Дві третини опитаних містян залишаються під час тривог у власних помешканнях, інші - намагаються йти до укритті, спускатися до підвалів чи переходити до коридору, дотримуючись правила "двох стін".
З початку російського вторгнення на територію України минуло майже чотири місяці. За цей час, починаючи з 5 ранку 24 лютого, рашисти понад 10 разів завдавали ударів по Полтавщині. Декілька разів ворожі ракети прилітали і до нашого міста.
Нещодавно кременчужани вкотре відчули наслідки повітряної тривоги. 18 червня російські окупанти знову націлили ракети по нафтопереробному заводу та теплоелектростанції. На щастя, без постраждалих.
Тож Кременчуцька газета запитала у пересічних містян – яким чином вони реагують на сигнали повітряної тривоги зараз. Адже постійне спускання до бомбосховища втомлює, проте і ігнорувати сигнали - не вихід. Так, дві третини опитаних містян залишаються під час тривог у власних помешканнях, інші - намагаються йти до укритті, спускатися до підвалів чи переходити до коридору, дотримуючись правила "двох стін".
І найперша відповідь від містянина, яку ми почули, була:
- Укриваємось…ковдрою (сміється – авт.) Ну як: намагаємось перебувати у спеціально відведеному для цього приміщенні.
Надія:
- Ніяк. Далі продовжуємо жити і все робити, як раніше.
Оксана:
- Наш будинок розташований так, що ми перший час бігали до підвалу. Потім стали обізнанішими і дізналися, що якщо це все завалиться, то можуть бути проблеми. У березні – квітні ми ховалися біля ліфтової шафи, після цього перейшли до коридору у квартирі. І уже останній час просто залишаємося вдома. А бігти до найближчого сховища до хлібокомбінату - з котом, сумками – ви це уявляєте? Звісно, сподіваємося на Бога і що ця справа нас пронесе.
Михайло:
- Ну так ставимося…. З повагою… і, зважаючи на те, що вони є.
Кирило:
- Ходимо в укриття. Не завжди, звісно. Вночі сплю, а вдень ходжу до підвалу. Також дотримуюсь правила "двох стін". А інколи перебуваю просто у під’їзді в коридорі. Тривожний рюкзак не завжди беру з собою.
Марина:
- Як реагуємо? Як усі: спершу бігали до підвалу. Проте там мені стало страшно, а бомбосховища поряд немає. Тож зараз виходимо на майданчик біля будинку.
Яна:
- Якщо вдома, то йду до коридору, знаючи правило двох стін. А так якщо на вулиці – то не завжди є така можливість.
Леся:
- Читаємо в додатках, яка ситуація: чи дуже небезпечно, чи можна трошки небезпеку "спростувати". А потім дивимося: якщо ракетна небезпека, то йдемо в укриття, а якщо можна перебути вдома, то пересиджуємо там.
Тетяна:
- Спокійно. Нікуди не йду. Просто перебуваю у квартирі, як і раніше.
Хронологія обстрілів Полтавщини російським окупантом
12 травня 12 ракетних ударів було завдано рашистами по Кременчуку.
Також: Чотири «прильоти» знову по Кременчуцькому НПЗ
Та 24 лютого 9 ворожих ракет вдарили по Кременчуцькій ТЕЦ і знову по Кременчуцькому НПЗ.
Ліна Романченко
Відео Олександра Попенка
