Кременчугская газета
Воскресенье, 18 Ноября 2018 года
Facebook Twitter Instagram Кременчугская газета на Youtube

Вы здесь

Заслужена артистка України, мати двох доньок Тетяна Піскарьова не відкидає, що народить і сина

18 октября 2018

 

З колегами жінками вона не дружить, а найкращою подругою називає свого чоловіка. Батько хотів, щоб донька стала кухарем, а вона наперекір його волі пов’язала життя зі сценою. Всі свої погані оцінки в житті вона отримала – тепер час гарних оцінок і повної насолоди від життя. Ексклюзивне інтерв’ю Кременчуцької газети перетворилось на розмову між двома жінками.  

Ви любите осінь?

- Так. Я ж народилась в останній день літа 31 серпня, це вже майже осінь. Осінь взагалі чудовий період: підбито якісь підсумки, зібраний врожай. Зараз своєрідний пік, після якого вже буде спад і в природі, і в навколишньому середовищі. Це якийсь світанок мудрості. Принаймні,  такі відчуття у мне пов’язані з цієї порою року. А ще 8 жовтня в мене народилась молодша донька Надійка, Надя. Зараз їй вже 5 років.

Тобто осінньої депресії  у Вас не буває?

- Боже збав. Адже з серпня -  лише самі свята. Спочатку Настине  (старшої доньки, авт.) день народження, потім моє, потім Надійчине. Це все дуже добре.

Ви надзвичайно чарівна жінка. Є якийсь секрет (можливо і на енергетичному рівні) яким можете поділитися?

- Найперше – це правильне харчування. Без цього я не зможу відповідати вимогам і очікуванням глядачів. Просто я грамотно і  професійно ставлюсь до свого глядача. Що це значить? Глядач любить, аби артист був у гарній формі і психологічній, і  фізичній. Це і зовнішність, і репертуар також.  Я просто стараюсь відповідати очікуванням мого глядача. Адже пропоную йому музику з душею. А значить, що вона дорога. І глядач у мене дорогий. Для нього я маю бути дорогою жінкою у всіх проявах цього слова..

Заради чого "дорога жінка" може поступитися своїм принципам, а то нагрішити? Поговоримо про спокусу

 - Всі свої спокуси я пережила.  Я за гороскопом Діва, я з тих людей, які вміють критикувати, яка виставляють самі собі критичні оцінки. І всі погані оцінки я вже виставила.  Тепер я ставлю лише хороші. І збити з цього шляху мене неможливо.  Звісно є речі, які мене засмучують. Найперше – це війна. Але на цей фактор я не можу вплинути. Мене засмучує, що люди зараз живуть небагато. Я ж хочу, що це було навпаки.  Тоді ж зможуть собі дозволяти більше радості, більше тих же концертів, свят, смачної  їжі, змістовного відпочинку. Оце мене може засмутити. Та ніяких спокус у мене немає!  Мені 40 років. Я знаю, хто я і для чого працюю на сцені.

На вашу думку, наскільки відрізняється жінка в 20 років, в 30 років від 40-ка річної?

- Говорю лише про себе. В 20 років ти шукаєш якихось образів, створюєш кумирів, знаходиш себе в якійсь професії, можеш змінювати ту ж професію. Ти зустрічаєш чоловіків, помиляєшся, знову зустрічаєш, і знову помиляєшся… Дуже важко знайти відразу того єдиного. А можливо в юному віці тобі люди  для того, щоб навчатися щось цінити якісь якості. У моєму житті були помилки, та вони послані для того, щоб я їх виправила, щоб навчилась бути жінко, щоб зустріти свого ідеального чоловіка.

У 30-35 років – ти мама. Ти вчися бути мамою. Ти вчися бути жінкою, як господаркою дому, господаркою суспільства, що тебе оточує. Ти створюєш коло осіб, які навколо тебе.  Ти ставиш собі оцінки. І робиш помилки у плані відповідальності.

У 40 років ти живеш і насолоджуєшся кожним днем. Ти перепробувала всі дієти, ти перепробувала всі образи і знайшла свій. Ти знайшла свого чоловіка. А може ця зустріч ще попереду.  Але ти вже не робиш на пустому місці трагедію. Тому, що найстрашніше, якщо ти … померла.  А ще хвороба: близьких рідних. Якщо ж ти жива, якщо твої діти здорові – то і є щастя. Цінити кожен день. Ось в цьому різниця!

