Кременчуцька газета
Kremenchuk, Poltava Oblast, Ukraine
Вівторок, 24 Листопада 2020
Facebook Twitter Instagram Кременчуцька газета на Youtube

Вы здесь

Небезпечні розваги чи спосіб життя: травматизм як наслідок екстриму

 

21 листопада 2020 09:00

Осіння, а за нею і зимова пора несуть не лише красу, а й загрози травматизму. Експерти нагадують: переважна більшість випадків аварійних падінь трапляється серед тих, хто полюбляє екстрим і відповідні транспортні засоби. Кременчуцька газета дізнавалася, за яких ситуацій і чому необережна їзда завершується травматологічним кабінетом.

Коли сезон «ставить палиці в колеса»

Сезонний травматизм. Це поняття людина зазвичай усвідомлює, уже потрапляючи до кабінету лікаря чи лікуючись вдома самотужки. А от про те, що варто бути обережнішими на вулицях і дорогах через дощ чи ожеледицю, із багаторічного досвіду роботи констатує завідуючий травматологічним відділенням, лікар Кременчуцької центральної райлікарні Онисій Петращук. Наступного року він святкуватиме 50-річний стаж роботи за цією спеціалізацією.

Розповідає, що за цей час надивився і на нещасні, і на закономірні випадки – коли люди немов навмисно наражали себе на небезпеку.

«За власними спостереженнями упродовж років своєї роботи наголошу, що після травм від автомобільних аварій та під час виконання трудових обов’язків третє місце посідають випадки сезонних травмувань», – констатує Петращук.

Лікар пригадує свою першу практику рятування людини наприкінці 1970-х років. Тоді він разом зі старшим медиком «складав» кінцівку молодій дівчині. Восени вона разом із товаришем їхала на одному велосипеді. Послизнулися – і транспорт влетів у канаву.

«Дівчину доставили зі зламаною ногою. Рятували і кістку, і м’язи. Благо, через деякий час вона змогла ходити. Але тоді навіть поставало питання про ампутацію гомілки», – пригадує наш співрозмовник.

Петращук досі дивується, як у результаті, здавалося б, звичайної їзди можна отримати такі плачевні наслідки. Тож і вислів «Якби знав, де впадеш, то соломки б підстелив», як ніколи доречний при слизьких осінніх чи зимових дорогах. Однак «постелити» захист, перш за все, варто у свідомості кожного, наголошує лікар.

«Убезпечити себе – це і перевіряти резину на транспорті зі зміною сезонів, і намагатися особливо не їздити після дощу чи по мокрому листю, і взувати зручне надійне взуття, і думати перед поїздкою, чи варта вона твого здоров’я», – констатує Петращук.

І якщо восени медики відмічають саме збільшення кількості падінь з велосипедів, то весною, говорить лікар, частіше падають з мотоциклів.

«Гадаю, пов’язано це з бажанням молодих людей погасати з вітерцем після зими. Бували випадки, коли і холодної пори мотоциклісти чи мопедисти втрапляли колесом на ділянку дорожньої поверхні з льодом, після чого, звісно, падали. Частіше такі учасники руху травмуються саме навесні. Припускаю, що люди, вичікуючи сухих доріг, уже з потеплінням сідають на транспорт і потім не розраховують швидкості та не можуть вчасно зорієнтуватися у дорожній ситуації», – аналізує він.

Щодо зимових звернень до їхнього відділеня, медик відмічає випадки переломів та вивихів у людей після катання на лижах.

«Лижний спорт – це завжди добре для здоров’я. Але ж для тих, хто вміє на лижах кататися. Буває і так, що люди, потрапивши на зимовий відпочинок до гірськолижного курорту, вважають, що можуть без проблем опанувати цей вид розваги. А тут, як і в усьому, потрібне навчання. Зазвичай жоден сезон не обходиться без вивихів та розтягнень м’язів (у кращому разі)», – пояснює лікар.

Окрім вищеперерахованого, згадав Петращук і випадок цього літа, який не найкращими спогадами завершився для 40-річного містянина. Чоловік їхав на прогулянковому катері Дніпром. Але, не розрахувавши швидкості, різко повернув і «вилетів» у воду. У результаті – кілька переломів кінцівок. І, як пригадує лікар, довга реабілітація, упродовж якої постраждалий відновлював роботу правої руки та ноги.

«Хоча відсотків на 30 у руці надовго зникла сила рухів – через пошкодження нервових закінчень», – додає він.

Двоколісний рух – не завжди безпечний

Як згадує травматолог, до очолюваного ним відділення після невдалих розваг на роликах зверталися навіть дорослі чоловіки.

«Інколи людей на «подвиги» підганяє зелений змій. Чи то для розваги, чи жарту, але часто громадянам хочеться «форсонути», показавши, що вони мастаки у чомусь новому», – аналізує Петращук.

І попереджає містян також про обережність під час їзди на електричних самокатах. Говорить, що в інших містах України неодноразово фіксували аварії, у яких травмувалися любителі акумуляторних самокатів. Цей транспорт набирає популярності і в нашому місті. Їздити на ньому варто досить обережно. Адже для цього необхідні спеціально обладнані доріжки, яких у Кременчуці немає.

