Кременчуцьке комунальне ТБ: куди йдуть мільйони з міського бюджету?

Відверто хамство час від часу звучить не від випадкового коментатора у соцмережах, а від посадовця–міського голови Кременчука Віталія Малецького. Він відкрито атакує незалежних журналістів міста, називаючи їх брехунами, та погрожуючи не допуском на заходи. Це лише частина стратегії контролю над інформаційним полем міста. Під контролем міської влади–Кременчуцька міська телерадіокомпанія (КТРК), яка щороку отримує мільйони гривень із наших з вами кишень. У її штаті налічується аж близько 50 осіб і при цьому підприємство замовляє передачі у пов'язаних із владою компаній. Сьогодні ми розповімо, як працює ця телевізійна, приручена система та кому вона вигідна й чи не є це банальним зливом бюджетних коштів?

Україні медіа, які фінансуються з бюджету, повинні працювати в інтересах громади, а не місцевої влади. Принаймні такий фокус було заявлено керівництвом держави. Саме для цього ще у 2016 році почалася реформа комунальних ЗМІ. Закон передбачає, що комунальні телеканали та газети повинні або припинити роботу, або стати незалежними від влади. Для цього були прописані й чіткі правила: щонайменше половина контенту має бути присвячена локальним подіям, обов'язковою є трансляція засідань місцевих рад, але контроль за незалежністю забезпечуватиме наглядова рада. Щоб запустити цей процес Національна рада з питань телебачення та радіомовлення ухвалила всі необхідні документи для реформування комунальних ЗМІ: типові статути, трудові договори та порядок обрання наглядових рад. Однак війна загальмувала цю реформу, відклавши її старт до завершення воєнного стану.

І якщо реформа стала на паузу, то фінансування муніципальних медіа у деяких містах лише зросло. Так сталося і в Кременчуці, де влада використовує цей період для того, щоб зберегти повний контроль над комунальною телерадіокомпанією. Щороку на КТРК виділяють понад 20 млн грн із міського бюджету в рамках сприяння розвитку інформаційної діяльності КП «Кременчуцька міська телерадіокомпанія» на 2022-2026 роки. За неї депутати проголосували на сесії ще у 2021 році. Вона передбачала, що впродовж 4-х років комунальних медійників профінансують із міського бюджету на 132 млн грн.

І це при тому, що триває війна, і місто могло б інвестувати ці кошти у критичну інфраструктуру, підтримку військових чи соціальні програми. Про те, що у місті скорочують інші витрати на медицину, на громадський транспорт, на КТРК витрати не скоротились.

Але комунальне телебачення залишається пріоритетом навіть попри низьку глядацьку аудиторію. При цьому основні їх сюжети–офіційні заходи за участю мера та чиновників. Є прихована реклама, сюжети про місцевий бізнес без позначки реклами, є джинса–матеріали на користь чинної міської влади та наклепи на конкурентів, які порушують низку журналістських стандартів.

Можна побачити, що на Youtube більшість цих сюжетів набирають лічені перегляди. Канал не має значного впливу, не є рейтинговим ЗМІ, а його основний глядач, схоже, лише міська влада, яка ж його й фінансує.

Про штати КРТК
Давайте розберемось скільки ж людей працює на КТРК, тобто створюють цей багатомільйонний контент. За даними аналітичного порталу Openatabot, який агрегує фінансові звіти компанії, у штаті комунального телеканалу у 2023 році було 59 осіб, у 2024–49.

Це доволі велика команда, якщо порівнювати з іншими регіональними медіа. У приватних телеканалах області значно менше працівників.

Наприклад, на Візиті над створенням щоденних випусків новин, програм «У фокусі», «Розслідувачі», «Я волонтер», «ВПО», «Незвіданий Кременчук», «Спеціальний репортаж», «Час розмов», робота з соцмережами, працює 12 фахівців.

А ось історія із КТРК. Останнім часом телеканал випускає лише 6-8 коротких сюжетів для щоденних новин. При цьому у кадрі з'являється не більше 10 журналістів та операторів.

Навіть якщо додати технічний персонал і людей, які залишаються за кадром, на кшталт монтажерів, звукорежисерів, бухгалтерів чи водіїв, цифра у 50 працівників виглядає завищеною.

Виникає питання: чи не частина колективу комунальної телекомпанії мертвими душами, тобто людьми, які отримують зарплату, але не виконують реальну роботу?

Щоб з'ясувати, хто саме працює на комунальному телеканалі та чи відповідає реальна кількість працівників, заявленій, ми надіслали інформаційний запит до КТРК.

