Розповідь про місце, де не лише тисячами печуть пиріжки, відрами готують венігрет і варять козацьку кашу, а й гуртують людей задля повного розгрому ворога.
Кременчуцька газета продовжує знайомити читачів із волонтерською діяльністю наших земляків. Цього разу наша журналістка побувала у волонтерському центрі, який зараз діє у селі Недогарки, Піщанської тереторіальної громади. Розташований він у дещо незвичайному місці «Кучерява хата».
Це етносадиба, яка до повномасштабного вторгнення росії працювала в рамках кластеру Зеленого туризму Кременчуцького району. (Про нього в нашому регіоні Кременчуцька гаазета писала неодноразово). Але під час війни це місце перетворилось на волонтерський центр. Тут готують різні смаколики для наших захисників, фасують продукти, як потім через волонтерів відправляють на фронт.
Пиріжки під старовинними рушниками
На вході садиби застрічає його господарка, а зараз волонтерка Віталіна Нетребко.
Вона пригадує, що «Кучерява хата» стала своєрідним волонтерським центром не так давно – у січні цього року. До цього вона сама, як багато інших мешканців Піщанської тергромади готували їжу вдома, а потім передавали через волонтерів нашим захисникам.
«Ми з Людою Луц смажили вдома пиріжки, а потім зрозуміли, що тісно. А якось виклала в Фейсбуці допис про те, що треба зібратися у «Кучерявій хаті», аби ліпити вареники для бійців. І так зірки стали, що зібрались дівчата. Ось вже так понад два місяці працюємо.У нас доволі щільний графік дівчата, хоч трішки заморились, але говорять, що і далі готові готувати», - розповіла волонтерка.
Люди вже добре знають, що у «Кучерявій хаті» діє волонтерський центр. Віталіна Нетребко ж пригадує, що раніше у цій хаті проводились майстер-класи із приготування різних українських страв. Для того, аби відвідувачі мали змогу повністю зануритися в атмосферу, людям пропонували одягти старовинні сорочки, запнутися хустками. Тут готували борщі, пиріжки, вареники, діти робили затірки. Зараз дещо довелось прибрати, а дещо переставити. Адже зараз у цій етнохаті поруч із старовинними рушниками і макітрами зберігають продукти, які приносять люди чи волонтери, тут же міститься тара – пластикові контейнери, ящики.
«До нас приїжджають ліпити вареники із Кременчука, навіть з віддаленого від нас району - Раківки. Дехто з дітьми. Та навіть зараз це своєрідний музей. Приїжджаючи на допомогу, люди спочатку оглядають все тут, а потім приступають до роботи», - слова господарки «Кучерявої хати».
Постійно потрібна олія і борошно
Щодо продуктів, то їх несуть небайдужі, привозять волонтери. Це і олія, і яблука, і капуста – все хто що має.
«Як потрібно передавати продукти, то я викладаю допис на своїй сторінці в Фейсбуці, іноді стіл завалений. Нам завжди потрібні пластикові відерця із кришками, які закриваються, коробки картонні, в які пакуємо все готове. Постійно потрібна олія і борошно. Його ніби і привозять, але і розходиться швидко. Оце, як ліпили 500 пиріжків одразу, то пішло пів мішка. Овочі потрібні завжди. Зокрема, картопля. Не так давно за два дні «пішов» мішок. Начинка для пиріжків – картопля, у козацьку кашу додаєм картоплю, у венігрет теж її кришимо», - розповіла пані Віталіна.
Згадує, що люди і гроші донатять. Тоді замовляє продукти у Кременчуці і маршруткою по них їздить.
«Так я закуповую каву вагову, а потім вдома сідаю і фасую на менші порції. Іноді дівчата із клініки «МедАрт» допомагають це робити. Адже так виходить дешевше. Хочеться максимально витратити кошти, які донатять люди, щоб нагодувати хлопців», - говорить.
