Вони не лише гасять пожежі, а й рятують із квартирного полону дорослих і дітей, допомагають водіям, які потрапили в халепу, відкачують воду під час повеней та спасають тварин від загибелі. Для багатьох кременчужан номер «101» стає останньою соломинкою у складній ситуації. Колишні пожежники, а тепер рятувальники, на своєму посту – 24/7 і готові до будь-яких випробувань.
Кременчуцькі рятувальники, як і всі їхні українські колеги, 17 вересня відзначають професійне свято. Напередодні цього дня Кременчуцька газета поцікавилася, як несуть службу ті, перед ким стоїть непросте завдання оперативно і своєчасно прийти на допомогу.
Про їхню роботу ми дізналися від начальника Кременчуцького міжрайонного управління головного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій України у Полтавській області, полковника служби цивільного захисту Сергія Геращенка.
За його словами, з 2003 року в Україні пожежні стали рятувальниками, а в 2013-му створили Державну службу України з надзвичайних ситуацій.
«Внаслідок реорганізації змінилися наші функціональні обов’язки. Навантаження збільшилося в рази: якщо раніше пожежні в основному гасили пожежі, то тепер приходимо на допомогу і на воді, і в повітрі – скрізь. Рятуємо людей, тварин, майно, будівлі» – говорить головний рятувальник Кременчука.
І звертає увагу на те, що в останні три роки покращилося матеріально-технічне забезпечення кременчуцьких рятувальників: їм виділяють техніку, необхідні кошти не лише на зарплату, а й на пальне, запчастини і т.п.
Згадали про рятувальників
Геращенко говорить, що цього року на 882 тис грн із місцевого бюджету закупили необхідне: на 500 тис грн придбали обладнання для доукомплектування спеціального аварійно-рятувального човна, за 82 тис грн – квадрокоптер для розвідки з висоти пташиного польоту при виникненні надзвичайних ситуацій. Це дозволяє оперативно приймати рішення та вводити сили і засоби для ліквідації цих аварій та пожеж. Крім цього за місцеві кошти придбали паливо, бойовий одяг для особового складу, пожежні рукава, мотузки.
Щодо технічного парку кременчуцьких рятувальників, то можна стверджувати, що він застарілий. Є спецмашини, яким близько 40 років.
«Намагаємося тримати техніку справною, бо розуміємо, що від неї залежать людські життя», – зазначає керівник управління.
Також у Кременчуці вперше запрацювала водолазно-рятувальна служба, яка займається пошуком загиблих на воді людей не лише в нашому місті, а й в інших районах Полтавщини.
Підприємства скорочують пожежні частини
Головний рятувальник Кременчука констатує: на підприємствах міста скорочують пожежні частини. Минулого року це сталося у філії «Придніпровських магістральних нафтопроводів» (УПДМН) і на «АвтоКрАЗі». Від 1 січня наступного року припиняє діяльність пожежна частина на ПрАТ «Кременчуцький колісний завод». На запитання, чи впораються у таких умовах його підлеглі, Геращенко відповів: «Впораємось! Куди ж ми подінемось!». Та водночас відмічає: коли на підприємствах функціонували пожежні частини, рідко доводилося викликати для гасіння пожеж резервні караули підрозділів з охорони міста. Однак тепер це трапляється частіше.
«У нас труп», Або невигадана історія про пильних сусідів
Нерідко трапляється, що рятувальники виїжджають на місце виклику, а він хибний. Приміром, люди готують їжу, щось пригоріло, у під’їзді неприємний запах, а пильні сусіди думають, що це пожежа і набирають 101.
«Якось виїхали за викликом, бо кременчужани помітили, що сусід тривалий час не виходить з квартири. А в під’їзді «стоїть» трупний запах. У присутності поліції ми зрізали решітки. Та, потрапивши у квартиру, нікого не побачили. Виявилося, що в електрощит потрапив голуб і там загинув. Звідти й ішов сморід», – розповідає Геращенко про один з епізодів.
Він стверджує, що останнім часом побільшало звернень від кременчужан щодо відкривання дверей: то діти зачиняться зсередини, то літні люди не можуть самостійно вийти з оселі. А буває, що господар помер, а двері замкнені. Рятувальники виїжджають за всіма подібними викликами.