Водночас депутатка міської ради Лариса Гориславець, яка вже 4 роки систематично намагається офіційно отримати ці дані, також неодноразово зверталася із запитами.

Оскільки телеканал фінансується з міського бюджету, тобто коштом громади, комунальне підприємство було б зобов'язане надати відповідь.

Проте ані ми, ані депутатка так її отримали.

Кошти на зарплату
А тепер найцікавіше, на що витрачається левова частка грошей, отриманих комунальним телебаченням. Ці кошти виділяються на зарплату і на утримання даного комунального підприємства. Зарплата–це одна із найбільших статей видатків КТРК.

Фінансові звіти підтверджують, що витрати на зарплати там стабільно високі. У 2022 році на заробітну плату перерахували загалом понад 8 мільйонів гривень, У 2023 році ця сума зросла до 12 мільйонів. У 2024 році вона перевищила 13 мільйонів гривень. Погодьтесь, непогано, особливо якщо згадати, що мова йде про воєнний час.

І тут знов таки особливу увагу привертає зарплата керівника КТРК Сергія Перепелятника. За даними його декларації, за 2023 рік, поданої до Національного агентства із запобігання корупції, йому нарахували 1 мільйон 126 тисяч гривень. Щомісячно це майже 94 тисячі гривень або 76 тисяч гривень після сплати ПДФО та військового збору.

Зарплата заступниці директора КП Вікторії Пальчик у 2023 році склала 470 тисяч гривень. Це близько 40 тисяч на місяць або 32 тисячі гривень після сплати податків. Інформацію ми отримали з тієї ж декларації.

Ще один заступник Антон Воробйов за 2023 рік задекларував 430 тисяч гривень зарплатні. У 2024 році він звільнився з посади.

Ось вам для порівняння зарплатня директора муніципальної телекомпанії міста з Хмельницького Миколи Крентовського за 2023 рік склала 341 тисячу гривень, директора КП ТРК «Вежа» з Івано-Франківська Тараса Зеня 431 тисячу гривень, директорки комунального телерадіокомпаніа «Новий Чернігів» Наталії Левочко 501 000 грн.

Середня зарплата у Полтаві, за даними агенції з пошуку роботи, 19 600 грн.

Погодьтесь, зарплати на комунальному телебаченні виглядають завищеними, особливо якщо врахувати, що немає можливості дізнатися, хто і яку саме роботу виконує, скільки людей реально залучені у створення контенту та чи виправдані такі витрати?

Кошти на пальне
Це ще один штрих до загальної картини використання міських коштів на комунальне телебачення, який привертає увагу, є використання бюджетних коштів на пальне для КТРК.

Із відкритих даних видно, що на ці потреби витрачаються сотні тисяч гривень. Наприклад, на 2023 рік замовили бензину та дизелю на пів мільйона гривень, а у 2024 ця сума зросла до 663 тисяч гривень.

У 2024 році на балансі КТРК числилось 4 автомобілі. Це викликає закономірне питання: якими саме маршрутами вони пересуваються?

Проведемо нехитру арифметику. До вже закладених у бюджеті 663 тисяч гривень на пальне у січні 25 року, КТРК додатково замовило ще 1300 літрів бензину А-95 та 1050 літрів дизпалива, витративши на це понад 100 тисяч гривень.

У середньому легковий автомобіль здатен проїхати від 8 до 12 кілометрів на 1 літрі пального. Звісно, відстань, яку можна подолати, залежить від об'єму двигуна, ваги автомобіля та місцевості, якої він рухається. Але виходячи із замовного літражу палива, журналісти телеканалу щодня повинні їздити по Полтавській області та по Україні для зйомок. Тоді б такий літраж міг би бути виправданим. Але що бачимо у новинах комунального телебачення?

Ось випуск новин за 31 січня: чотири сюжети про сесію міськради, яка проходила у будівлі мерії, сюжет про затримання депутата Дядика, де використано фото і відео правоохоронців, сюжет про передачу допомоги 116 й ОБР, де записано коментар мера у мерії, сюжет про молодіжний парламент, їхній офіс знаходиться по вулиці Шевченка, а це центр міста, ще один сюжет, де використано відео «Стоп фейк», сюжет про десятиріччя Асоціації людей з інвалідністю «На крилах надії України», записано у міському палаці культури, що приблизно за шість хвилин їзди від офісу КТРК, а це 1,8 км в одну сторону. Далі сюжет про хокей, де використано відео федерації хокею України.