Так і мед, який приносять пасічники, не везуть відразу на фронт, а змішують із лимонами і вже така суміш їде до наших захисників.
«Аби бачили, якими руками хлопці хапають ті ж пиріжки»
Адже все, що роблять в «Кучерявій хаті», то лише на замовлення захисників. Їх отримують через волонтерів Піщанської громади Сергія і Віталія Горбів, Руслана Погорільця (про них читайте нижче), волонтерського центру, що діє на базі Кременчуцького ВПУ №7, та від інших.
«Дуже багато передаємо туди, де зараз найгарячіше - під Бахмут. Аби бачили, якими руками хлопці хапають ті ж пиріжки. (Нам показують відео). Наші захисники дуже часто не мають змоги готувати. Навіть якщо кошти, то продукти ніде купити і приготувати. Адже дим від вогнища може вказати ворогу, де позиції, тож нас просять готову і ситну їжу. Ось козацька каша (складається з пшона, картоплі, м’яса) підходить ідеально. Борщі не готуємо, знаю, дехто з дівчат варить капусняки, але ми поки не брались за ці страви», - із розповіді волонтерки.
У день, коли приїжджали журналісти, у «Кучеряву хату» привезли 4 шмати сала. Їх засолюють і на фронт. Згадують, що на початку війни був випадок, коли люди у їхньому селі на заклик волонтерів про потребу в м’ясі зарізали свиню і віддали всю тушу.
У кожної із цих жінок один чи і два сини на війні. Про це говорить Віра Москалик, жителька села Недогарки. Вони впевнені, що готують для того, аби нагодувати бійців. І не важливо - чиїх синів. Говорять, що десь і їх дітей нагодують. Розповіли і про рецепт недогарівських пиріжків. На літр води треба взяти 100 грам дріжджів, цукру і зробити тісто, як на оладки. Це буде опара, а коли вона почне репатися, туди додати борошно і замісити м’яко. Щоб були пухкі, то треба, щоб тісто крізь пальці протікало. А заговорювати їжу треба на всіх етапах.
Поспілкувались журналісти і з волонтерами, які доставляють смаколики, виготовлені в «Кучерявій хаті».
«У нас уже діє команда. Активно почали працювати 26 лютого, коли з’явилось оголошення, що потрібна допомога нашим ракетникам. Тоді ж поїхали під військову частину і почали допомагати – і в відновленні техніки, і в закупці акамуляторів. Тоді патріотизм був на найвищому рівні. Ворота військової частини не закривались. Зараз працюємо за різними запитами наших військовослужбовців. Крім продуктів, потрібно відновлювати техніку. Не військову, а ті ж звичайні легковики. Нещодавно військовим, які у нас в районі, потрібна була допомога з дошками, ось ми домовлялись з держлісгоспом і закрили цю потребу», - розповів Віталій Горб. До речі, він ще працює в аварійно-диспетчерській службі Кременчукгазу.
Його батько із товаришами - кременчужанином Володимиром Онопком і волонтером Володимиром Івановичем діяли волонтерами з 2015 року. До повномасштабного вторгнення росії в Авдіївку постійно возили допомогу. Були навіть на крайній точці, де стояли наші хлопці, яку називають «Мурашник».
Але роботи побільшало і до цієї команди долучився Руслан Погорілець – директор Піщанського центру культури і дозвілля. Він розповідає, що возять допоомогу раз на тиждень, а ось у крайню поїздки вся допомога в одну автівку не помістилась. Є ще один мікроавтобус, не так давно його двигун вийшов із ладу і із волонтерської поїздки його вививозили.
«Багато хлопців, яким возив допомогу Сергій Горб у минулі роки, вже стали командирами, говорять про свої потреби, а з деякими знайомимось уже під час поїздок, обмінюємось номерами. Зараз до збору коштів долчається багато людей: і бізнесмени, і вчителі, і учні. 5 ліцей Кременчука активно допомагає. І коштами, і смаколиками, і оберегами. Саме вони зібрали кошти вже на 5 старлінків. Ми це все безпосередньо доставляємо», - розповів Руслан.
