Кременчугская газета
Kremenchuk, Poltava Oblast, Ukraine
Четверг, 19 Сентября 2019 года
Facebook Twitter Instagram Кременчугская газета на Youtube

Вы здесь

Кременчук vs Кобулеті: екологічний та соціальний досвід Грузії

 

17 августа 2019 09:00

Враження, спостереження та порівняння деяких моментів життєдіяльності двох міст.

Нещодавно журналістка нашої редакції побувала на екологічному семінарі «Think Green» у грузинському місті Кобулеті. На власні очі вона побачила, що у цій красивій та сповненій туристичними принадами країні вистачає різних проблем, зокрема екологічних. Проте Грузія впевнено рухається до європейських еко-стандартів, підтримуючи порядок не тільки на вулицях, а й у питаннях безпечної життєдіяльності.

Благоустрій – не показуха, а норма життя

У туристичному містечку, що на березі Чорного моря, ми не побачили жодного безхатченка. Невелике затишне Кобулеті з 18-тисячним населенням за радянських часів вважалося одним із найкращих курортів. Та й сьогодні своїми вулицями воно нагадує листівку з туристичного курорту. Поруч із висотками та готелями, уздовж доріг, у дворах та на тротуарах ростуть екзотичні дерева та квіти. Бананові та фінікові пальми, гранатові дерева, високі хвойні і бамбукові сади – майже всі гігантських розмірів. Адже окрім того, що тут для рослин сприятливий клімат, за ними активно доглядають комунальники.

Побачити наслідки обрізки дерев (чи, як це заведено у Кременчуці, нещадного кронування) тут практично неможливо. Так, за дерево, яке господар самовільно без узгодження із владою зрубає чи спиляє у своєму дворі, він заплатить чималий штраф. Це стосується і дерев на вулицях всієї країни – рубати/кронувати їх на власний розсуд не можна. Зазначимо, що з літака Грузія виглядає суцільною зеленою плямою.

А тим часом у Кременчуці…
У березні 2019 року на вул. Троїцький, біля підприємства «Ампер», нещадно обрізали крони 17 каштанів. Сума відновної вартості дерев – 74 тис 733 грн 36 коп. Однак винним «світить» штраф лише у 1 тис 700 грн

У Кобулеті, як і у Тбілісі чи Батумі, де також побувала наша журналістка, ідеальні дороги. За словами місцевих жителів, відповідають за це можновладці кожного міста.

Зауважимо, що більшість вулиць обладнані велосипедними доріжками, новими знаками та світлофорами. Утримують все це у задовільному стані також комунальні служби.
Враховуючи, що Кобулеті – це туристичне місто, кошти на його благоустрій спрямовують як із державного, так і з місцевого бюджетів.

А тим часом у Кременчуці…
Ще у квітні 2017 року у Кременчуці дали старт розвитку велосипедної інфраструктури, погодивши відповідну програму. Однак донині у місті так і не з’явилися велодоріжки. Чергову обіцянку щодо їх створення у парку «Придніпровський» озвучили на виконкомі наприкінці липня 2019 року.

 

Підприємництво та зарплати

У грузинських містах дбають не лише про благоустрій, а й про самих мешканців. Як розповіла волонтерка та організаторка проекту «Think Green» Тіко Кхубулашвілі, окрім соцпідтримки малозабезпеченим громадянам та допомоги родинам при народженні дитини, політика країни націлена на розвиток економіки та підприємництва. Тому більшість громадян тут часто працюють самі на себе. А через ліберальні податки багато іноземців їдуть до Грузії створювати власний бізнес.

Щодо оплати праці в державних установах, то середня зарплатня, скажімо, молодого вчителя чи лікаря складає близько 500 ларі (приблизно 4 тис 500 грн).

«Але це лише початок. Для них існують заохочення, підробітки у гуртках, що діють при закладах, і так далі. Молодь активно стимулюють лишатися на своїх місцях», – розповіла учасникам екологічного семінару педагог Кобулетського університету Марія Тсулукідзе.

