Можливо, саме через талант полководця Івана Богуна вважали одним із семи найсильніших козаків-характерників, таких як його бойовий побратим "урус шайтан" Іван Сірко, Максим Кривоніс, Северин Наливайко та інші.
Вулиця Богуна з’явилася в Кременчуці 69 років тому – 3 червня 1954 року. У 2022 році, для уточнення особи вшанованого, до прізвища додане ім'я і тепер назва – «вулиця Івана Богуна» (Рішення Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області 16 грудня 2022 року). Детально про цю визначну постать розповів Кременчуцький краєзнавчий музей у Фейсбуці.
Іва́н Федорович (?) Богу́н (? - 17 лютого 1664) — український військовий і державний діяч, козацький полководець часів Хмельниччини, полковник подільський, згодом — кальницький і паволоцький.
Іван Богун – загадкова постать в українській історії. Відомості про його життя до 1648 року дуже незначні і здебільшого є припущеннями, а не реальними історичними фактами. Припускають, що в молодості він вів звичайне життя реєстрового козака: брав участь у походах на турків і татар, у сутичках на кордоні з Московією. Вірогідно перебував на королівській службі в Кодаку.
З початком у 1648 році Визвольної війни українського народу Богун став одним із сподвижників гетьмана Богдана Хмельницького і, згідно з «Реєстром Війська Запорозького 1649 року», значився серед козаків Чигиринського полку. Згодом, у 1650 р., за добрі організаторські здібності та військовий талант Богуна призначили кальницьким полковником.
У боях під Вінницею в березні 1651 року Богун вперше найбільш масштабно проявив здібності воєначальника. Залишивши частину свого війська у місті, Богун вирушив назустріч добірній кінноті магната Лянцкоронського. Після нетривалої сутички козаки в удаваній паніці почали відступати, таким чином заманивши супротивника на р. Південний Буг, де крилаті гусари потрапили до пастки (козаки перед боєм прорубали в кризі ополонки, притрусивши їх сіном та прикрили снігом). Сам Лянцкоронський ледве врятувався від такої смерті.
У битві під Берестечком у найтрагічніший момент бою Богун відволікав увагу поляків, поки Хмельницький з основною частиною війська відходив з поля бою; у битві під Монастирищем наказав половині свого війська переодягтись у татарський одяг, напавши з двох сторін на військо поляків, і ті, подумавши, що козакам надійшло підкріплення, покинули поле бою; при захисті Уманської фортеці наказав заливати стіни фортеці водою, і коли вона замерзла – здертися на стіни фортеці було неможливо.
Можливо, саме через талант полководця Івана Богуна вважали одним із семи найсильніших козаків-характерників, таких як його бойовий побратим "урус шайтан" Іван Сірко, Максим Кривоніс, Северин Наливайко та інші.
В кінці 1653 р. та протягом 1654-1655 років кальницький полковник практично безперервно вів бойові дії проти коронної армії та татарських загонів на Брацлавщині та Уманщині.
Іван Богун був проти миру з Річчю Посполитою та Московським царством і не визнав Переяславську угоду 1654 року. Після смерті Богдана Хмельницького (1657) деякий час підтримував Івана Виговського, але 1658 року виступив проти підписання Гадяцького договору з поляками і разом з Іваном Сірком підняв народне повстання, в результаті якого було захоплено гетьманську столицю Чигирин.
1662 року Івана Богуна взяли в полон поляки, але в 1663 році, організовуючи новий похід на завоювання Лівобережної України, Ян ІІ Казимир звільняє Богуна з полону та призначає наказним гетьманом. Він мав на меті, знаючи авторитет Богуна серед козаків, заручитися їх підтримкою. Проте у полковника були інші плани: Іван Богун замислив скористатися цим призначенням і знищити поляків об’єднаними силами лівобережних козаків та російських військ.
Але доля розпорядилась інакше. Серед козаків знайшовся зрадник, який замість передати лист Богуна російському командуючому Ромодановському – віддав його польському королю.
17 лютого 1664 року Іван Богун був заарештований і страчений за вироком військово-польового суду. Втім, деякі дослідники заперечують намагання Богуна встановити зв’язки з царськими воєначальниками і вважають, що його звинуватили несправедливо. Це ще одна загадка з тих багатьох, що оповили постать полковника.
Похований Іван Богун під Новгород-Сіверським.
Іван Богун був одним з найкращих військових ватажків часів Хмельниччини – мудрий, сміливий, принциповий воєначальник, який до останнього боронив інтереси свого народу.
Подвиги Богуна оспівані в українській народній творчості, зокрема в історичній думі "Іван Богун". Полковник є героєм понад 10 романів, повістей, оповідань. Пам’ятники Івану Богуну встановлені у Вінниці, Жовтих Водах, Боярці, Чигирині, Монастирищі, Строганівці Запорізької області та ін.
Постановою КМУ від 19 серпня 1992 р. на базі Київського суворовського військового училища утворено Київський військовий ліцей ім. Івана Богуна.
На честь полковника Богуна названі: Перша окрема бригада спеціального призначення (1 ОБрСпП) імені Івана Богуна ЗСУ; Чотирнадцята бригада оперативного призначення (14 БрОП) імені Івана Богуна Національної гвардії України; десантний корабель «Іван Богун» Військово-морських сил Збройних сил України (тип «Зубр», за класифікацією НАТО – Pomornik).
За матеріалами джерела
Підписуйся на розсилку новин на каналі Telegram. Дізнавайся першим найважливіші та найцікавіші новини!
