Вічна пам’ять Захиснику!
Сьогодні Кременчук проводив у останню путь сержанта, бойового медика, який врятував багато життів своїх побратимів на фронті - Євгенія Олександровича Козачука. Важко сказати, у кого з присутніх у Міському палаці культури не були сьогодні мокрими очі: плакали і дорослі, і молоді люди, і представники тероборони. Біля домовини сиділи згорьовані дружина, 15-річний син, рідні загиблого.
На прощальну церемонію приїхав і міський голова Віталій Малецький, секретар міськради Юрій Гриценко, віце-мери Володимир Пелипенко, Дмитро Кравченко, Руслан Проценко.
Присутні приносили квіти до ніг загиблого.
Народився Євген 28 лютого 1980 р. у селі Бродів на Рівненщині. Проте весь час з проживав у нашому місті. Закінчив медичне училище. З початку АТО був активним волонтером, а уже з лютого 2022 р. вступив до лав тероборони. Про це розповів військовослужбовець із позивним «Художник».
«Після активних дій з боку російської федерації він прийняв самостійне рішення та прийшов до РТЦК, і як бойовий медик був направлений в один із підрозділів нашого міста. Так чинять справжні герої – не побоятися і піти на захист країни. Далі він тренувався, освоював військові навики. І так сталося, що їх підрозділ був вимушений поїхати до зони бойових дій і прийняти бій», - слова «Художника» далі.
На жаль, у цьому бою, у Донецькій області під населеним пунктом Тоненьке, Євгеній Олександрович отримав поранення, несумісні з життям. Сталося це під час того, як Євген витягував своїх хлопців з-під артилерійського обстрілу.
«Дуже сумуємо за ним, адже він був життєлюбним, любив землю, людей. Мав хобі - займатися господарством. Проте війна є війна», - підсумував «Художник».
Відомо також, що чоловік тривалий час свого життя працював на «Лукасі», де був начальником зміни. Присутні розповідають, що його цінували на підприємстві.
Була тут і жінка, яка працювала з ним в кондитерській компанії, але і знала його як сина своєї сусідки.
«На роботі ми зверталися до нього тільки як «Женічка». Для мене він хоч і був начальником, але дуже позитивним хлопчиною. Женю знала років 7 ще раніше, я мешкала недалеко від його матері. Це був такий чоловік, про якого хотілося говорити і з яким хотілося говорити. Він міг дати хорошу пораду, сам радився», - говорить Віра Адольфівна.
Позитивно відгукується про нього і інший сусід, який знав його багато років – Роман.
«Дуже чуйною людиною був, позитивною. Недавно я зустрів його у дворі у військовій формі. Я запитав: ти що, пішов до тероборони. Він сказав, що так, прийняв таке рішення та що не може сидіти вдома і спостерігати, склавши руки. Він обрав захищати свою Батьківщину. Висловлюю щирі співчуття рідним та близьким», - розповів сусід.
З сумом прийшов проводжати побратима і його бойовий товариш – військовий із позивним «Граніт». Він був знайомий з Євгеном з 24 лютого 2022 року, разом стояли на блокпостах у Кременчуці та інших областях у теробороні, згодом разом виконували бойові завдання. Як стало відомо, у Євгенія був позивний «Ватсон», або скорочено - «Док».
«Він був порядною людиною – тією, яка ніколи не відмовлялася від роботи, справжнім другом. А окрім цього, він дуже гарно консультував як медик у планах захворюваності. Але найголовніше, що на нього ніколи не було дорікань чи заперечень – бо ніс бездоганну службу і завжди був гарним товаришем».
І додає про те, що Євгенія запам’ятали безконфліктним та комунікабельним. Таким його запам’ятають і усі знайомі та близькі.
Прощання із Євгенієм відбулося у Свято-Миколаївському соборі та Свіштовському кладовищі, де його поховають на Алеї Пам‘яті.
Вічна пам’ять та наша подяка Захиснику!
Нагадаємо, Кременчук прощатиметься із загиблим на війні бойовим медиком Євгенієм Козачуком
Ліна Романченко
Фото Кирила Воонцова
Підписуйся на розсилку новин на каналі Telegram. Дізнавайся першим найважливіші та найцікавіші новини!