Нещодавно волонтери з Дніпра розповіли кременчужанам, що у госпіталі пораненим хлопцям потрібна допомога.
«Коли її доставляють в медзаклад, то розрізають одяг. Тож за допомогою 5 ліцею укомплектували 23 мішків з одягом, необхідними засобами гігієни. Тут же ми співпрацюємо із «Кучерявою хатою» Віталіни Нетребко, в Градизьку є обєднання «Крило допомоги» - з ними теж. Також волонтерський штаб «Надія» із села Рокитне-Донівка, де плетуть маскувальні сітки, готують продукти», - зі слів волонтера.
Магія під час війни
Нерідко волонтерські поїздки до наших захисників стають небезпечними. Не так давно заїхали в Донецьку область, в районі Пісок був мінометний обстріл. Звідти вибирались, на щастя, неушкодженими.
Руслан Погорілець показує оберіг на руці. Говорить, що їх плете жінка і ще заговорює.
«Ми і хлопцям возимо, вони з великою радістю їх приймають», - розповів він.
«До речі, жінки-волонтерки, готуючи свої страви воїнам, теж заговорюють їх на Перемогу. Борщ варимо- ворожимо, кашу варимо – ворожимо. «Пиріжки заколочуємо – ворожимо, сміття прибираємо – врожимо. Жіночої магії нііхто не відміняв, а сільська – страшна сила», - говорить Віталіна Нетребко.
«Якщо ми хочемо перемогти, то нам потрібно згуртуватися»
Не могла журналістка Кременчуцької газети не поцікавитися у волонтерів, на що буде спрямована їх діяльність після Перемоги. Віталій Горб говорить на відновлення України, а Руслан Погорілець вказує на те, що її треба буде змінити в інше русло.
«Адже багато наших захисників повернеться додому, треба допомагати їм адаптуватися до мирного життя. Зараз ми веземо допомогу на фронт, а тоді потрібно буде створювати центри підтримки. Можливо, збирати кошти на відновлення їх здоровя: фізичного, психологічного. Все має бути на рівні держави, а ми допомогати», - його слова.
Та усе ж волонтери нагадують, що не потрібно забувати, що ця війна не скінчилась, і допомога ще потрібна постійно.
«Якщо ми хочемо перемогти, то нам потрібно згуртуватися. Підтримувати хлоців і допомагати», - говорять волонтери Піщанської громади.
Під час розмови із журналістами Віталіна Нетребко згадала, що хата, де зараз діє волонтерський центр, одна йіз найстаріших в Недогарках.
«А історія цікава. Коли у 1943 році, під час Другої Світової війни, з села виганяли окупантів, то фашисти ходили і під кожною стріхою підпалювали смолоскипами. Мені це бабуся розповідала, яка жила у другій половині цієї хати. Вона зі свою мамою сиділа за пагорбами і все це бачила. Якимось дивом залишилась ця хата і ще дві в селі. Але ті вже розвалились. Тож вона єдина, яка пам’ятає Другу Світову війну. Тож хочеться її підтримувати. А поки вона працює на ЗСУ», - говорить жінка, зазначаючи, що після війни обов’язково повернеться до розвитку зеленого туризму і садиба буде ще кращою.
Слідкувати за діяльністю волонтерів, а також надавати джопомогу можна через сторінки у Фейсбуці - Нетребко Віталіна (Віталіна Нетребко), Виталик Горб, Ruslan Pogorilets, Сергій Горб
Нагадаємо, Здійснили 89-ту поїздку на фронт: як волонтери з Кременчуцького району підтримують наших Захисників
Олена Ліпошко
Фото авторки
Підписуйся на розсилку новин на каналі Telegram. Дізнавайся першим найважливіші та найцікавіші новини!
