Ніхто не забутий!
Платформа пам'яті Меморіал опублікувало чотири історії загиблих у Гоголевому, що на Полтавщині.
Так, 18-річний Михайло Діжечко загинув уночі 28 серпня 2023 року в селищі Гоголеве на Полтавщині. Тоді російська армія завдала ракетного удару по підприємству, де він працював. Михайло саме вийшов на роботу в нічну зміну… Поряд із ним загинули ще троє колег.
Михайло був родом із Полтавщини. Навчався у Миргородському професійно-технічному училищі №44. Вільний час любив проводити з друзями. Про нього згадують, як про хорошого і життєрадісного хлопця.
«Міша тільки починав жити... Не вистачає слів, щоби охопити весь масштаб трагедії. Щирі співчуття його родині та близьким», – написала подруга Михайла Діжечка, Анастасія.
«Вічна памʼять тобі, мій друже. Буду памʼятати тебе завжди, твої обійми, твій настрій, твою усмішку. Ти назавжди будеш нашим Мішкою-Тедді – тільки вже на небі», – додала подруга Ліана.
29 серпня 2023 року Михайла поховали на Марченківському кладовищі у Гоголевому. У нього залишилися батьки та інші рідні.
18-річний Дмитро Болюбаш.
Дмитро був родом із Полтавщини. Закінчив Миргородське професійно-технічне училище №44. Працював на олійному підприємстві у селищі Гоголеве. Любив мотоцикли, обожнював кататися разом із друзями.
«Такий хороший хлопчина… Не можу ніяк повірити, що він уже ніколи не усміхнеться, сидячи на мотоциклі, і не скаже так ввічливо: «Добрий вечір, не переживайте, я швидко не їхатиму...», – сказала Людмила, мешканка Гоголівської громади, яка знала Дмитра Болюбаша.
«Завжди усміхнений, завжди допоможе в біді. Як же ми б усі хотіли і тобі допомогти», – пише про Дмитра знайома Ліана.
У Дмитра Болюбаша залишилися батьки та інші рідні.
Ще один працівник, 51-річний Олександр Бакуменко.
Олександрові був 51 рік. Він родом із селища Велика Багачка Миргородського району. Працював оператором із очистки зерна на сільськогосподарському підприємстві, на громадських роботах при Великобагачанській селищній раді.
Останній період життя був оператором на лінії олійного підприємства в селищі Гоголеве. Батьки Олександра давно померли. Він мешкав у Великій Багачці зі сестрою. Не був одруженим.
«Проста, добродушна людина. Добросовісний працівник», – розповів про загиблого його знайомий, Федір.
Тіло Олександра рятувальники змогли знайти на другу добу після ворожого обстрілу підприємства.
«Господи… Я до останнього сподівалася, що Саша живий. Царство небесне тобі», – сказала знайома загиблого, Анастасія.
В Олександра Бакуменка залишилася сестра зі сімʼєю.
40-річний Олександр Роменський загинув 28 серпня 2023 року в селищі Гоголеве на Полтавщині. Російські військові атакували цивільний промисловий обʼєкт, де працював чоловік. Разом із Олександром загинули ще троє його колег. Усі вони прийшли на роботу в нічну зміну.
Олександр Роменський народився в селі Устивиця, що в Гоголівській громаді. Там зростав та закінчив школу. Навчався в професійно-технічному училищі в Полтаві. Змінив кілька робіт. Останні роки працював на олійному підприємстві в Гоголевому.
«Олександр мужньо проходив крізь усі життєві випробування, не втрачаючи оптимізму. Був товариським, веселим, доброзичливим. Він мав мрії та плани на життя, добросовісно трудився, щоби їх реалізувати», – сказала односельчанка загиблого, Марина.
29 серпня 2023 року з Олександром Роменським попрощалися в рідній Устивиці. У нього залишилася мама Поліна Іванівна.
Ракетний удар по заводу на Полтавщині забрав життя 18-річних хлопців
«Все зруйновано»: працівник постраждалого підприємства з Полтавщини про наслідки російської атаки
Ліна Романченко
