Дехто водить з собою дитину навіть у неопалювальне приміщення роботи – через відсутність за місцем проживання бомбосховищ.
Днями депутатка Кременчуцької міськради Лариса Гориславець прокоментувала результати опитування нею батьків учнів і дошкільнят у Кременчуці під час воєнного стану.
Анкетування було її власною ініціативою, у якому вона намагалася дізнатися про освітні потреби сімей із дітьми, з якими перешкодами освітнього процесу вони зіштовхнулися та, як бачать, імовірне покращення.
Результати набрали 685 відповідей - від родин містян. Так, в опитуванні взяли участь батьки 318 дошкільнят, 277 учнів початкової школи, 321 – учні середньої школи та 53 – старшокласників.
Окрім іншого, в анкеті лунав ряд питань про організацію ними освітнього процесу у час війни. Та хто та як організовує догляд за дітьми:
- 36% батьків до догляду за дітьми активно залучають родичів, друзів, сусідів,
- 18% - чоловік та дружина чергують по черзі,
- 16% - звільнилися з роботи для того, щоб доглядати за малими дітьми під час заочного навчання,
- 10% - перейшли на неповний робочий день, щоб доглядати за малими дітьми,
- 6% - водять дітей у приватні навчальні заклади,
- 4% - наймають няню або педагога.
Також, з 5.45 хв депутатка зачитала приклади пояснень батьків, які перейшли на неповний робочий день через відсутність у місті робочих садочків.
- « Дитину не можу лишити саму вдома через відсутність бомбосховища поруч. Рідних, дорослих від інших я не маю, а дитина втомлюється на моїй роботі.
- Доглядаємо по черзі з чоловіком-дружиною, залучаємо друзів, родичів, кожного дня шукаємо вирішення цієї проблеми.
- Я тому і не працюю, бо немає з ким залишити двох дітей.
- Прошу всіх! Старша дитина пропускає училище, щоб посидіти з меншою, доки я на роботі. Ходили у приватний дитсадок, але нам відмовили, адже варто відвідувати повний місяць, а не в ті дні, коли я на роботі.
- У приватному садочку дитина, на жаль. Адже влада нічого не робить для того, щоб працювали комунальні садочки. Яка різниця – сидітиме дитина в коридорі приватного закладу чи у державному?
- Відвідуємо приватний освітній заклад, усі гроші йдуть на освіту в ньому.
- Розподіляємо догляд: на роботу з татом, з мамою, дві бабусі по черзі», - зачитала депутатка пояснення батьків.
Або:
- «Моя дитина дошкільного віку ходить зі мною на роботу у неопалювальне приміщення.
- Я ходжу на роботу з дитиною, бо не маю змоги оплачувати приватний садочок, а когось із родичів ми не маємо.
- Катастрофа! Шукаємо кожного дня, щоб хтось посидів з дитиною.
- Діти вдома самі, в укриття не ходять, бо їх нема!» - прочитала вона далі.
«Як бачите, за кожною цією відповіддю – буденне життя і великі труднощі, які долають молоді сім’ї із дітьми. Далі було б доречно почитати, які варіанти пропонують батьки, щоб життя молодих родин стало хоч трохи легше», - говорить Л. Гориславець та озвучила пропозиції від батьків:
- Щоб діти ходили хоч на 1 день до школи.
- Хоч на декілька уроків до школи.
- Хоч на пів дня до дитсадка.
- Хоч на 1 заняття до дитсадка.
Усі пропозиції читайте з 09.00.
Таким чином, уже навіть через опитування (а не лише читаючи коментарі у соцмережах у батьківських групах) бачимо, що батьки дітлахів благають про відкриття хоча б початкової школи та садочків. Звісно, за повернення до офлайн-навчання і батьки учнів старших класів.
Нагадаємо, 14% опитаних батьків кременчуцьких школярів втратили роботу з початку війни
Ліна Романченко
