Для виготовлення ангклунга потрібно не менше 6 місяців. Церемонія зрізання спеціального чорного бамбука, необхідного для виготовлення ангклунга, відбувається раз на рік протягом усього двох тижнів, під час шлюбних польотів тетракантагін – це найбільший у світі вид бабок (стрекоз).
Майже два місяці тому в холі Кременчуцького ркаєзнавчого музею до Дня Миру була відкрита незвичайна виставка, яка вийшла за межі краєзнавства, але стала теплим яскравим куточком і фотозоною серед холодної осені.
Частина цієї виставки представляє східну країну, яка складається мінімум із 17 тис 508 островів (!!!) – Індонезію. Головними предметами і однією із родзинок виставки «Згадуючи літні мандрівки» є музичний ударний інструмент – ангклунг, який можуть потримати у руках і відчути звучання далекого Сходу наші відвідувачі.
Хочемо нагадати, що 18 листопада 2010 року ЮНЕСКО офіційно визнало традиційний індонезійський ідіофон – ангклунг – шедевром усної та нематеріальної культурної спадщини людства і закликало індонезійців та уряд Індонезії захищати, передавати мистецтво та пропагувати виступи з ангклунгом.
Сьогодні Індонезія святкує «Національний день Ангклунгу». І ми пропонуємо кременчужанам долучитися до цього дня і хоча б подумки привітати мешканців цієї країни. Ви запитаєте – чому? Хоча б тому, що наше місто поєднує з Індонезією Гонг Миру, встановлений у Парку Миру в 2010 році.
Індонезія дуже поважає нашу державу, оскільки УРСР, як співзасновник ООН, першою в світі визнала незалежність Індонезії у далекому 1945 році. У свою чергу нині Індонезія беззаперечно підтримує суверенітет і територіальну цілісність нашої держави. Щороку представники цієї країни приїжджають до нас і зустрічаються з кременчужанами, знайомлячи із своєю культурою.
На п’ятиріччя з дня встановлення в нашому місті Гонгу Миру та 70-річчя Незалежності Республіки Індонезія 20 вересня 2015 року у сквері імені Олега Бабаєва відбувся україно-індонезійський флеш-моб. Так, під час відвідування Кременчука представники посольства Республіки Індонезія в Україні на чолі з Надзвичайним та Повноваженим Послом Республіки Індонезія в Українї її Превосходительством пані Нінік Кун Нар’яті навчали кременчужан грати на національному інструменті.
Минулого року 4 березня активісти міського дитячого об’єднання «Армія Добра», а саме 45 юних дипломатів – представників усіх шкіл міста та вчителів – взяли участь у проєкті АСМБР, Інституту розвитку Кременчука (ІРК) та департаменту освіти «Індонезія: далека і близька». Вони відвідали Посольство Республіки Індонезія в Україні. Зустріч була присвячена 10-річчю встановлення Гонгу Миру в Кременчуці. Під час зустрічі була проведена експрес-вікторина «Чи знаєш ти Індонезію?», яку організував співробітник посольства, кандидат філологічних наук пан Прабово Хімаван. Цікаво, що за всі правильні відповіді діти отримали гарні призи – ангклунги. Після вікторини відбувся майстер-клас гри на цьому національному інструменті. У швидко створеному оркестрі грали всі: пан Посол, його дружина, перекладач, діти, вчителі... Вже через 3-5 хвилин зазвучала індонезійська пісня і ...відомі українські мелодії.
І все ж таки, що це за інструмент? Ангклунг – це один із видів ковзної тріскачки і брязкальця. Назва музичного інструменту походить від сунданського слова angkleung-angkleungan (an - рух, kleung – звук). Він складається з кількох порожнистих бамбукових трубок, закріплених на прямокутній рамці. Основу рамки тримають в одній руці, а другою трясуть інструмент. Кожен ангклунг видає своєрідний звук чи акорд, тому необхідно, щоб грали разом кілька музикантів. 9 липня 2011 року у Вашингтоні було встановлено світовий рекорд, який потрапив до Книги рекордів Гіннесса, за кількістю ангклунгів, що одночасно звучать, — 5 182 ангклунги. У традиційних ангклунгах використовується пентатонічний звукоряд, проте в 1938 музикант Даенг Соетігна винайшов діатонічний ангклунг, відомий під назвою «ангклунг падаенг».
Центром виготовлення ангклунгів є індонезійське місто Саунг-Ангклунг-Уджо. Виготовлення цього, здавалося б, простого інструменту потребує великого терпіння та навичок.
Для виготовлення ангклунга потрібно не менше 6 місяців. Церемонія зрізання спеціального чорного бамбука, необхідного для виготовлення ангклунга, відбувається раз на рік протягом усього двох тижнів, під час шлюбних польотів тетракантагін – це найбільший у світі вид бабок (стрекоз).
Бамбук зрізається на висоті трьох сегментів від землі таким чином, щоб рослина не загинула. Спочатку бамбук розрізають, вимочують у воді, очищують, потім сушать на сонці. Потім йому надають необхідної форми, щоб отримати потрібний звук.
Тепер інструмент використовують для супроводу урочистих процесій, акомпанементу під час танців, театральних вистав. Сучасні музиканти виконують на ньому не лише народну індонезійську музику, а й оригінальні авторські композиції. Музиканти озвучують аранжування творів Йоганна Штрауса, Луї Армстронга, Майкла Джексона та інших популярних західних виконавців, а перебуваючи в нашій країні, виконують українські народні пісні «Маруся, раз, два, три», «Несе Галя воду», «Ой, на горі два дубки» і … Гімн України!
Секрети і особливості гри на ангклунгу передаються з покоління в покоління, останнім часом все частіше в рамках шкільної освіти. Гра на ангклунгу, в силу властивого їй виконання в колективі, сприяє розвитку почуття взаємної підтримки та поваги серед музикантів, а також дисципліни, поняття відповідальності, концентрації, уяви та пам'яті, а також творчого музичного початку.
Протягом іще кількох днів кожен з вас може встигнути випробувати свої музичні здібності, відвідавши нашу виставку.
З національним Днем Ангклунгу!
Нагадаємо, Індонезійські ангклунги, сатай та Боробудур стали зрозумілими кременчуцьким учням
Вікторія Ширай
співробітниця Кременчуцького краєзнавчого музею
