблю від душі. Я займаюся від душі. І мені здається, що все виходить саме так, і перемога на конкурсах, на чемпіонатах, це коли дуже зіркове журі. Все тому, що я завжди роблю - це від душі роблю. Це не якісь супер-таємниці, як я це роблю, мені здається, я навіть не можу це сказати, тому що люблю цю справу. Я завжди мріяла стати хореографом ще з років 5-6. Тому якихось козирів, мабуть, я навіть не назву. Просто люблю свою справу, люблю бачити віддачу від дітей, заряджаюсь тим, коли розумію, що ми найкращі на якомусь конкурсі, чемпіонаті. І це постійно надає сил, натхнення. І ось так.

- Розкажіть про чемпіонати, на яких вже були перемоги у ваших вихованців.

- Нещодавно ми були у Києві у грудні на чемпіонаті «Денс Шторм» (Dance_storm - авт.). Там було зіркове журі.

- У столиці?

-Так, так. Такі, як Ілона Гвоздьова, Саша Сікерін, Ярослав Кайнар - загалом було шість суддів. І ми дуже  готувалися, тому що під час війни в нас ще не було таких конкурсів і чемпіонатів. І ми зібралися з дітьми, з батьками і поїхали до столиці на чемпіонат і отримали дуже гарні результати. У нас було одне третє місце, два друге і всі інші перші. У перших у нас було п'ять місць. Тобто, це у кожній категорії. Наприклад, категорія 6-8 років, естрадний танець. Ось і ми зайняли перше місце. І ось саме таких у нас п'ять місць. І також у нас було дві учасниці соло. Одна дівчинка перше місце зайняла, інша дівчинка друге місце. Для такого масштабу я була дуже задоволена своїми учнями. І через те, що ми не виїжджали вже два роки, то це просто було неймовірно. Діти зарядились і я як тренер, як хореограф також, і батьки також були задоволені і дякували за те, що ми поїхали на такий масштабний конкурс на чемпіонат. А раніше ми ще їздили і до Буковелі, також там були масштабні чемпіонати, ми також там займали перші місця. А ще, я думаю, що у нас все попереду.

- А назвіть вікову категорію дітей, які у Вас займаються: від і до?

- У нас учні від трьох років і до 18-ти. Не тому, що ми після 18-ти не приймаємо зовсім, так сталося, що учні, кому було по 4, вони вже підросли і зараз по 17-16-18 років. Тому у нас так і вийшло, що від трьох ми набираємо діток і найстарша група – це у нас там 15-16-17-18 років.

- Тобто, так буквально з самого малечку і вже до випуску у доросле життя?

- Так, але це все потрібно подивитися, тому що деяким ще в 3 зарано, а деякі вже діти дуже готові і вони уважні, вони все сприймають. Ми набираємо з трьох, але я завжди кажу, що потрібно подивитися, там вже вирішимо, як бути і для дитини добре, щоб вона просто не хотіла, не нудилась. Ми пішли на танці в 3 роки, можливо комусь краще в 3,5, а комусь і в 4 роки. Тому якось так.

- Ваші вихованці брали участь у якихось талант-шоу, хореографічних, чи, можливо, в планах ви ставите якийсь талант-шоу за приклад, чи як стимул до майбутньої перемоги?

- Ми дуже мріємо, що після перемоги обов'язково будуть всі проєкти і «Танцюють всі», і «Україна має талант», і тоді я думаю, що ми обов'язково візьмемо участь у якомусь із цих проєктів, а, можливо, навіть і там, і там. Але дочекатися перемоги, так? Так, так. От незабаром приїздить Євгеній Кот до нас. Планували йти? Звісно, я ще побачила рекламу, я підписана на нього, тому що я фанатка «Танцюють Всі» була ще з самого малечку. Я коли побачила ще вони до Нового року у Києві, презентували, і я мріяла, я навіть вже думала поїхати в Київ на їх шоу. Але потім дивлюсь, вони будуть у нашому місті. Тому я ще зайшла, купила квитки, коли ще був повний зал. Я вибрала ті місця, які мені потрібні. І тому я одразу, як тільки побачила, вирішила все, я йду. Тому я завтра буду у них на їх концерті.

- Щоденно ви працюєте, саме ви з дітками, по скільки годин, наприклад?

- Я працюю багато, тому зазвичай мій робочий день мій – це десь з 2 години дня до 9 години вечора. Бувають такі учні, які ще просяться, «Можна я прийду на 9 займатись»? Звісно, я не проти, але там вже ми дивимося по часу, по тому, як у них, як батьки, бо такі батьки кажуть, та ну куди ще на 9 вечора іти на танці? Але працюю багато, але графік узгоджуємо, щоб тренувань вистачило усім.

- І наостанок, який девіз вашого життя? Можливо, він пов'язаний з вашою професією?

- Девіз мого життя – це не дивитися в минуле, а завжди робити так, щоб майбутнє було якомога кращим. Тому і девіз мого колективу – це просто бути самими собою, не дивитись ні на кого, і робити все так, як ти чуваєш від душі: для чого саме працювати.

Нагадаємо, «Вибираємо найкращих»: хто отримав звання народного тренера

 

Ліна Романченко

Фото, відео Ігоря Борисевича

Если Вы нашли ошибку в тексте, выделите слово, нажмите CTRL+Enter и отправьте сообщение в редакцию
Афиша Кременчуга
Ви сповіщаєте про хибодрук в наступному тексті:
Щоб надіслати повідомлення натисніть кнопку "Сповістити про хибодрук". Також можна додати коментар.

Ми в Telegram

Підписатися