Медик переконаний: окремої уваги заслуговують трагічні ситуації з велосипедистами. Окрім аварій за участі двоколісного транспорту та машин, нерідко фіксують і серйозні травмування велосипедистів навіть на професійних роверах.

Так, у серпні цього року у подібну ситуацію потрапив чоловік кременчужанки Тетяни. Того вечора він вирішив скоротити шлях, та, їдучи окружною дамбою у Крюкові, звернув навпростець. Під час спуску з невеликої гірки у велосипеда спав цеп, спрацювали гальма, і чоловік, перелетівши через руль, впав на бетонний стік і отримав значні травми та забої.

«У нас на велосипедах їздить вся родина. Чоловік ганяв на двоколісному навіть на роботу, свій «байк» обладнав мигаючими маячками, номерами, доглядав за ним. На момент падіння транспорт був справним, і навіть після паління залишився цілим», – констатує жінка.

А от чоловіку довелося перенести операцію, а після проходити реабілітацію. Окрім того, що йому складали ключицю, людина частково втратила пам’ять. Саме падіння, розповідає Тетяна, докорінно змінило їхнє життя.

Краще обійтися без трюків

Нещасний випадок чи трагедія: шо ймовірніше, якщо батьки купують своїй дитині екстремальний транспорт без захисту? До другого варіанту більше схиляється очільник травматологічного відділення Кременчуцької дитячої лікарні Ігор Боровик.

Він зазначає, що аварійні випадки стаються з дітьми переважно у теплі пори року, коли погода сприяє «покатушкам». І додає, що нерідко медики також фіксують переломи у дітей після занять на турніках. Проте більшість травм все одно стається на велосипедах і самокатах.

«Наприклад, влітку до нас привезли підлітка 14 років, який велосипедом потрапив у ямку на дорозі. Завершилося це переломом кінцівки та вивихом кількох кісток. Дитину довелося оперувати, та лікувати ускладнення через розірвані нервові та м’язові тканини», – розповідає Боровик.

«Діти не враховують ні дорожнього покриття, ні своїх сил. Надивляться в YouTube змонтовані ролики, як можна стрибати на велику чи самокаті, і повторюють. Якщо говорити про травматизм дітей молодшого віку, то це категорія від 7 років і старші – діти, яким купують відповідні транспортні засоби для трюків. Чи, наприклад, гіроскутери. Хоча це задоволення не з дешевих, у місті неодноразово з них падали. Зверну увагу, що для катання на такому пристрої варто підбирати ідеально рівну поверхню, яку теж непросто знайти у Кременчуці», – наголошує медик.

При цьому вдмічає, що зимовий травматизм у дітей – явище нечасте. Переважно це стосується дітлахів із хокейних чи інших секцій, де тренування пов’язане з льодом.

Говорить і про катання у міських парках, де маленькі городяни їздять на роликах та скейтах без наколінників, нарукавників і що найгірше – без шоломів.

«Окремої статистики не ведемо. Проте у записах є рубрика: вулична, побутова, дорожня, шкільна, спортивна травми. Найбільше випадків – від розваг, а точніше, від батьківського недогляду. Бо якщо вже купили ролики – потурбуйтеся про шолом, якщо професійний велосипед – знайдіть для цього спеціальне місце, а не двори, поруч із машинами», – додає Боровик.

Якщо ж порівнювати травматизм 80-х чи 90-х у Кременчуці та районі із сьогоднішнім, то кількість випадків залишилася майже такою самою. Про це розповідає вже Онисій Петращук. Проте, за його словами, збільшилася потужність наслідків. Адже з різноманіттям розваг зросли і швидкості таких транспортних засобів.

«Людство помітно міняється: велосипеди, самокати, електроскутери – усе це стає не лише модним додатком для людини, а й альтернативним, екологічним видом пересування. Водночас сьогоднішня медична реформа скоротила перелік послуг у травматолога порівняно з минулими роками. Ми забуваємо, що з прогресом, зокрема і транспортним, ми маємо так само розвивати свою усвідомленість відносно нових забавок», – підсумовує Петращук.

Звернемо увагу, що, незважаючи на переваги та ретельну підготовку кожного з учасників дорожнього руху, зимовий травматизм завжди вирізнявся кількістю аварій на дорогах. Як прокоментував головний лікар Кременчуцької станції швидкої меддопомоги Ігор Дубницький, зараз сезон падінь та аварій лише починається. Попереду на нас чекають слизькі тротуари та дороги. Тож сподіваємося, ці історії допоможуть вам бути обережнішими.

Будьте здорові!

 

Ліна Романченко

Підписуйся на розсилку новин на каналі Telegram. Дізнавайся першим найважливіші та найцікавіші новини!

Facebook Twitter Instagram Кременчугская газета на Youtube telegram Facebook Live
Якщо Ви знайшли помилку в тексті, виділіть слово, натисніть CTRL + Enter і відправте повідомлення в редакцію

Інші новини

Орфографическая ошибка в тексте:
Чтобы сообщить об ошибке, нажмите кнопку "Отправить сообщение об ошибке". Также вы можете добавить свой комментарий.

Ми в Telegram

Підписатися