
Деталі з тренінгу, які варто пам'ятати в сьогоднішніх умовах.
Перші місяці з початку повномасштабного вторгнення російського окупанта на українські землі кременчуцький волонтер Роман Бутрімов ледь не щодня організовував тренінги з домедичної підготовки.
Як поводити себе при артилерійському чи мінометному обстрілі, як надати першу допомогу людині без свідомості, припинити різні види кровотеч, і в першу чергу – вміти врятувати себе самотужки – на ці та інші питання можна отримати лаконічні і водночас ґрунтовні відповіді, побувавши на його 2-3 годинному тренінгу під темою домедичної допомоги у час воєнного стану.
Нещодавно Роман провів саме такий тренінг для місцевих журналістів у редакції «Кременчуцької газети».
Авіаудар або Артобстріл
«Варто розуміти, що до міста, яке не на лінії фронту, практично не можливо долетіти артилерії. Теоретично, вона може долітати лише на лінії зіткнення з сусідньої області де можуть проходити бойові дії. Або якщо буде запуск ракети з бойового літака. Зауважу, що ракеті все рівно – чи ввімкнене у вас вдома світло, чи є воно на вулиці і так далі. Адже вона може бути випущена виключно по вказаних координатах. І уже зовсім інша річ – чи будете ви «тривожитися», чи ні, коли почуєте звуки сирени і як від цього залежатиме ваше подальше життя. Тож саме у цей час варто бігти у підготоване/ облаштоване сховище/укриття і попередньо себе цим вберегти», - такими словами Роман Бутрімов почав своє звернення до журналістів.
За його спостереженнями, уже на понад 100-ий, а тепер понад 140-і дні війни громадяни психологічно звикли до сирен, як і до ворожих «прильотів», тож будь-яку інформацію, з цим пов’язану, сприймають не так гостро. А даремно. Адже свідомі знання про те, як себе поводити у тих чи інших ситуаціях, що стосуються війни, можуть вберегти ваше здоров'я і як мінімум - життя.
«У всіх вищеперерахованих випадках найперше, що на нас може впливати – це вибухова хвиля. Тобто, це великий об’єм стиснутого повітря, який розлітається на велику територію і в цей момент розриває/зриває все навколо. Усі ми бачили відео з Міського саду, зазняте 27 червня цього року. Там була вибухова хвиля, що розганяла качок та зривала з дерев листя.
Друге – це вражаючі уламки. Це саме те, чим начинена та чи інша зброя: тротил, металеві кульки, гвіздки. Наприклад, уламки з міни надзвичайно гострі і якщо потрапляють на людину – сильно ранять у будь-якому випадку. Тож від подібного може врятувати виключно бронежилет або те, що ви встигнете правильно сховатись чи прикрити найважливіші ділянки тіла», - пояснює Роман далі.
Третє – вторинні уламки: падаюче скло, цегла, деревина, елементи декору і все, що ми бачимо двокола, перебуваючи у цей час у приміщенні: монітори комп’ютери, стеля, меблі.
Четвертий фактор – ви можете втратити свідомість від дії вибухової хвилі.
«Дана хвиля діятиме на нас безпосередньо саме на органи, у яких знаходиться повітря: це наші голова, грудна клітка та живіт. Тобто, від неї ви можете стати частково контуженими, можете частково втратити слух, чи перестати працювати повноцінні вдих/видих, можете бути збитими з ніг. Тому у таких випадках може з' явитися кров з вух через полопані барабанні перетинки від тиску», - додає тренер.
П’ятий етап – займання в приміщенні, в якому ви знаходитеся.
«Коли горить усе навколо, не забувайте, що може статися займання на вас одягу. Зауважу, висока температура - це опіки верхніх дихальних шляхів та від чадного диму, якими можна задихнутися».
Зверніть увагу, що вибух може статися і у звичайний, не воєнний час, при порушенні техніки безпеки на газовому балоні чи відповідних приладах.
