Чимало друзів, сусідів, однокласників прийшли провести загиблого Героя в останню путь.
Сьогодні Кременчук прощається із загиблим на війні росії проти України Іваном Бродовським.
Він народився у Кременчуці 7 липня 1980 року. Навчався в школі №19. Тож сьогодні чимало друзів, сусідів, однокласників прийшли провести загиблого Героя в останню путь.
Про це повідомив військовослужбовець із позивним «Художник». Він називав його «Наш Ваня».
«Тривалий час Іван працював в «Інтербуді», потім із братом. Допомагав брату Борису. Коли розпочалось повномасштабне вторгнення росії в Україну наш Ваня не залишився в стороні - одним із перших був мобілізований і направлений в десантно – штурмову бригаду. Був добре фізично підготований», - говорить «Художник».
Він акцентує увагу, що однокласники Івана Бродовського говорять, що був хоробрим, жвавим. Таким був і в Збройних Силах України.
«За ним багато друзів тягнулось, адже був безстрашний. Таких мало, справжній десантник. А при штурмі населеного пункту Білогорівка, Луганської області, він 29 березня загинув. Хлопці з превеликими труднощами витягли з поля бою.Залишилась мати, дружина, маленький син, брат», - слова «Художника».
Він розповів, що Іван перед штурмом всіх обдзвонив.
«Надіявся, що пройде штурм і займуть цей населений пункт. Важко говорити про Ваню в минулому, але війна є війна і ми проводжаємо кращих. Військова частина представила його до державної нагороди. Її отримає дружина і маленький син, але на жаль, посмертно», - розповів військовослужбовець.
Про те, що в Івана Бродовського було чимало друзів і про те, що на нього можна покластися, говорять кременчужани, які його знали.
«Добрий був, гарний хлопець. Ми з Ванькою росли разом, жили в районі 19 –ої школи, він у ній навчався, а я поруч - в 13-тій. Разом грали в хокей і футбол», - говорить Сергій.
Не знав, що Іван Бродовський на війні його друг Руслан.
«Разом навчався, гарний друг, завжди допомагав. Ми одногрупники в училищі №20. Давно нен бачились і ось така сумна новина об’єднала друзів-товаришів. Із братом Івана спілкувався, але він не говорив, що брат на війні. Друзі прислали звістку про загибель, потім в Телеграмі дізнався. Тяжка втрата для всіх нас», – слова Руслана.
А далі такі слова кременчужанина Дениса:
«Ми гуляли в одній компанії, там брат його старший був Борис. Дружили. Гарний хлопець, на якого можна покластися Дізнався вчора із соцмереж, що Іван загинув».
І такі слова кременчужанина Олександра:
«Із дитинства разом . Разом товаришували, багато різних випадків було. Гарна людина співчуття рідним близьким».
Кременчужани йшли до Міського палацу культури, де приходила церемонія прощання з квітами, і дуже скоро перед гробом загиблого захисника вишикувались ряд ваз.
Біля гробу безутішна мати і дружина, інші родичі. Мати обіймала гроб. Навіть коли його поставили у катафалк.
А кременчужани провели Героя в останню путь, стоячи на колінах.
Буде ще прощання на Алеї Пам‘яті, Свіштовського кладовища, де Іван Бродовський знайде вічний спокій.
Світлана Павленко
Фото Олександпа Попенка