Що жінка в 40 років ніколи не може пробачити?

- Я можу  пробачити все. Навіть зраду.  (Заповіді Божі не обговорюються). Якщо не казати про архаїчні принципи, то пробачити можу все.  Я не Господь Бог, щоб давати оцінку будь-кому. Якщо людина нанесла мені шкоду, то так воно вийшло.  Я не можу одягати гирі образ і йти з ними. Я хочу жити невимушено і легко. Кажу це зі сцени.  Бо іншого життя і іншого шансу в тебе немає.  Я дуже хочу, щоб прибрали вантаж образ. Не склалось – не твоя людина. Подивись вперед і йди.

Чи були в Вашому житті поштовхи, після яких  все змінилось?

- Поштовхи у моєму житті відбуваються періодично. У мене багато перемог після них ставала на щабель вища. Зараз мене надихає віра мого чоловіка, любов, взаємність.  Я народила Анастасію, їй 12 років, і стала іншою. Потім народилась Надя і знову змінилось життя. Якби мені було не 40, а 35 років - народила б сина. Бо хто має синів, то каже, що син то зовсім інша планета. Зовсім інший вимір життя. Я нібито для себе питання закрила. Та, якщо воля божа, то буде і син.

А подруги у Вас є?

- Мої подруги – то глядачі. Моя краща подруга – то чоловік. Серед сценічних колег – подруг немає.  Тому, що колеги не дружать, а завойовують публіку. Змагаються за увагу і любов.  Ми суперниці в якісь мірі. Але це все якесь пусте. Сцена має свої закони. Коли ми не на сцені, то без макіяжу, то телефоную до подруг і ми говоримо про щось (та їх небагато). Ми ділимося досвідом, що маємо. Взагалі ж життя цікаве, треба відкривати двері для всіх, кому ти потрібна, і хто тобі потрібен.

Сьогодні на концерті ви говорили, що щаслива, бо на сцені і це - ваше місце. Хотіли, щоб Ваші доньки теж були на сцені?

- Це не моє діло. Вони народились з абсолютним слухом, я викладач вокалу і даю їм все в плані заняття музикою і співом,  чого потребують. Їм подобається, здобувають музичну освіту: і вокальну, і фортепіанну. Не знаю, чи згодиться у подальшому житті вся ця наука. Їх вибір в житті – то буде їх вибір. Я не матиму жодного стосунку, окрім того, що надам можливості освіченими людьми. Це нелегка робота. І треба мати не мамине бажання, а народитися під свою зіркою.  Треба Благословення від Бога. Якщо їх доля сцена – то я допоможу.

Що порадите підліткам, які мріють про сцену, а батьки їх направляють вчитеся на тих же юристів, економістів?

- Мені знайома ця ситуація, бо тато казав: «Артисти, що то за професія?». Що ти ото граєш Шуберта, Моцарта на фортепіано. Краще піди приготуй мені щось. Ти гарно готуєш».  Мені казав – будь кухарем. Я дійсно смачно готую. У мене є кулінарне шоу і дійсно татове бажання здійснилось в житті. Але це - моє улюблене хобі - готувати їжу. Адже я, наперекір татові, наперекір його волі стала . Бо мама підтримувала. А тато він на те і тато, щоб сумніватися. Тож, не завдяки йому, а наперекір, включила характер, волю, дисципліну і зробила цей крок. Це така  чоловіча енергія, яка виникає в доньки. Хочете, то слухайте батьків, а як ні – то впевнено крокуйте вперед до своєї мрії.

Нагадаємо, Заслужена артистка України Тетяна Піскарьова зізналась, що сама отримала задоволення від кременчуцького концерту

 

Світлана Павленко

Если Вы нашли ошибку в тексте, выделите слово, нажмите CTRL+Enter и отправьте сообщение в редакцию
Афиша Кременчуга
Орфографическая ошибка в тексте:
Чтобы сообщить об ошибке, нажмите кнопку "Отправить сообщение об ошибке". Также вы можете добавить свой комментарий.

Мы в Telegram

Подписаться