Тож, тим паче, у сьогоднішніх умовах, при сиренах перекривайте газ та воду, вимикайте ввімкнені в електрику прилади для унеможливості збільшення вибуху від зовнішніх приладів на випадок «прильоту».
Ще одна рекомендація: заклеїти вікна скотчем, більше того, якщо вони не склопластикові. Можна заклеювати у вигляді зірки, можна у шаховому порядку, найкраще - стрічка в стрічку. Це збереже вас та приміщення від розлітання можливих уламків від вікон.
! Також важливо - з початку звучання сирени закривати вікна жалюзі, цупкими ролетами (чи якими є), шторами, т.д. - у кращому випадку це утримає розбиті уламки скла вашого вікна.
+ Бажано цупкою плівкою чи поліетиленом заклеїти вікна з середини - на випадок розбитого скла воно захистить оселю перші кілька годин від зовнішніх факторів погоди, доки вікно не буде засклене заново.
+ Варто прибрати з вікон горщики з квітами - щоб дані квіти не летіли на вас разом з вибуховою хвилею. А також демонтувати дзеркало з шафи-купе. На інші меблі зі склом накинути цупкі покривала для аналогічної безпеки.
Питання: Де краще ховатися у квартирі, якщо до укриття бігти досить далеко?
- У кімнаті з несучими стінами (тобто, тими, над якими не провалиться стеля - плита перекриття) - а звідси застереження: не ховатися посеред кімнати. Не рекомендовано - перебувати у ванній чи кухні через кахель на стінах (розлітаючись, керамічна плитка стає ножем) Плюс - у ванній кімнаті може бути бойлер, гаряча вода з якого при розірванні може стати загрозою з численними опіками.
«Пам'ятайте, що вода плюс електрика = ураження струмом» - наголошує волонтер.
Ремарка: зробіть додатковий захист для Wi-Fi-роутера, щоб у вас був доступ до мережі.
Вхідні двері до оселі. Обов'язково - бажано відкрити центральний замок на вхідних дверях (витягуємо циліндри), відкриваємо нічник, залишаємо двері на ручці. Це унеможливить заблокування вас у власній квартирі. Те саме варто зробити з секційними дверима.
Вікно: найкраще залишати у положенні «закрите» - не на «провітрюванні». Ближче до відкосу ставиться 5-літрова (чи більша) пластикова пляшка з водою. Вона дещо «зупинить» відкриття вікна з рами в середину квартири.
Але найкраще з вищеперерахованого: знову ж таки, йти в укриття.
Поза тіла - найбезпечніша для людини під час «прильоту»:
Волонтер зауважує, що найкраще під час будь-якого ворожого прильоту - впасти на підлогу (землю) животом вниз, прикрити обличчя долонями, руки повинні бути зігнуті у ліктях та притиснуті до корпусу тіла чи боків, одночасно закриваючи вуха та очі долонями, попереджаючи баротравми. Схрестити ноги, міцно зімкнувши ягодиці.
Роман наголошує, що такі падіння варто відтренувати, щоб запам'ятати положення тіла м'язовою пам'яттю.
Якщо поруч дитина - її варто покласти поруч, притискаючи до себе та контролювати рукою, тримаючи її між лопаток дитини (на випадок, щоб вона раптово не піднялася у паніці). Зовсім маленьку дитину варто покласти між своїми колінами, обережно її прикриваючи власним тілом, максимально притиснувшись у зігнтому положенні до землі.
У приватному будинку - найкраще йти до укриття (до погреба, якщо є декілька входів та вихідів. Краще побудувати невелику фортифікаційну споруду, наприклад, бліндаж, куди принести попередньо запас води, ліків, їжі, речі першої необхідності.
Питання: Чи можна сидіти біля під'їзду чи на сходовій клітині під час загорози ракетного чи іншого удару?
- Волонтер пояснює, що краще у цей час перебувати в укритті чи кімнаті біля несучих стін. Адже, перебуваючи біля будинку чи вікна, є імовірність, що від удару вас засипе склом. Також є загроза електричного удару від електрощитової, розташованої у під'їзді.
Важливо! У цей час не користуємося ліфтом та не виходимо на балкон.
