Кременчугская газета
Kremenchuk, Poltava Oblast, Ukraine
Среда, 20 Марта 2019 года
Facebook Twitter Instagram Кременчугская газета на Youtube

Вы здесь

Заслужена артистка України, мати двох доньок Тетяна Піскарьова не відкидає, що народить і сина

18 октября 2018

 

З колегами жінками вона не дружить, а найкращою подругою називає свого чоловіка. Батько хотів, щоб донька стала кухарем, а вона наперекір його волі пов’язала життя зі сценою. Всі свої погані оцінки в житті вона отримала – тепер час гарних оцінок і повної насолоди від життя. Ексклюзивне інтерв’ю Кременчуцької газети перетворилось на розмову між двома жінками.  

Ви любите осінь?

- Так. Я ж народилась в останній день літа 31 серпня, це вже майже осінь. Осінь взагалі чудовий період: підбито якісь підсумки, зібраний врожай. Зараз своєрідний пік, після якого вже буде спад і в природі, і в навколишньому середовищі. Це якийсь світанок мудрості. Принаймні,  такі відчуття у мне пов’язані з цієї порою року. А ще 8 жовтня в мене народилась молодша донька Надійка, Надя. Зараз їй вже 5 років.

Тобто осінньої депресії  у Вас не буває?

- Боже збав. Адже з серпня -  лише самі свята. Спочатку Настине  (старшої доньки, авт.) день народження, потім моє, потім Надійчине. Це все дуже добре.

Ви надзвичайно чарівна жінка. Є якийсь секрет (можливо і на енергетичному рівні) яким можете поділитися?

- Найперше – це правильне харчування. Без цього я не зможу відповідати вимогам і очікуванням глядачів. Просто я грамотно і  професійно ставлюсь до свого глядача. Що це значить? Глядач любить, аби артист був у гарній формі і психологічній, і  фізичній. Це і зовнішність, і репертуар також.  Я просто стараюсь відповідати очікуванням мого глядача. Адже пропоную йому музику з душею. А значить, що вона дорога. І глядач у мене дорогий. Для нього я маю бути дорогою жінкою у всіх проявах цього слова..

Заради чого "дорога жінка" може поступитися своїм принципам, а то нагрішити? Поговоримо про спокусу

 - Всі свої спокуси я пережила.  Я за гороскопом Діва, я з тих людей, які вміють критикувати, яка виставляють самі собі критичні оцінки. І всі погані оцінки я вже виставила.  Тепер я ставлю лише хороші. І збити з цього шляху мене неможливо.  Звісно є речі, які мене засмучують. Найперше – це війна. Але на цей фактор я не можу вплинути. Мене засмучує, що люди зараз живуть небагато. Я ж хочу, що це було навпаки.  Тоді ж зможуть собі дозволяти більше радості, більше тих же концертів, свят, смачної  їжі, змістовного відпочинку. Оце мене може засмутити. Та ніяких спокус у мене немає!  Мені 40 років. Я знаю, хто я і для чого працюю на сцені.

На вашу думку, наскільки відрізняється жінка в 20 років, в 30 років від 40-ка річної?

- Говорю лише про себе. В 20 років ти шукаєш якихось образів, створюєш кумирів, знаходиш себе в якійсь професії, можеш змінювати ту ж професію. Ти зустрічаєш чоловіків, помиляєшся, знову зустрічаєш, і знову помиляєшся… Дуже важко знайти відразу того єдиного. А можливо в юному віці тобі люди  для того, щоб навчатися щось цінити якісь якості. У моєму житті були помилки, та вони послані для того, щоб я їх виправила, щоб навчилась бути жінко, щоб зустріти свого ідеального чоловіка.

У 30-35 років – ти мама. Ти вчися бути мамою. Ти вчися бути жінкою, як господаркою дому, господаркою суспільства, що тебе оточує. Ти створюєш коло осіб, які навколо тебе.  Ти ставиш собі оцінки. І робиш помилки у плані відповідальності.

У 40 років ти живеш і насолоджуєшся кожним днем. Ти перепробувала всі дієти, ти перепробувала всі образи і знайшла свій. Ти знайшла свого чоловіка. А може ця зустріч ще попереду.  Але ти вже не робиш на пустому місці трагедію. Тому, що найстрашніше, якщо ти … померла.  А ще хвороба: близьких рідних. Якщо ж ти жива, якщо твої діти здорові – то і є щастя. Цінити кожен день. Ось в цьому різниця!