Наприклад, при Кобулетському коледжі функціонує дитсадок, який водночас є яслами і підготовчою школою. Це не лише зручно для викладачів чи студентів, у яких є діти, а й вигідно для молодих вихователів, які працюють у обох закладах одного приміщення.

Натомість окремі професії, наприклад, у сфері IT-технологій, дозволяють отримати молодому спеціалісту зарплату до 3 тис ларі (майже 30 тис грн).

А тим часом у Кременчуці…
Малецький і компанія докерувалися: малечу у реанімації дитячої лікарні скоро рятувати буде майже нікому. Із закладу звільнилося багато фахівців. Деякі з них вказували, що причиною цього став не лише рівень заробітної плати, а й умови праці.

Середня ж зарплатня по Грузії становить близько 935 ларі (понад 8 тис грн). Однак, як і в нашій країні, рівень зарплати залежить від місця проживання. Так, у столиці він найвищий та зменшується залежно від віддаленості району.

 

Комуналка та щоденні витрати

Про фінансові проблеми грузини розповідати не люблять. Питання оплати комуналки тут не є приводом для розмов. Скажімо, за трикімнатну квартиру у зимовий опалювальний період сплачують від 80 до 100 дол. США (від 2 до 3 тис грн).

А своєрідну «субсидію» отримують лише ті , хто має зарплатню, меншу за грузинську мінімалку. Вона також залежить від місця проживання та коливається в межах 10-71 доларів США.

Також у різних регіонах – різні ціни на продукти та інші побутові витрати. Наприклад, квиток на метро у Тбілісі коштує 0,5 ларі (близько 4 грн). Проїзд по місту автобусом – 1 ларі (близько 9 грн). Вартість проїзду від села до міста – від 3 ларі (27 грн).

Ціни на продукти харчування, як і на побутову хімію, подібні до українських. Хлібина коштує від 1,4 до 3,5 ларі (від 12 до 32 грн), консерви – від 2 ларі (17-20 грн). Дорожчі, ніж в Україні, м’ясні вироби (1 кг вареної ковбаси коштує від 12 ларі (110 грн), кілограм шинки – від 18 ларі (162 грн). Пляшка пива (0,5 л) – від 4,2 ларі (35 грн).

Доступні ціни і в закладах харчування. Скажімо, ситно пообідати, спробувавши національні хінкалі, хачапурі і грузинський лимонад у їдальня, кафе та ресторанах можна за 10-15 ларі (100 -150 грн).

А тим часом у Кременчуці… одні з найвищих тарифів на комунальні послуги серед інших міст України.

 

Чиста вода – з-під крану

Про грузинську воду. Її туристи п’ють у готелях та закладах відпочинку прямо з-під крану чи фонтанчиків. І чиста вона, перш за все, тому, що ситуацію з централізованою питною водою курирує приватний сектор. Як розповідають місцеві журналісти, через це між компаніями складається здорова конкуренція, тож і про якість води вони дбають не лише «для протоколу».

Компанія Georgian Water and Power (Вода і енергія Грузії) контролює більшу частину водопровідної інфраструктури країни і відповідає за якість питної води. Ця ж компанія має дві гідроелектростанції. До речі, подібні установи виробляють близько 88% електроенергії країни.

А тим часом у Кременчуці…
існує лише одне комунальне підприємство, яке надає послуги щодо централізованого водопостачання у помешкання. Час від часу кременчужани скаржаться на якість води, що тече з кранів, однак комунальники стверджують, що якість питної води відповідає нормам.