Якщо у момент прильоту ви перебуваєте на вулиці:
«У таких випадках варто ховатися у будь-яких заглибленнях у землі: яма, перепад, якщо це схил - то внизу схилу, біля несучих конструкцій, біля перепадів: наприклад, біля бордюри, біля парканів, сходинок у парку, тощо. Але ні в якому разі не ховаємося у воді і не стрибаємо у фонтани», - наголошує тренер.
Пояснює, що густина води набагато більша за повітря. Тому у такому випадку людина може втопитися чи отримати контузію. Але обов'язково - падаємо на землю саме у тому положенні тіла, що описане вище.
Якщо ви перебуваєте у цей час на дорозі чи на мосту - не ховайтесь перед чи ззаду машини. Лягайте біля бордюри, під мостові чи інші перила. Далі - повзти до пішохідного переходу, а далі - до більш безпечного місця, не наражаючи себе на небезпеку від машин.
При підйомі після удару встаємо не різко, а повільно та обережно, оглядаючи все тіло. Руками перевіряємо, чи немає крові на обличчі, голові, шиї, та інших частинах тіла..
Якщо відчуваєте, що втрачаєте свідомість - лягайте на бік. У цьому положенні тілу найлегше дихати у надзвичайних ситуаціях. Після завершення небезпеки спробуйте заземлитись: обережно піднятись, втриматись біля якогось предмета, нарахувати поруч п'ять чи більше речей. А далі - розуміти, де ви та що відбуваєтеся. Дихати глибоко.
Стабільне бокове положення потерпілого:
Якщо бачите когось із втратою свідомості - не лишайте його лежачим на спині. У першу чергу переверніть людину на бік, піднявши одну із її рук вгору (вона має бути ближчою сторони, якою потерпілий лежатиме на підлозі). Другу руку людини підкладіть їй під щоку. Другу ногу (вільну, на якій потерпілий не лежить) варто зігнути у коліні. Проконтролювати розкритий рот.
Якщо немає нікого поруч - телефонуйте на швидку (103) чи рятувальникам (101). Не йдіть у задимлені місця. Пам'ятайте, що у першу чергу - важливий власний порятунок.
Термінова зупинка кровотечі
Якщо ж помічаєте у тілі інородний чи сторонній предмет (уламок, осколок, інше), ні в якому разі не виймайте його, щоб не спровокувати ще більшу кровотечу. Обмотайте місце ураження (разом з предметом, не виймаючи його) хусткою чи іншим одягом і намагайтесь дістатися до людей для надання вам подальшої меддопомоги.
Якщо помітили на собі кровотечу - швидко притисність її рукою, або шматком тканини, тощо, створивши тиснучу пов'язку. Та в разі критичної кровотечі застосуйте імпровізований або спеціалізований джгут (або турнікет) для зупинки кровотечі.
Те саме варто робити у випадку зупинки кровотечі іншій людині. Зверніть увагу! Це робимо виключно у захисних гумових рукавичках, щоб не наразити себе на небезпеку.
Джгут можна замінити: усім, що має ширину близько 4 см: ременем вашої сумки чи рюкзака, шарфом, шаликом чи бафом. Перетискати тіло шнурками, пакетами, дротами чи тонкими пасками НЕ МОЖНА, адже цим можливо спровокувати травматизицію кінцівок.
І нагадуємо, що волонтер Роман Бутрімов не припиняє проводити тренінги з домедичної допомоги, охоплюючи і інші теми, такі як: серцево-легенева реанімація, зупинка кровотеч, накладання пов'язок, невідкладні стани (інсульт, термічний опік, судомний напад) і т.п..
Детальну інформацію читайте на його сторінці у Фейсбуці або в анонсах Кременчуцької газети.
Ми ж бажаємо Вам, щоб вищеперерахованих дій вам не довелося перевіряти на практиці. Однак пам'ятаймо, що не забувати та повторювати дані правила у сьогоднішніх умовах більш, ніж корисно. Бережімо себе!
Ліна Романченко
фото Олександра Попенка