Чому кременчуцькі котики – «золоті»
Окрема тема – то «спецоперації» з порятунку котів. Цього року рятувальники зняли з дерев, звільнили з підвалів та вентиляційних шахт понад 30 кременчуцьких чотирилапих. Сергій Геращенко називає такі виклики «золотими». Виїжджає спецавтівка з автодрабиною – а це витрата пального, та ще й додатково пальне йде на те, щоб ту драбину підняти.
«От 20-30 літрів бензину виходить на один виклик, а це до 1 тисячі гривень. А нерідко кіт сидить на висоті, приміром, третього поверху, і коли починають його знімати, лізе ще вище. Тоді машину з драбиною доводиться переміщати. Буває, що рятувальники виїжджають за викликом, а кіт сидить на висоті, з якої його вільно може зняти людина з землі», – говорить Геращенко.
«Рятуйте! Чупакабра в під’їзді!»
Цього року кременчуцьким рятувальникам разом довелося витягували з ями корову. Це трапилося в нашому місті, на Лашках. Тварина провалилася у траншею, яку вирили під газопровід. Для цієї операції використовували спеціальне обладнання.
Також знімали з вікон і балконів кажанів, голубів.
«Якось телефонують із Крюкова: «Приїжджайте, у нас чупакабра в під’їзді». А виявилося, що то у когось нутрія втекла», – також подробиці роботи працівників ДСНС від їхнього керманича.
Важкий рік ще триває
2018 рік – один із найважчих для кременчуцьких рятувальників. Це Сергій Геращенко стверджує, спираючись на свій понад 30-річний досвід роботи в оперативних службах. Взимку доводилося рятувати фури з заметів, потім швидко почав танути сніг, і територію міста підтоплювало.
Літо – період тривалої спеки, в цю пору трапилося багато пожеж у полях, лісах, на болотах. Головний рятувальник міста розповів, що до великої пожежі в селі Бондарі, яка сталася у серпні, навіть не знали, що у Кременчуцькому районі є залежні торфу.
«Я хочу, щоб пішов дощ, це в мене зараз головне бажання», – його слова.
(Ми спілкувалися 6 вересня, коли у Кременчуці була сильна спека). Бажання таке, бо минулого тижня були дні, коли всі машини рятувальників довелося задіяти на гасіння пожеж: сухої трави, лісової підстилки.
Коли журналістка Кременчуцької газети спілкувалася з головним рятувальником міста, пролунав дзвіночок: його звук сигналізував про те, що пожежна машина виїхала за викликом. І знову в одному з районів Кременчука горіла суха трава…
Згадав Геращенко і про те, що саме у 2018 році, після масштабної пожежі у російському торговому центрі, місцеві рятувальники провели чимало перевірок у кременчуцьких культурно-розважальних центрах, комунальних закладах.
«Великі позитивні динамічні зміни почалися після цих перевірок. Торгові центри виконують не лише такі заходи, як, наприклад, заміна вогнегасників. Чимало власників установ почали приводити у відповідність до вимог системи протипожежного захисту, проводити вогнезахисну обробку конструкцій тощо. Тобто почали активно дбати про безпеку відвідувачів», – розповів головний рятувальник міста.
Та порадив кременчужанам вже зараз подбати про власну безпеку в зимовий період: перевірити системи пічного опалення, електропроводку, щоб не трапилося біди.
Надзвичайні ситуації у Кременчуці та районі у 2018 році
За цей рік трапилося три випадки, які класифікували як надзвичайні. Ліквідувати наслідки залучали й місцевих рятувальників
Січень
Падіння вертольоту (Кременчук).
Лютий
Спалах африканської чуми свиней (Недогарки),
Липень
Пожежа на хлібному полі (с. Підгірне)
Сергій Геращенко вітає особовий склад усіх підрозділів Кременчуцького гарнізону з професійним святом:
«Дякую за сумлінне виконання службових обов’язків. Сьогодні на вашому рахунку – величезна кількість рятувальних робіт, результат яких – врятовані людські життя, збережені матеріальні цінності. У День рятувальника від усієї душі бажаю вам і вашим близьким міцного здоров’я, твердості духу та успіхів у благородній справі служіння Україні!».
Фото з сайту Головного управління ДСНС України у Полтавській області
Олена Ліпошко