Що жінка в 40 років ніколи не може пробачити?

- Я можу  пробачити все. Навіть зраду.  (Заповіді Божі не обговорюються). Якщо не казати про архаїчні принципи, то пробачити можу все.  Я не Господь Бог, щоб давати оцінку будь-кому. Якщо людина нанесла мені шкоду, то так воно вийшло.  Я не можу одягати гирі образ і йти з ними. Я хочу жити невимушено і легко. Кажу це зі сцени.  Бо іншого життя і іншого шансу в тебе немає.  Я дуже хочу, щоб прибрали вантаж образ. Не склалось – не твоя людина. Подивись вперед і йди.

Чи були в Вашому житті поштовхи, після яких  все змінилось?

- Поштовхи у моєму житті відбуваються періодично. У мене багато перемог після них ставала на щабель вища. Зараз мене надихає віра мого чоловіка, любов, взаємність.  Я народила Анастасію, їй 12 років, і стала іншою. Потім народилась Надя і знову змінилось життя. Якби мені було не 40, а 35 років - народила б сина. Бо хто має синів, то каже, що син то зовсім інша планета. Зовсім інший вимір життя. Я нібито для себе питання закрила. Та, якщо воля божа, то буде і син.

А подруги у Вас є?

- Мої подруги – то глядачі. Моя краща подруга – то чоловік. Серед сценічних колег – подруг немає.  Тому, що колеги не дружать, а завойовують публіку. Змагаються за увагу і любов.  Ми суперниці в якісь мірі. Але це все якесь пусте. Сцена має свої закони. Коли ми не на сцені, то без макіяжу, то телефоную до подруг і ми говоримо про щось (та їх небагато). Ми ділимося досвідом, що маємо. Взагалі ж життя цікаве, треба відкривати двері для всіх, кому ти потрібна, і хто тобі потрібен.

Сьогодні на концерті ви говорили, що щаслива, бо на сцені і це - ваше місце. Хотіли, щоб Ваші доньки теж були на сцені?

- Це не моє діло. Вони народились з абсолютним слухом, я викладач вокалу і даю їм все в плані заняття музикою і співом,  чого потребують. Їм подобається, здобувають музичну освіту: і вокальну, і фортепіанну. Не знаю, чи згодиться у подальшому житті вся ця наука. Їх вибір в житті – то буде їх вибір. Я не матиму жодного стосунку, окрім того, що надам можливості освіченими людьми. Це нелегка робота. І треба мати не мамине бажання, а народитися під свою зіркою.  Треба Благословення від Бога. Якщо їх доля сцена – то я допоможу.

Що порадите підліткам, які мріють про сцену, а батьки їх направляють вчитеся на тих же юристів, економістів?

- Мені знайома ця ситуація, бо тато казав: «Артисти, що то за професія?». Що ти ото граєш Шуберта, Моцарта на фортепіано. Краще піди приготуй мені щось. Ти гарно готуєш».  Мені казав – будь кухарем. Я дійсно смачно готую. У мене є кулінарне шоу і дійсно татове бажання здійснилось в житті. Але це - моє улюблене хобі - готувати їжу. Адже я, наперекір татові, наперекір його волі стала . Бо мама підтримувала. А тато він на те і тато, щоб сумніватися. Тож, не завдяки йому, а наперекір, включила характер, волю, дисципліну і зробила цей крок. Це така  чоловіча енергія, яка виникає в доньки. Хочете, то слухайте батьків, а як ні – то впевнено крокуйте вперед до своєї мрії.

Нагадаємо, Заслужена артистка України Тетяна Піскарьова зізналась, що сама отримала задоволення від кременчуцького концерту

 

Світлана Павленко

Если Вы нашли ошибку в тексте, выделите слово, нажмите CTRL+Enter и отправьте сообщение в редакцию
Афиша Кременчуга
Орфографическая ошибка в тексте:
Чтобы сообщить об ошибке, нажмите кнопку "Отправить сообщение об ошибке". Также вы можете добавить свой комментарий.

Мы в Telegram

Подписаться