Тобто за цей день витрата пального могла становити всього 1-2 літри. Або візьмемо випуск новин за 15 січня. То за нашими підрахунками, за цей робочий день журналісти могли витратити до 5-6 літрів пального.

Як бачимо, багато сюжетів не потребують виїздів узагалі. Якщо ж виїзди і відбуваються, то здебільшого це прощання із військовими, які зазвичай відбуваються у міському палаці культури. Всього за кілька хвилин їзди від офісу КТРК. Отже, постає питання: кого возять і куди витрачають таку кількість пального, якщо більшість сюжетів телеканалу можна зробити не виходячи із кабінету або у межах центральної частини міста?

У таких умовах витрата понад двох тисяч літрів бензину та дизелю виглядає щонайменше підозрілою. Чи відповідає використання бюджетних коштів реальним виїздам? Чи це черговий приклад неефективного витрачання грошей громади? Питання без відповіді.

Штат великий, але частину роботи КТРК довіряє стороннім підрядникам
Відсутність доступу до штатного розпису КТРК лише підсилює ці питання. Ну і найцікавіше: якщо в комунальній телерадіокомпанії дійсно працює 50 осіб, то чому частину роботи довіряють стороннім підрядникам?

Про те, що КТРК залучає сторонніх підрядників, стало відомо у 2022 році, коли комунальний телеканал почав укладати договори із приватними фірмами на виробництво телепрограм.

Тобто ще раз: маючи в штаті 50 осіб, телеканал фактично віддав частку роботи стороннім працівникам. Причина цього рішення може бути цілком прагматичною. Програма фінансування передбачала вихід друкованої газети, на випуск якої закладали 9 мільйонів гривень. Але у зв'язку із російським вторгненням газета перестала виходити. Ці гроші залишилися у бюджеті підприємства. І щоб їх не повертати місту, ймовірно, було вирішено спрямувати на нові послуги, тобто найняти сторонніх людей для виробництва контенту.

Які ж компанії отримували гроші? За нашими даними, у 2022 році КТРК уклав щонайменше п'ять угод на виробництво телевізійного контенту. Два договори підписали із ФОП Світлана Леонова з Полтави. Вона отримала майже 400 тисяч гривень за створення телепередач. Згідно з реєстраційними даними, підприємиця має понад 20 дуже різних між собою видів діяльності від прибирання будинків до оптової торгівлі меблями. Це викликає питання, наскільки вона є спеціалістом у виробництві телевізійного контенту і чому саме її комунальне ТБ обрали для виробництва цієї роботи.

У 2023 році Леонова змінила головну діяльність і отримала ще 200 тисяч гривень від КТРК вже за ремонт обладнання, а вже у 2024 році припинила підприємницьку діяльність взагалі.
Тендери із Леоновою прописані так, що незрозуміло, які саме послуги вона надавала. У документах вказано лише, що вона допоможе у розробці концепції телевізійної продукції для двох програм: «Бізнес під час війни» та «Юридичні консультації для ВПО».

Та куди цікавіший термін виконання цих послуг за договором Леонова мала все зробити до кінця 2022 року. Тобто фактично за кілька тижнів оплата пройшла 28 грудня. Але є ще одна цікава деталь. Спробуйте знайти ці передачі.

В ефірі їх ми не бачили, на ютуб-каналі КТРК жодного випуску цих передач немає. У відкритому доступі переглянути їх також неможливо.
Інший ФОП Кирило Жуков отримав майже 200 тисяч гривень на виробництво циклу програм «Другий фронт». Проєкт, як вказано у назві тендеру, про унікальні історії волонтерів з Кременчука та інших міст України, в якому гості розповідають про свій досвід, мотивацію, виклики у волонтерському русі під час війни. Тема програми важлива, втім їх також неможливо знайти у відкритому доступі, хоча за договором Жуков повинен був виготовити понад 50 передач по 20 хвилин кожна.

Оплату провели 28 грудня. Тобто за два тижні він мав зняти 50 передач. Це по три програми на день, включно з вихідними днями. Для порівняння, КТРК має в штаті 50 працівників, але виробляє лише щоденний випуск новин тривалістю 20 хвилин.

Чому цілий штат комунального телеканалу не зміг створити цей контент, а один підприємець за два тижні зміг виготовити 50 випусків?

І знову ж, у відкритому доступі ми не знайшли жодного із цих випусків.