 

Екологічні проблеми

Серед багатьох плюсів життя у Грузії є ряд проблемних нюансів, над якими працюють і влада, і небайдужі активісти. Серед найважлившого – забруднення повітря. Разом із контролем проти вирубки дерев, у країні діє заборона паління у закладах відпочинку та харчування. Також у містах з’являється все більше моніторингових систем, що визначають рівень чистоти повітря та відсоток викиду речовин тих чи інших підприємств. Як вважають грузинські екологи, на забруднення атмосфери впливають не лише промислові підприємства, а й автомобілі. На їхніх дорогах не побачиш старих «жигулів» – усі їздять на іномарках.

Однак доступне розмитнення уживаних автівок, які зазвичай для економії переробляють під дизель, є найбільшим каталізатором екологічної проблеми у країні. І хоча на грузинських дорогах з’являється все більше електрокарів, питання дозвільних стандартів на експлуатацію старих автомобілів місцеві екологи постійно підіймають на обговорення.

А тим часом у Кременчуці… вже не перший рік говорять про необхідність встановити автоматизовану інформаційно-аналітичну систему, яка має постійно контролювати забруднення повітря у районі північного промвузла. Однак до цього часу ці плани так і не реалізовані.

 

Безпека громадян

Грузини звертають увагу і на протипожежну безпеку. Звідси – пильність громадян у держустановах, лікувальних і навчальних закладах. Оснащення будівель пожежною сигналізацією – обов’язкова складова роботи не лише керівників установ, а й місцевих мерій.

Так, Кобулетський коледж, у якому навчають молодь на 23 спеціальностях, на трьох поверхах, окрім пожежних гідрантів, має пожежну сигналізацію.

А тим часом у Кременчуці…таким захистом оснащена лише одна гімназія №9.

 

Грузія свідомо міняє ставлення до сміття та пластику

Друге важливе екологічне питання у Грузії – проблеми з переробкою сміття та відповідність європейським стандартам. Із жовтня 2018 року тут мала вступити в дію заборона на виготовлення, продаж та імпорт пластикових пакетів товщиною менше 15 мікрон. І хоча у маркетах поруч із паперовими пакетами все ще продають звичайні, у країні активно популяризують ідеї еко-торбинок та сумок із тканини.

Окрім цього, грузинські міста вдало переходять на розподіл сміття: скла, пластику та паперу. Деколи на вулицях виставляють ящики ще й для електронного сміття. У селах встановлюють баки для збору відходів – щоб люди його не спалювали. Також у Грузії будують сучасний комплекс з переробки небезпечних відходів.

 

Про медицину і не тільки

До інших відмінностей додамо, що лікування у Грузії здійснюється за рахунок страхової медицини. А 19-ти групам населення, куди входять діти, студенти, пенсіонери, люди з інвалідністю, вимушені переселенці та інші, держава забезпечує безкоштовне лікування. Що важливо, у лікарнях працюють висококваліфіковані медики. Останні повернулися до країни після реформування медицини упродовж декількох попередніх років та мають конкурентну зарплатню відносно медиків в інших країнах. Про це розповіла грузинська волонтерка Наті Шекілазде.

Також наша журналістка звернула увагу на те, що, гуляючи грузинськими вуличками, помічаєш охайних, веселих людей похилого віку. А це чи не один із індикаторів добробуту у країні.

Безперечно, Україна і Грузія – дружні країни. У нас спільні прагнення незалежності, розвитку вступу до Євросоюзу. Та все-таки явно простежується різниця у якості життя між нашими країнами і, зокрема, між Кременчуком та Кобулеті.

 

 

Ліна Романченко, Олена Сінтюріна

фото - Ліна Романченко, з інтернет-мережі

Подпишись на нас

Facebook Twitter Instagram Кременчугская газета на Youtube telegram Facebook Live
Если Вы нашли ошибку в тексте, выделите слово, нажмите CTRL+Enter и отправьте сообщение в редакцию

Другие новости

Афиша Кременчуга
Орфографическая ошибка в тексте:
Чтобы сообщить об ошибке, нажмите кнопку "Отправить сообщение об ошибке". Также вы можете добавить свой комментарий.

Мы в Telegram

Подписаться