Що зробити, аби листва зберігала довкілля та дала розвиток місцевій економіці?
Минула осінь, яка принесла нам не лише красу жовтогарячих дерев та кущів, чудові фото в нашому телефоні, але й згадку про себе на території Кременчука у вигляді опалого листя. Дехто вважає його природною частиною екосистеми, яка не потребує втручання, інші наполягають на його прибиранні через неестетичний вигляд. Тож, які основні аспекти користі та шкоди опалого листя – цього тижня досліджувала журналістка нашої редакції.
Все листя потрапляє на полігон
Хоча піковий період опадання листя минув і вже наступила зима, але у різних куточках міста можна бачити комунальників та двірників, які його згрібають у купки, а потім переміщають на величезні купи. Далі опале листя вивозять з міста працівники комунального підприємства «Кременчуцьке КАТП1628», яке займається збором і утилізацією сміття. Як повідомив директор цього комунального підприємства Сергій Шиян, його вивозять на полігон «Деївська гора». Він нагадав, що у деяких мікрорайонах міста біля сміттєвих майданчиків створені місця складування опалого листя. У приватному секторі також передбачені такі місця. А інспектори із благоустрою контролюють ступінь їх заповнення і по мірі потреби подають заявки до КП «КАТП1628». Тоді транспортні засоби підприємства й вивозять опале листя на полігон.
Чи займаються у Кременчуці компостуванням? Це запитання наша журналістка поставила директору іншого комунального підприємства «Благоустрій Кременчука» Віктору Василенку, адже у них є теплиці, де вирощують розсаду квіткової продукції. Але цього не відбувається і опале листя, яке прибирають із міста бригади «Благоустрою», теж відправляють на міський полігон.
Досвід українських міст
В Україні є приклади, коли листя перетворюють на органічне добриво. Наприклад, у Львові його відправляють на спеціальну станцію, де створюють компост, який використовується для потреб міста або продається. Навіть екологи закликають львів’ян не спалювати сухе листя, а привозити на цю станцію. Або ж викидати у спеціальні баки для органічного сміття, що встановлені по всьому місту.
Опале листя, можна використовувати для захисту ґрунтів. У деяких містах, наприклад, Луцьку, його вивозять на кладовища для утеплення. А саме вкривають зони майбутнього захоронення, аби не промерзали під час морозів. Там вважають, що це зменшує витрати на додаткові матеріали та сприяє екологічному утилізуванню. У Кременчуці цього немає. Адже, як пояснили у Департаменті житлово-комунального господарства, у нашому місті це не потрібно робити, тому що практикують викопувати ями під захоронення на кладовищах до холодної пори.
Чому не варто спалювати опале листя
Спалювання опалого листя – це поширена, але шкідлива практика, яка має низку негативних наслідків. Екологи не раз наголошували, що при горінні листя виділяється дим, який містить шкідливі для здоров’я речовини, такі як оксид вуглецю, азотисті сполуки, важкі метали та дрібні частинки сажі. Особливо небезпечним дим стає для людей з алергіями, астмою або іншими захворюваннями дихальної системи. Крім того, спалювання листя руйнує екологічну рівновагу. Листя, яке природним чином перегниває, повертає ґрунту необхідні поживні речовини, збагачуючи його та підтримуючи баланс органічних речовин. Спалювання позбавляє ґрунт цього корисного процесу, що може призвести до його виснаження. Ще однією проблемою є знищення корисних комах та мікроорганізмів, які живуть у листі та сприяють покращенню ґрунту. Про це власне йдеться у блоці цієї публікації. Також варто акцентувати, що спалювання листя є протизаконним у багатьох країнах, включно з Україною, оскільки порушує екологічні норми та правила пожежної безпеки. На щастя, як повідомили у Кременчуцькому районному управлінні Державної служби з надзвичайних ситуацій, цієї осені випадків спалювання листя на території нашого міста поменшало у порівнянні із минулорічною.
Проблеми та перспективи
Як видно, у питанні утилізації опалого листя не лише в Кременчуці, а й в цілому по Україні, однією з головних проблем є низька екологічна свідомість населення та нестача відповідної інфраструктури в багатьох регіонах. Проте розвиток компостувальних станцій і впровадження нових технологій можуть змінити ситуацію на краще. Такі підходи є прикладом сталого поводження з органічними відходами, що сприяє збереженню довкілля та розвитку місцевої економіки.
Думка експертів
Чи варто прибирати опале листя із парків і дворів? Із цим запитанням наша журналістка звернулась до фахівців комунальної установи природно-заповідного фонду регіонального ландшафтного парку «Кременчуцькі плавні» Полтавської обласної ради.