Третім розробником програм стало ТОВ телерадіокомпанія «Пріоритет». У червні та липні 2022 року їй замовили програми під назвою «Година з психологом». Проєкт передбачав, що фахівці з психології відповідають на питання глядачів, пов'язані із з перебуванням в тилу під час дії воєнного стану.

За договором передача мала 40-хвилинний хронометраж, мінімальна кількість випусків 12 передач, сума двох контрактів майже 100 тисяч гривень.

І тут стає ще цікавіше. ФОП Кирило Жуков та ТОВ «Пріоритет» пов'язані однією адресою: місто Кременчук, вулиця Переяславська, 55а. У договорі з Жуковим ця адреса вказана фактичною для листування, а для телерадіокомпанії пріоритет це адреса реєстрації. Інший факт власницею і засновницею пріоритету значиться Ірина Мовчан–мати нардепа Олексія Мовчана та сестра нардепа Юрія Шаповалова. По вулиці Переяславська, 55А ще зареєстровано ПП телерадіомовна компанія «Алюр», власниця якого також є Ірина Мовчан та одне з підприємств, серед власників якого нардеп Шаповалов. Ну і власне ця ж адреса, вказана адресою політичної партії Полтавської обласної організації «За майбутнє», яку очолює в області Юрій Шаповалов.

Таким чином, маємо парадоксальну ситуацію: міський телеканал, що отримує мільйони гривень із бюджету, замість створення контенту власними силами, віддає замовлення стороннім підрядникам.

Але чи справді вони такі сторонні, якщо мають зв'язки з місцевими політиками? Частину ж коштів комунальна телекомпанія витрачає на просування у соцмережах, хоча у штаті КТРК працює 50 осіб.

Здавалося б, вони самі мали б займатися наповненням сторінок у Facebook, YouTube чи Telegram, але ці кошти регулярно отримувала стороння підприємиця.

За даними її дата, ФОП Дарина Кузьміна у 2022-2023 роках майже щомісяця отримувала від 12 до 20 тисяч гривень за послуги рекламної кампанії консультаційно-інформаційні послуги.

Що саме входило в цей перелік, невідомо. Актів виконаних робіт у відкритому доступі немає.

Формулювання в договорах максимально розмиті. Наприклад, допомога в налагодженні процесів та допомога в організації роботи працівників замовника, що займаються просуванням медіа, веб та інших цифрових ресурсів у мережі Інтернет.

Фактично це означає будь-що що і водночас нічого конкретного. Загалом у Прозорро можна знайти 8 угод між КТРК та ФОПу з міною на загальну суму 632 з половиною тисячі гривень.

З 2019 року вона отримувала гроші за інформаційні послуги у соцмережах, потім за просування та за просування та контекст на медійну рекламу.

Замість підсумку
Підсумовуючи, варто сказати: комунальні медіа повинні працювати в інтересах громади, а не влади. У Кременчуці ж місцева влада використовує бюджетне фінансування КТРК для контролю над інформаційним полем, водночас дискредитуючи незалежних журналістів й усуваючи їх від висвітлення діяльності мерії.

Міський голова заявляє, що у Кременчуці немає незалежних ЗМІ, проте альтернативою бачить лояльні до влади медіа, що працюють за бюджетні гроші.

У результаті громада отримує не інформаційний мовник, а піар-агентство влади, яке фінансується з їх же кишені. Це не просто порушення журналістських стандартів, а механізм утримання контролю за рахунок бюджету. Але чи готова громада Кременчука і надалі платити за цей телепродукт?

А тим часом тиск на журналістів у місті загострюється. Кременчуцька газета готує позов проти заступниці мера Ольги Усанової. А журналісти Кременчуцького телеграфу вже звернулися до поліції через погрози. Тим часом питання прозорості КТРК привертає увагу не лише громади, а й правоохоронців. Було відкрито кримінальне провадження щодо діяльності телеканалу. Проте ухвали Автозаводського районного суду свідчать, що суд здебільшого відмовляє слідчим у доступі до документів через нібито недостатню аргументацію. Отже, навіть у межах розслідування структура, що фінансується з бюджету громади, залишається фактично закритою для контролю.

Тут можна пригадати використання журналістів КТРК під час перевірки закладу, власницею якого є дружина Віталія Малецького–Марина. Як писала Кременчуцька газета, планова перевірка Держпродспоживслужби супроводжувалась фото–та відео зйомкою працівниками КТРК. Що це, як не задіяння свого ж медійного інструменту, фінансованого міським бюджетом у власних цілях?

Роксолана Жукова