Від 3D-моделі до музейної експозиції.
Учора у Кременчуцькому краєзнавчому музеї відкрилася дещо незвична експозиція. Вона проходить у рамках наукового дослідження Всеукраїнського конкурсу-захисту науково-дослідницьких робіт учнів-членів МАН України. Її автор — Андрій Риндін, учень 10-А класу Кременчуцького ліцею №4 «Кремінь».
«Ми говоримо про одну з найактуальніших проблем нашого часу — про збереження найціннішого, людського життя. Саме цьому питанню присвячена наша незвичайна виставка моделей боєприпасів, які власноруч створив учень кременчуцького ліцею. В Україні в умовах постійних обстрілів крилатими ракетами, дронами та іншим, а особливо в місцях, де тривають бойові дії, на, здавалося б, мирних територіях усе частіше трапляються міни та вибухонебезпечні предмети. Це боєприпаси, що становлять смертельну небезпеку для цивільних і військових. Під час екскурсій у залі війни ми завжди нагадуємо і дітям, і дорослим про те, що небезпечно брати предмети, які ви не знаєте. Особливу увагу на це звертають у багатьох навчальних закладах нашого міста. Міни — тихий і дуже часто невидимий ворог і вбивця. Вони можуть бути поруч із нами: у лісі, на узбіччі доріг, серед трави або листя, на узбіччях і просто під ногами. Потрібно пам’ятати, що кожен крок може бути небезпечним та останнім», — розповіла на відкритті виставки завідувачка науково-дослідного експозиційного відділу краєзнавчого музею Вікторія Ширай.
Сам Андрій Риндін розповів, що в рамках своєї наукової роботи створив 3D-моделі трьох боєприпасів. Також зазначив, що робота клопітка: у програмі спочатку створюється 3D-модель, яку потім друкують на 3D-принтері.
Хлопець відтворив боєприпаси зразків радянської армії, які й нині перебувають на озброєнні різних армій. Їх розкидають із повітря, і вони є вкрай небезпечними. Особливо міна, яку називають «пелюсткою». Вона теж представлена в експозиції.
Міна «Пелюстка» — це розмовна назва протипіхотної міни типу ПФМ-1 (та її модифікацій). Назву вона отримала через характерну форму, схожу на пелюстку або маленьку іграшку, — і в цьому її головна підступність. Це не смертельна, але травмуюча міна. Вона містить невелику кількість вибухової речовини й спрацьовує при натисканні ногою. Основна мета — не вбити, а травмувати, часто призводячи до ампутації стопи. Саме тому такі міни вважають особливо цинічними.
Є в експозиції і «лимонка» — це розмовна назва осколкової ручної гранати Ф-1. Бойова осколкова граната оборонного типу вибухає після спрацювання запалу, уламки корпусу розлітаються на десятки метрів, що робить її вкрай небезпечною навіть без видимих пошкоджень.
Про всі ці небезпечні боєприпаси знає бабуся хлопця, яка мешкає в населеному пункті Берислав на Херсонщині. Каже, що люди в їхній місцевості зустрічають їх навіть на подвір’ях.
«Люди часто травмуються. Така погода — грязюка ще й замазує їх, щоб не було видно. Прилітає у будинки, і це дуже сумно, і дуже хочеться миру. І на подвір’я декілька разів прилітало — і КАБи, і “Гради”. Знайшла якусь трубу, почала її тягти, коли витягла — приїхали сапери, кажуть: “Що ви робите? Це від “Града” якась частина”. Дуже рада, що хтось показує це все. Сама я цього не бачила, але чула, як дуже багато людей підривалося на цих “пелюстках”. Ідеш дорогою — нічого не загрожує. І раз — травма», — розповідає жінка.
Вона говорить, що тема, яку обрав для наукової роботи внук, дуже актуальна.
До речі, Андрій — з родини моделістів. Ігор Ридигін відомий своїми моделями, але зізнається, що боєприпаси раніше не моделював.
«Тут представлені міни, які не лише склеєні, але й виготовлялися за допомогою силіконових форм, 3D-моделювання, обробки і так далі. Я більше по папері. Я моделіст, який виготовляє моделі саме з паперу. Тобто я трішки дотичний до цієї виставки», — говорить чоловік.
Він нагадав, що спочатку була ідея розробити моделі, які використовували б у школах. Але з’ясувалося, що там уже є муляжі справжніх боєприпасів, тож довелося змінити тему.
«Тому трішки було змінено напрям самої роботи. І це дійсно дуже потрібно, тому що ці міни дуже небезпечні. Існують міжнародні конвенції проти застосування даних виробів, тому що вони завдають шкоди — вони не вбивають», — говорить батько розробника.
Проте для наочної демонстрації ці боєприпаси, які роздрукував на 3D-принтері десятикласник, є дуже актуальними.
«Хочеться ще й нагадати щодо вибухонебезпечних предметів. Минулого року ДСНС розмінували і знищили приблизно мільйон вибухонебезпечних предметів. За їхніми даними, щодня гине приблизно 2–3 цивільні людини від цих предметів і близько 10–20 людей отримують травми. Тому нагадую правила поведінки у випадку, якщо ви знайшли вибухонебезпечний або якийсь підозрілий предмет. По-перше, не чіпати його руками ні в якому разі. Зберігати спокій, відійти на безпечну відстань і зателефонувати за номерами 101 та 102. Будьте здорові, бережіть себе — і все буде Україна», — говорить Вікторія Ширай.
Тож усі, кого зацікавила ця експозиція, можуть переглянути її в Кременчуцькому краєзнавчому музеї.
Олена Ліпошко
Фото авторки
