Наша пам’ять та шана Захиснику.
Сьогодні у Кременчуці проводжають в останню путь молодшого сержанта Олексія Куца.
«Він народитвся 7 жовтня 1983 року у Кременчуці, тут жив, працював. Із початком військової агресії рф в Україні пішов в АТО. Був молодшим командиром, командиром відділення. По завершення контракту повернувся до рідного міста. Тут працював на одному із підприємств на Молодіжному. Але 24 лютого, коли почався повномасштабний наступ росії в Україну, пішов добровольцем до Кременчуцького РТЦК та СП (колишній військомат, авт.)», - розповів військовослужбовець із позивним «Художник».
Він вказав, що Олексія Куца було направлено в одну із бригад, яка лише формувалась, на посаду молодшого командира.
Коли підрозділ базувався неподалік села Чайкино, Херсонської області, Олексій Куц помер. У нього не витримало серце. Це сталось 23 грудня 2022 року.
«Смерть не вибирає, кого забрати», - говорить «Художник».
Тітка Ірина пригадує Олексія, як веселого і життєлюбного чоловіка.
«Він не встиг одружитися, не мав дітей. А вони його так любили. Він був добрим, життєрадісним, позитивним», - розповіла вона.
Двоюрідна сестра Настя говорить, що Олексій Куц із 24 лютого всього раз приходив у відпустку. Не хотів розповідати про війну.
«Говорив, що фартовий, що багато хлопців загинуло, а він живий. Не говорив про те, як йому там, казав: «Я там бачу постійно війну, не хочу вам нічого розповідати», - її слова.
Жінки пригадали, що Олексій був простим хлопцем, який обрав робітничий фах. Закічивши ПТУ №26, пішов працювати газорізальником. Трудився на різних міських підприємствах.
Тож сьогодні голови в скорботі схилили не лише рідні, а й колеги Героя. Від міської влади на церемонію прощання в Міський палац культури прийшов мер Кременчука Віталій Малецький, його перший заступник Володимир Пелипенко, віце-мери Дмитро Кравченко і Руслан Проценко.
Земляки ж провели нашого захисника Укураїни на колінах. Похоронять його з почестями на Свіштовському цвинтарі на Алеї Героїв.
Читайте: Завтра Кременчук прощається із Олексієм Куцом
Світлана Павленко
Фото Кирила Воронцова
