«Виходить, влада В.Малецького економить на оборонцях міста і лобіює інтереси громадського формування?»
Щороку, 14 березня, в Україні відзначається День українського добровольця. Пам’ятна дата встановлена Верховною Радою України у 2017 році, щоб вшанувати мужність та героїзм захисників незалежності, суверенітету й територіальної цілісності нашої держави.
Історія добровольчого руху в нашому місті починається з лютого 2014 року, коли перші добровольці відразу після Майдану пішли на захист України від російських загарбників та їх посіпак – сепаратистів на сході нашої держави. З патріотів України, які не завжди мали досвід військової служби, але були готові зі зброєю в руках стати до оборони Батьківщини та українського народу, були сформовані перші добровольчі батальйони.
Ці добробати дали змогу зміцнити Збройні Сили України, які роками знищувалися недолугим керівництвом держави та російськими агентами впливу.
Тож у 2014 році багато кременчужан стало до лав добровольчих батальйонів, новостворених військових частин ЗСУ та дали гідну відсіч ворогу.
З початком повномасштабної агресії рашистів проти України в нашому наддніпрянському місті було відроджено добровольчий рух. Протягом перших місяців 2022 року було створено п’ять добровольчих формувань територіальної громади (ДФТГ), які були підпорядковані військовим частинам Територіальної оборони ЗСУ. Але, відповідно до чинного законодавства, забезпечення діяльності даних формувань було покладено на органи місцевого самоврядування.
Восени 2022 року, у результаті реформування, в місті та районі залишилось одне ДФТГ №3, яке очолює підполковник у відставці Андрій Чуйко. Решта добровольчих підрозділів були розформовані, а їх особовому складу запропоновано приєднатися до ДФТГ №3.
З даною пропозицією погодились лише добровольці Олега Сазонова та, частково, Ігоря Матяша, які увійшли до складу структурних підрозділів цього формування.
Наразі у складі формування є чимала кількість людей з бойовим досвідом: це воїни–«афганці», ветерани АТО, ветерани військової служби та ветерани МВС. Є також люди суто цивільні, які поступово отримують військовий досвід під час проведення занять з бойової підготовки. Зі складу формування понад 30 чоловік зараз проходять службу в лавах ЗСУ, НГУ, де їм знадобився досвід, отриманий у ході навчань в ДФТГ під керівництвом досвідчених інструкторів.
Напередодні свята ми зустрілися з одним із засновників добровольчого формування, відомим у місті ветераном війни в Афганістані, а тепер – начальником штабу ДФТГ №3 Іваном Піснею. Іван Володимирович розповів про створення підрозділу, роль у цьому спілки ветеранів афганської війни, досягнення та проблеми, які стоять перед командуванням та особовим складом.
Він зазначив, що крім занять з бойової підготовки, особовий склад формування залучається до виконання різнопланових бойових завдань, відповідно до вказівок та розпоряджень військового керівництва ТРО (охорона громадського порядку, заходи з оборони міста тощо).
Саме під час розповіді про охорону порядку у Кременчуці з’ясувалося, що у формування є проблема з фінансуванням.
«У нас з місцевою владою слабке взаєморозуміння. Наші потреби великі, але влада дає мізер», - говорить І.Пісня про ситуацію з фінансуванням оборонців Кременчука. Та вважає, що питання матеріально-технічного забезпечення міською владою вирішується, але не в тих обсягах, які потрібно.
Гострим залишається питання матеріального стимулювання праці добровольців, які мають свої сімʼї та елементарні людські потреби. На сьогоднішній день міська влада виплачує матеріальну допомогу у розмірі 240 грн добровольцю за одну добу виконання бойового завдання (за місяць це може скласти до 3 тис грн). Цікаво, чи працював би сам мер Кременчука Віталій Малецький та його заступники за такі мізерні кошти, які отримують бійці ДФТГ за виконання Бойового розпорядження по забезпеченню безпеки Кременчука? Добровольців обурює і той факт, що їхні колишні «колеги» (члени розформованого ДФТГ №13 ), а зараз це – переважно члени громадського формування з охорони громадського порядку «Соколи Полтавщини» під керівництвом Дениса Терещенка отримують 520 грн за 6 год патрулювання з представниками міської поліції.
Саме стосовно «Соколів Полтавщини» нещодавно стався скандал, коли кременчуцькі депутати у більшості зберегли показову одностайність і відмовились голосувати за фінансування організації, де керує депутат Терещенко.
Нещодавно стало відомо, що члени ГФ «Соколи Полтавщини» також, в рамках проекту «Армія відновлення», фінансуються з Центру зайнятості.
Виходить, влада В.Малецького економить на оборонцях міста і лобіює інтереси громадського формування?
До речі, в інших містах України (Одеса, Суми, Полтава, Лохвиця та ін.) матеріальне стимулювання добровольців складає від 6 тис 700 грн до 15 тис грн на місяць, відповідно до навантаження. У цих містах також продуктивніше вирішуються питання матеріально-технічного забезпечення добровольчих формувань. Наприклад, в Лохвиці для потреб ДФТГ заплановано в бюджеті 2023 року 16 млн грн на 90 осіб особового складу.
На жаль, слабке матеріальне стимулювання праці добровольців у Кременчуці змушує деяких з них розривати контракти та шукати собі роботу з гідною оплатою в Україні та за кордоном. Хочеться сподіватись, що нарешті місцева влада належним чином оцінить нелегку працю громадян нашого міста, які зі зброєю в руках готові стати до його захисту від рашистської навали.
Нагадаємо, Як зменшуються апетити громадського формування Дениса Терещенка
Олег Булашев
Підписуйся на розсилку новин на каналі Telegram. Дізнавайся першим найважливіші та найцікавіші новини!