Директор цієї установи Олег Максименко зазначив, що потрібно дивитися, яка це частина парку, або, навіть, яке його призначення.
«Якщо це у нас в місті, і це територія нашого Придніпровського чи Парку Слави, то моя думка, що не варто прибирати опале листя. Особливо, якщо ми хочемо, щоб під ним сформувався покрив із ранньоквітучими рослинами. Зараз їх там немає, тому що в нас все вигрібається. А ось, наприклад, у Полтаві, у тому ж Корпусному парку, не скрізь прибирають опале листя. І вже помітили, що навесні у них є куточок квітучих рослин. А ми цього навесні не побачимо, бо все листя прибирають. Тому що бачимо зараз лише голу землю. Що на ній виросте?» – говорить Максименко.
Він вказує, що, приміром, сквер ім. О.Бабаєва є оглядовим: там штучно створені газони, де треба підтримувати відповідний догляд і відповідно прибирати опале листя. Це приклад партерного типу скверу, тобто, він оглядовий з різних частин. А в Придніпровському парку можна прибрати листя, зокрема, біля атракціонів та якихось доріжок. А в цілому краще не чіпати.
«Дерева ж будуть краще рости. З опалого листя маємо ж натуральний перегній, а ми його не отримуємо. Потім думаємо, чому дерева засихають, чого вони погано перезимовують. А як їм перезимовувати, адже в них коріння голе, немає чим прикритися? І як тоді ми хочемо добитися в парках біорізноманіття?» – продовжує Максименко.
При цьому, опале листя потрібно прибирати з парків лише тоді, коли вчені, приміром, фітопатологи, провели обстеження дерев та встановили, що вони пошкоджені. І це пов’язано із якимось грибком тощо.
Схожа рекомендація із прибиранням (точніше не прибиранням) опалого листя із приватних дворів.
«Є один такий приклад класний однієї наша вченої, кандидатки біологічних наук Іллінської (у неї є Фейсбук-сторінка). Жінка живе під Києвом у приватному будинку. Частину свого городу вона не косила, не втручалась занадто, так стільки після цього виявила біорізноманіття. І комаха залетіла туди, яка взагалі не повинна там бути, і інші фактори. Це приклад того, що ми ж самі в наших дворах можемо створити собі отакі осередки, де в нас будуть і поселятися ті самі жуки «Сонечка», а де вони – там не буде тлі.
Тому я б в дворі робила наступним чином. Якщо це двір партерний – там облаштована плитка, штучний газон закладений, то, будь ласка, прибирайте листя. Але, якщо є будь-яка можливість створити отакий закуточок природної флори, осередок біорізноманіття, то це буде взагалі супер. Взагалі варто пропагувати, що не треба все вигрібати навіть з власного двору», – розповіла головна наукова співробітниця КУ ПЗФ РЛП «Кременчуцькі плавні» Полтавської обласної ради Надія Гальченко.
4 способи корисної переробки осіннього листя
Садівникам вдалося знайти кілька способів переробки осіннього листя, які принесуть природі тільки користь.
Компост
Перегнилі листя, змішані з ґрунтом, вважаються найкращим природним добривом, як для садових, так і для кімнатних рослин. Для того, щоб приготувати компост, необхідно подрібнити опале листя та помістити їх в компостер. Це може бути просто ящик. Час від часу вміст ящика слід поливати водою.
Матеріал утеплення для зимуючих рослин
Сухим листям можна вкривати такі багаторічні рослини, як троянда, гортензії або хризантеми. Цибулини квітів також вимагають утеплення для того, щоб вже ранньою весною прикрасити сад яскравими бутонами.
Матеріал для формування теплих грядок
Ранній урожай вимагає спеціального утеплення, вберігає ґрунт від суворих морозів. Опале листя слід помістити в заздалегідь підготовлену траншею, після чого необхідно накрити їх шаром подрібненої трави і полити водою. На початку весни шар листя слід посипати землею і вкрити грядки тепличною плівкою. Коли ґрунт прогріється першими променями ще зимового сонця, в теплі грядки можна вже висаджувати розсаду.
Будинок для їжаків
Під час прибирання саду, залиште невелику частину листя під парканом, або в його далеких куточках, де ростуть одні чагарники. Саме в таких місцях живуть їжаки, які люблять зимувати в теплому осінньому листі.
Світлана Павленко з використанням матеріалу сайту Agro-Market
Підписуйся на розсилку новин на каналі Telegram. Дізнавайся першим найважливіші та найцікавіші новини!
