Держава визнала вплив маркетингових механізмів на вартість ліків, однак поки що кременчужани не відчули це на власних гаманцях.
З початку року в Україні стартувала масштабна реформа ринку лікарських засобів — держава взяла курс на зниження цін та підвищення доступності ліків для населення. Проте, як зазначає Центр громадського моніторингу та контролю, вже за кілька місяців процес уповільнився. Причина — гарячі суперечки навколо маркетингових платежів, які виробники ліків сплачують аптекам за просування своїх препаратів. Саме ця практика, донедавна майже невидима для широкого загалу, стала головною точкою напруги в реформі. Аптечний бізнес називає її критично важливою для виживання мереж, а держава — джерелом штучного здорожчання ліків.
«Значну роль у зростанні цін відіграють високі маркетингові платежі, які отримують аптеки за продаж конкретних ліків. Це призводить до того, що українці часто купують дорожчий препарат, коли на ринку є дешевший аналог з тією ж самою діючою речовиною, однак аптека не зацікавлена в його продажу», - заявляв Міністр охорони здоров'я Віктор Ляшко.
Так держава вперше офіційно визнала вплив маркетингових механізмів на ціну ліків, що й стало підґрунтям для подальших змін.
Аптеки «зростали» мережами
Маркетингові платежі з’явилися в Україні як інструмент просування лікарських засобів ще у 2000-х роках. Ідея полягала в тому, що виробники можуть оплачувати аптекам маркетингові послуги, наприклад, за виставлення свого препарату на видне місце або за рекомендацію провізором того чи іншого бренду. Центр громадського моніторингу вказує, що з часом ця практика стала основним джерелом прибутку для аптек, і саме вона частково стимулювала так званий «аптечний бум».
Наша редакція, у свою чергу, проаналізувала, чи дійсно цей факт спостерігався у Кременчуці. Для цього попросили Державну службу з лікарських засобів та контролю за наркотиками у Полтавській області, надати дані щодо кількості аптек, які відкрилися за останні три роки та майже за пів року поточного року. Разом з тим, поцікавилися й скільки з них закрилося за цей же проміжок часу (див. інфографіку).
Як бачимо, інформація відповідає дійсності. Скоріш за все, розширювалися мережі аптек, які будували бізнес-модель саме навколо маркетингових платежів: більше точок продажу — більші виплати від виробників.
Держслужба з лікарських засобів Полтавщини повідомила нам, що проводила перевірки у аптеках нашого міста на предмет додержання вимог законодавства щодо якості лікарських засобів у процесі їх транспортування, зберігання, реалізації тощо. У підсумку були встановлені порушення порядку відпуску препаратів, їхньої якості під час роздрібної торгівлі; у деяких аптеках не дотримувалися вимог санітарно- протиепідемічного порядку та Технічного регламенту щодо медичних виробів тощо.
Однак питання ціноутворення та перевірки рівня цін на лікарські засоби знаходиться поза межами цієї служби.
Враховуючи, що Головне управління Держпродспоживслужби в Полтавській області здійснює державний нагляд, зокрема, за дотриманням суб’єктами господарювання вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін, ми попросили їх проінформувати, чи проводили вони відповідні повірки в аптеках Кременчука.
З відповіді на наш інформаційний запит дізналися, що з 1 березня по 1 червня 2025 року установа провела перевірку 47 аптек: одна була за планом, 26 – позапланових за зверненням фізичних осіб, а 20 проводилися за дорученням Прем’єр-міністра України. За результатами позапланових заходів застосовано адміністративно-господарські санкції на суму 422 тис. 932 грн. До бюджету сплачено 252 тис. 363 грн.
Було складено 20 протоколів про адміністративне правопорушення на посадових осіб суб’єктів господарювання на 2 тис 550 грн, за повторне порушення – на 3 тис. 400 грн тощо.
Ще 5 приписів склали про виконання законних вимог щодо усунення порушення порядку формування, встановлення та застосування державних регульованих цін.
У відомстві зазначають, що у разі виявлення під час проведення перевірок суб’єктів господарської діяльності фактів штучного завищення цін та безпідставного включення до вартості лікарських засобів та медичних виробів витрат, пов’язаних з маркетинговими послугами, вживатимуться заходи щодо усунення виявлених порушень.
Плюси та мінуси реформування
Центр громадського моніторингу та контролю повідомляє, що маркетингова система мала як свої сильні сторони, так і очевидні ризики. З одного боку, завдяки маркетинговим виплатам аптеки мали можливість підтримувати операційну діяльність, розширювати асортимент, покривати витрати на навчання персоналу й навіть пропонувати знижки на окремі позиції. Частина аптечних мереж стверджує, що без цих виплат багато закладів не змогли б вижити в умовах конкуренції.
З іншого боку, саме через маркетингові платежі вартість ліків часто зростала: витрати виробника на маркетинг закладалися у відпускну ціну препарату, збільшуючи її подекуди на понад 30%. Крім того, аптеки ставали фінансово зацікавленими в продажу не найбільш доступного чи ефективного препарату, а того, за який передбачені найбільші виплати. У підсумку клієнт часто отримував дорожчий препарат, хоча на ринку був дешевший аналог з тією ж діючою речовиною.
Із початку реформи ринку лікарських засобів питання маркетингових платежів стало предметом гострих дискусій.
У березні 2025 року уряд тимчасово заборонив аптекам отримувати оплату за просування окремих лікарських засобів. Це стало знаковим кроком, який викликав неоднозначну реакцію серед учасників ринку. Частина фармацевтів вважає заборону поспішною і такою, що загрожує зменшенням асортименту ліків (особливо у віддалених регіонах). Натомість прихильники заборони наголошують: вільний ринок має працювати без прихованих стимулів, а споживач повинен отримувати об'єктивну інформацію про ліки та можливість обирати не за порадою провізора, зацікавленого у маркетинговій винагороді, а за якістю й доступністю препарату.
Крапку не поставлено
5 травня 2025 року під головуванням заступниці голови Офісу Президента Ірини Верещук відбулася онлайн-нарада робочої групи за участі представників Міністерства охорони здоров’я, фармкомпаній та аптечних мереж. Ключовим стало питання визначення граничного рівня маркетингового відсотка після завершення періоду повної заборони.
У дискусії щодо майбутнього маркетингових платежів сформувалися три основні позиції. Перша — це повна заборона таких виплат, яку підтримують окремі представники держави та пацієнтських організацій, вважаючи її єдиним способом усунути конфлікт інтересів та знизити ціни на ліки. Друга позиція — компромісне рішення, яке пропонує встановити обмеження на рівні 12%. І третя — точка зору аптечних мереж, які наполягають, що граничний рівень має становити не менше 15%. Саме суперечності між цими трьома підходами наразі й гальмують просування реформи.
Остаточне рішення щодо долі маркетингових платежів держава ще не ухвалила — процес реформування галузі триває.
Нагадаємо, дешевші ліки: міф чи реальність?
В Україні знизять ціни ще на понад 100 медпрепаратів.
Перевірки в аптеках та медзакладах: нараховано понад 19 млн грн штрафів.
Любов Мирна з використанням інформації Центру громадського моніторингу та контролю
