Розвінчують міфи.
6 вересня Верховна Рада ухвалила законопроєкт №4142 «Про систему громадського здоров’я», який, серед іншого, передбачає заборону виробництва та використання азбесту в будівництві. Про це повідомляє Кременчуцький районний відокремлений підрозділ Державної Установи «Полтавський обласний центр контролю та профілактики захворювань».
Зазначається, що майже одразу це стало причиною появи міфів і дезінформації щодо того, що робити з уже збудованими спорудами з матеріалів, які містять азбест, а також щодо змін у роботі заводів-виробників будівельних матеріалів. Спробуймо їх розвінчати.
Отже, закон забороняє виробництво і використання всіх видів азбесту, а також азбестовмісних виробів і матеріалів у технологічних процесах та під час здійснення будівельно-монтажних робіт на будь-яких об'єктах.
Чим небезпечний азбест?
Усі види азбесту є канцерогенами, тобто спричиняють розвиток кількох видів раку й інших небезпечних захворювань. За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, впливу азбесту на робочому місці в світі піддається майже 125 млн. людей. Приблизно половина випадків смерті від професійного раку виникає саме через вплив азбесту.
Витрати України на лікування професійної патології, спричиненої впливом азбестовмісного пилу, в одного пацієнта із раком легень становлять в середньому 150 тис грн на курс лікування.
Чому заборона азбесту важлива?
Останній із видів азбесту був заборонений до використання в усіх державах-членах Європейського Союзу ще в січні 2005 року. Має таке зобов’язання й Україна, адже завдання нашої держави – імплементувати Директиву щодо захисту працівників від ризиків, пов’язаних із впливом азбесту на робочому місці. Директива спрямована на захист працівників від ризиків для здоров’я, що виникають внаслідок впливу азбесту на виробництві, та встановлює межі впливу та конкретні вимоги щодо безпечної практики робіт з демонтажу та видалення азбесту і матеріалів на його основі.
Заборона використання азбесту та азбестоцементних матеріалів не вимагає закриття підприємств та скорочення робочих місць. Уже є приклади як в Україні, так і в світі, коли одне і те саме підприємство змінює технологію виробництва і продовжує виробляти покрівельний шифер без застосування канцерогенного азбесту. Таке переоснащення (з досвіду Європейських країн) триває від 4 до 6 місяців. А нові норми почнуть діяти за рік. Тож у виробників буде час, щоби втілити необхідні зміни.
Заборона також не вимагає заміни шиферного азбестовмісного покриття на покриття з інших матеріалів. Тобто зміни торкнуться лише нових будівництв.
У країнах, які не використовують азбест, успішно замінюють його на безпечний альтернативний матеріал на основі волокон поліхлоралкоголю та целюлози.
За матеріалами ДУ «Полтавський ОЦКПХ МОЗ»
