Вічна пам'ять воїну!
Для багатьох кременчужан цей сонячний день не викликає радощів, адже сьогодні місто прощається з воїном, який віддав своє життя у кровопролитній війні, яку розв'язала росія. Містяни, стоячи на одному коліні, живим коридором провели тіло Миколи Сіпка – захисника, полеглого за свободу та незалежність України.
Біографію загиблого воїна розповів військовослужбовець з позивним «Лиман»:
«В цей день ми прийшли попрощатися з захисником своєї Батьківщини – молодшим сержантом Сіпком Миколою Івановичем 1969 року народження.
Народився і проживав у місті Кременчук. Був одружений, мав доньку. Навчався в загальноосвітній школі №3. Закінчив ПТУ №16. Працював на Кременчуцькому нафтопереробному заводі.
Призваний на військову службу під час мобілізації 31.08.2023 року. Займав посаду командира мінометного взводу мінометної батареї.
Загинув 28 березня, виконуючи бойове завдання по захисту України, мужньо виконавши військовий обов’язок в бою за Україну, її свободу й незалежність в районі населеного пункту Новодарівка Пологівського району Запорізької області.
Вічна пам’ять українському воїну-герою, який до останньої хвилини свого життя стояв на захисті Батьківщини».
Сьогодні на прощання прийшли багато людей, серед яких – Анатолій, співробітник Миколи:
«Я з ним проробив десь год 15. Хороша людина, колега хороший був. Завжди допомагав, коли треба було. Ми на НПЗ працювали».
Теплим словом згадав захисника і його племінник Дмитро:
«З дитинства його знаю, як доброго, ввічливого, гарного чоловіка. Бо ми з моєю двоюрідною сестрою, тобто його дочкою, постійно проводили час, в переважній більшості. Ну і він як батько супроводжував її. Дуже гарна людина, дуже добра людина.
Дуже шкода, що так трапилося, що він загинув.
Я дізнався [що Микола пішов на війну, - авт.] від його доньки. Вже після того ми з нею спілкувалися. У нас є спільна справа, скажімо так. Тому що в неї чоловік також віддав своє життя за нашу державу. Тому я як адвокат допомагаю їм вирішити соціальні питання.
Я бачив тільки фотографії з його зображенням. Що він у військовій амуніції. Що він у районі бойових дій.
Звісно, це дуже гарна людина, яка залишить відбиток у моєму серці і в серці вцілому нашої сім'ї. Дуже шкода, що гарні люди покидають в цей час нас, тому що хороших людей дуже мало залишилося. Це дуже добра, дуже гарна людина».
Місцем відспівування воїна обрали Свято-Миколаївський собор. Місцем поховання – меморіальний сектор почесних поховань Захисників і Захисниць України на Свіштовському кладовищі.
Артем Кузьменко
